Глава 9

Стаття 239 Господарського кодексу України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядуван­ня відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановлено­му законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

1. безоплатне вилучення прибутку (доходу);

2. застосування штрафу як адміністративно-господарської санкції;

3. стягнення зборів (обов'язкових платежів);

4. зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарю­ вання; ,

5. застосування антидемпінгових заходів;

6. припинення експортно-імпортних операцій; .,

7. застосування індивідуального режиму ліцензування;

8. зупинення ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

9. анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

10. обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господа­ рювання;

11. скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;

12. інші адміністративно-господарські санкції, встановлені законами.

Разом із тим відомо, що застосування будь-якого заходу адміністративного примусу потребує відповідного процесуаль­ного (документального) оформлення з дотриманням передба­чених законом процедур, тобто застосування будь-якого виду адміністративно-господарської санкції потребує відповідного адміністративного провадження, які здійснюються органом владних повноважень, їх посадовими та службовими особами.

Кожне провадження, перелік порушень, за які до об'єкта гос­подарювання застосовуються адміністративно-господарські сан­кції, розмір, вид, порядок їх застосування визначаються закона­ми, а порядок провадження в деяких випадках — актами управ­ління. Наприклад, ст. 31 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 р.¹; ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 1 грудня 2005 р.²; ст. 60 Закону Украї-

¹ Про теплопостачання: Закон України від 2 червня 2005 р. // Відо­ мості Верховної Ради України. — 2005. — № 28. — Ст. 373.

² Про захист прав споживачів: Закон України в редакції від 1 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 7. — Ст. 84.

212

ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

і їм. «Про автомобільний транспорт» в редакції від 23 лютого 2006 р.¹ ми шачається перелік порушень, за які застосовуються штрафні сіііікції, розмір штрафів та органи, які уповноважені застосовува­ні штрафні санкції, а також порядок їх застосування.

Таким чином, на законодавчому рівні запроваджена від-і іон і дальність господарюючих суб'єктів не тільки у формі ад-міпістративно-господарських санкцій, а й у формі організацій-і ю-правових заходів, застосування яких потребує відповідних проваджень та вчинення адміністративних процедур, визначе­них законами та актами управління.

^и 9.4. Адміністративні провадження ' за скаргою суб'єкта звернення

Провадження за скаргою розпочинається з моменту подан­ня скарги, оформленої в установленому законодавством поряд­ку. Поняття скарги на законодавчому рівні визначено лише в Законі України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р.², де зазначається, що «скарга — звернення з вимогою про понов­лення права і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб» (ст. 3).

Це визначення може бути прийнято за основу і для ад­міністративного провадження за скаргою суб'єкта звернення із зазначенням того, що суб'єктом звернення — оскаржувачем (скаржником) може бути не лише фізична особа—громадянин, а й юридична особа—підприємство, установа, заклад. Проте на сьогодні юридичну особу суб'єктом звернення зі скаргою до вищестоящого органу, в інстанційному порядку, в законодавс­тві прямо не визнано. Частина 1 ст. ЗО Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює, що скарги на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав спожи­вачів, їх посадових осіб, розглядаються в порядку, визначеному законодавством³. Зі змісту цієї норми можна допустити, що

¹ Про автомобільний транспорт: Закон України в редакції від 23 люто­го 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. 2006. — № 32. — Ст. 273.

¹ Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Ві­домості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — Ст. 256.

³ Про захист прав споживачів: Закон України в редакції від 1 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 7. — Ст. 84.

213