18. Перспективні напрями досліджень у ланд.

Серед найближчих перспективних завдань ландшафтознавстваспівробітники Інституту географії НАН України [92] визначили наступні три: подальша розробка теорії і методики еколого-ландшафтознавчих досліджень; створення середньомасштабної ландшафтної карти України як основи визначення просторової диференціації екологічних ситуацій в Україні; оцінкабіогенної акумуляції радіонуклідів і ролі ландшафтно-біохімічних бар'єрів в їх міграції і формуванні радіоекологічної ситуації.

19. Геосистема.

Геосисте́ма (Геграфічна система) географічне утворення, системи різного рівня, що складаються зцілісної множини взаємопов'язаних, взаємодіючих компонентів. Найбільша планетарнагеосистема — географічна оболонка, система взаємодіючихкомпонентів: літосфери, гідросфери, атмосфери та біосфери. Компоненти геосистеми тісновзаємопов'язані між собою через потоки речовини та енергії, процеси гравітаційного переміщення твердого матеріалу, вологообмін та міграцію хімічних елементів. Термін вперше запропонований в 1963 році радянським вченим В. Б. Сочавою

20. Природні та інтегральні геосистеми.

Природні геосистеми – це ділянки земної поверхні , де представленні окремі природні компоненти, які знаходяться в тісному взаємозв’язку і як ціле взаємодіють з сусідніми ділянками. Інтегральні геосистеми включають в себе природу і суспільство з його різноманітними видами діяльності. Вони розвиваються за природніми та соціально-економічними законами.Виділяють такі види: природно технічні системи, ант ропо-екологічна гкосистема.

21.Властивості птк.

"цілісність ПТК" заключається в тому, що кожний ПТКрозглядається як єдине, відносно автономне ціле і відділяється від інших ПТК об'єктивно існуючими на місцевості природними межами.Поліструктурність - це наявність у ПТК внутрішньої різноманітної структури.Розрізняють вертикальну (або радіальну) і горизонтальну (або латеральну) структуру. Вертикальна структуравиражається в ярусному розміщенні природних компонентів, що складають ПТК. горизонтальна - в упорядкованому розміщенні ПТК нижчих рангів в межах ПТК вищих рангів. Розрізняють також і часовуструктуру, під якою розуміють закономірний набір станів ПТК, які ритмічно змінюються в межах певного характерного інтервалу часу.

Ієрархія - це розташування ПТК в певному порядку від вищого до нижчого відповідно до складності внутрішньої структури, тобто сувора супідрядність ПТК. Верхній рівень на ієрархічних сходах займають ПТК планетарного організаційного рівня, середній - ПТК регіонального рівня, нижній - ПТК локального рівня. Найвище місце в ієрархії ПТК займаєгеографічна оболонка, найнижче - ландшафтна фація. Вузловоюодиницею в ієрархії ПТК вважається ландшафт. Вся сукупність спонтанних процесів переміщення, обміну та трансформації речовини і енергії всередині ПТК або між різними ПТК називається функціонуваннямПТК. Здатність до функціонування є найважливішою властивістю ПТК.А здатність ПТК зберігативластиві йому внутрішню структуру і характер функціонування, або повертатись до вихідного стану після його порушення, називаєтьсястійкістю ПТК.Зворотні зміни,тобто зміни у просторі й у часі без перебудови внутрішньої структури,із збереженням певного характеру функціонування називаються динамікою ПТК, а здатність ПТК до таких змін - динамічністю або мінливістю. Прикладом динамічних змін ПТК є послідовна зміна температуриповітря або грунту на протязі доби або року, поява та зникнення снігового покриву тощо. Зворотність змін забезпечується здатністю ПТК досаморегуляції, під якою розуміють властивість ПТК зберігати типовідля нього риси завдяки функціонуванню. Розвитком або еволюцією ПТК називають незворотні зміни, які призводять до перебудови їх внутрішньої структури, аздатність до таких змін - еволюційністю ПТК.