13.Об’єкт і мета ланд. Поняття про птк.

Об'єктом ландшафтознавства є повні природні територіальнікомплекси, що являють собою цілісне і закономірне поєднання природних компонентів, які взаємодіють і утворюють єдину нерозривну систему.Метоюландшафтознавства є дослідження властивостей ПТК різних рівнів організації як природних тіл і об'єктів природокористування.Таким чином, під природними територіальними комплексами розуміють ділянки географічної оболонки, які якісно відрізняються від інших ділянок,відділяються від сусідніх комплексів природнимимежами та являють собою цілісне і закономірне поєднання природних компонентів або комплексів нижчого рангу.

14. Перший етап становлення ланд.

Час від зародження поняття "ландшафтознавство " як особливої наукової дисципліни (1884-1885 pp.), до першої спроби розробки вчення про ландшафт (1940 р.) називають першим етапом в історії розвитку ландшафтознавства - етапом зародженняконцепції ландшафтознавства.

Термін "ландшафтознавство" (Landschaftkunde) вперше запропонували О.Опель в 1884 р. і І.Віммер в 1885 р. [33]. Проте як наука ландшафтознавство зароджується лише на початку XX століття завдяки дослідженням німця З.Пассарге і росіянина Л.С. Берга.

З.Пассарге в роботах 1908-1933 pp. розглядав ландшафт як область,що складається із окремих частин, "будівельних каменів" - клімату,рослинного покриву, форм земної поверхні, вод, геологічної будови ігрунтів, які перебувають у дуже тісному взаємозв'язку.

Л.С.Берг вперше використав термін "ландшафт" в 1913 р. у статті"Досвід поділу Сибіру та Туркестану на ландшафтні і морфологічніобласті", де він поділив територію Азіатської Росії на дев'ять ландшафтних зон. Ландшафтами він називав області, "схожі за переважаючимхарактером рельєфу, клімату, рослинного і ґрунтового покривів", аландшафтними зонами - "області переважаючого розвитку одних і тихже ландшафтів"

15. Другий етап становлення ланд.

Час від початку детальних польових ландшафтно-зйомочнихробіт в 1945 p., коли теоретичні уявлення про ландшафти вийшлиза межі гіпотез і набули конкретних зримых обрисів, і до появи в1965 р. першого підручника з ландшафтознавства вважають другим етапом в історії розвитку ландшафтознавства — етапомстановлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни "ландшафтознавство ".

Розвиток ландшафтознавствабув загальмований другою світовоювійною і лише в 1945 р. почався новий, другий етап розвитку ландшафтознавства. У цей час в роботи подослідженню ландшафтів включились фізико-географи Московського університету на чолі зМ.А.Солнцевим. Теоретичні напрацювання колективу М.А.Солнцевабазувалися на детальних польовихроботах, завдяки чому уявлення проландшафти вийшли за межі гіпотез і набули конкретних зримих обрисів. На протязі 4-5 років із розрізнених думок було сформоване струнке вчення про ландшафт, яке надаліслугувало фундаментом для методичних пошуків і теоретичних побудов усіх без винятку ландшафтознавчих шкіл колишнього СРСР.

З 1951 р. польовим картографуванням ландшафтів займаються географи Ленінградського університету, пізніше аналогічні дослідженняпочали проводити географи Білоруського, Воронезького, Латвійського,Львівського і Київського університетів, а також Московського педагогічного Інституту, Інститутів географії Академії наук Молдавської іУкраїнської РСР, Сибірського відділення Академії наук СРСР. В навчальні плани провідних університетів запроваджується курс "Вченняпро ландшафт".

В 1955 р. у Ленінграді відбулася перша всесоюзна нарада з питаньландшафтознавства, де розглядались результати польових ландшафтних досліджень, обговорювались питання методики і теорії ландшафтного картографування. В.С.Преображенський і В.З.Макаров вважаютьцю нараду надзвичайно важним рубежем, якій визначив початок вітчизняного ландшафтознавства як науковій дисципліні [271], аФ.М.Мільков називає її початком ландшафтного етапу розвитку фізичної географії