2. Ставки державного мита. Пільги щодо сплати державного мита.

Ставки державного мита визначаються двома методами:

в процентах до ціни позову, суми договору, вартості майна тощо;

у твердих розмірах, обчислених у відповідних частинах до офіційно встановленої мінімальної заробітної плати (цей порядок визначення твердих сум ставок зумовлюється високими темпами інфляції).

Розмір ставок державного мита та порядок його відрахування встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями до нього).

Пільги щодо сплати державного мита визначаються Кабінетом Міністрів України. Право надання додаткових пільг мають місцеві Ради народних депутатів стосовно сум державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а також Міністерство фінансів України стосовно сум мита, що зараховуються до державного бюджету України.

Перелік платників, які звільняються від сплати державного мита, є досить широким, тому ми розглянемо тільки деякі випадки звільнення від цього податку.

Від сплати державного мит звільняються:

позивачі – за позовами про стягнення аліментів;

позивачі – за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

громадяни – за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави;

фінансові органи та державні податкові інспекції – позивачі і відповідачі – за позовами до суду та арбітражного суду;

неповнолітні – за видачу їм паспорта громадянина України та видачу свідоцтва про право на спадщину;

громадяни, віднесені до І та ІІ категорій потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи;

інваліди І і ІІ груп;

Пенсійний фонд України та ін.

3. Порядок стягнення і перерахування в бюджет державного мита

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів.

Зарахування державного мита до державного бюджету відбувається якщо воно справляється :

з позовних заяв, які подаються до арбітражного суду;

із заяв про перевірку рішень, ухвал та постанов арбітражних судів у порядку нагляду;

за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин, підтриманням їх чинності;

за подання до Кабінету Міністрів України проектів створення промислово-фінансової груп, яке зараховується до державного бюджету України,

з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України,

за дії, пов’язані з одержанням охоронних документів на об’єкти промислової власності, підтриманням їх чинності та передачею прав їх власникам тощо.

Всі інші надходження державного мита не передбачені вище зараховуються до бюджетів місцевого рівня.

Державне мито сплачується:

готівкою;

митними марками;

шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі.

На відміну від інших податків, які справляються виключно в національній валюті України, державне мито сплачується як у національній валюті України, так і в іноземній валюті в наступних випадках:

із позовів, поданих до суду та арбітражного суду щодо об’єктів, оцінюваних в іноземній валюті,

за дії та операції в іноземній валюті.

У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують мито (вказане в підпункті "у" п. 6 ст. 3 ) у вільно конвертованій валюті виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, еквівалентного відповідній кількості доларів США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

У деяких випадках, які передбачені законодавством України, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю його платнику. Повернення мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, яка справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння цієї плати здійснюють як податкові, так і фінансові органи всіх рівнів. За несвоєчасне та неповне внесення в бюджет державного мита стягується пеня в розмірі 0,2% за кожний день прострочення. Відповідальність за правильність та своєчасність розрахунків із бюджетом по державному миту несуть керівники установ, що справляють державне мито.