10.1. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю відповідно до ч.3 ст.52 КК України може застосовуватися як в якості основного, так і в якості додаткового покарання. Як передбачає ч.1 ст.55 КК, як основне цей вид покарання може бути призначений на строк від 2-х до 5-ти років, а як додаткове – на строк від 1 до 3-х років.

Сутність даного покарання полягає в тому, що засудженому забороняється за вироком суду обіймати певні посади або займатися певними видами діяльності для того, щоб унеможливити в подальшому повторне вчинення ним злочину з використанням певної посади або внаслідок здійснення діяльності певного виду. Закон не містить будь-яких застережень щодо обмеження кола посад і видів діяльності, права обіймати які або права займатися якими засуджений може бути позбавлений. Як свідчить судова практика, найчастіше цей вид покарання застосовується за вчинення злочинів до посадових і службових осіб, в тому числі й тих, у віданні яких перебувають матеріальні цінності, працівників торгівлі, громадського харчування, транспорту та медичних працівників.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в якості додаткового покарання призначається як правило у випадках, коли воно передбачене у санкції відповідної статті Особливої частини КК України. Проте відповідно до ч.2 ст.55 КК України це покарання може бути призначене як додаткове покарання й у тих випадках, коли воно не передбачене в санкції статті Особливої частини КК України за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе зберегти за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” цей вид покарання може також бути призначений судом у якості додаткового покарання при звільненні засудженого від відбування основного покарання з випробуванням. Відповідно до п.17 цієї ж постанови, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов’язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю, а та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов’язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання. Рішення ж про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання цього покарання. Якщо в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад ст.286 КК України – позбавлення права керувати транспортними засобами; ст.287 КК України – позбавлення права обіймати посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку повинне відповідати змісту цієї санкції.

Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю регламентується нормами глави 7 КВК України (ст.ст.30-35) та міжвідомчим нормативно-правовим актом – Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі – Інструкція), яка затверджена спільним наказом Департаменту та МВС України від 19.12. 2003р. №270/1560. Зокрема виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю регламентується Розділом І цієї Інструкції.

На законодавчому рівні порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю закріплений у ст.30 КВК України, частина перша якої визначає, що виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних покарань, покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого  на органи внутрішніх справ. Відповідно до ч.ч.2-4 ст.30 КВК України виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, під час відбування основного покарання покладається на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону, які не можуть використовувати засудженого на роботах, виконання яких йому заборонено згідно з вироком і після відбуття засудженим основного покарання або в разі умовно-дострокового звільнення чи заміни покарання більш м'яким надсилають копію вироку суду до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого або до військової частини за місцем служби засудженого.

Підставою для виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є копія вироку суду, що набрав законної сили, закон України про амністію або акт помилування.

Відповідно до п.4.2 Розділу І Інструкції працівник кримінально-виконавчої інспекції (далі – КВІ), отримавши копію вироку, у той же день заносить відомості про засуджену особу до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю i заводить особову справу, в якій в подальшому зосереджуються всі документи, на підставі яких дану особу було взято на облік, а також усі матеріали, що стосуються здійснення контролю за виконанням вироку. У такому самому порядку здійснюється реєстрація особових справ, що надійшли з інших підрозділів КВІ.

Після взяття засудженого на облік, працівник КВІ на протязі 10 діб направляє повідомлення до суду, який виніс рішення, або установи виконання покарань, з якої звільнено засудженого. У такий самий термін надсилається повідомлення до відповідного органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого та військкомату, а також направляється сторожова картка до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міськ-, райорганів внутрішніх справ для здійснення контролю й інформування КВІ про звернення засудженої особи про зняття з реєстраційного обліку при зміні місця проживання. Крім того, підрозділ КВІ у 10-денний термін направляє повідомлення до органу, який має право анулювати дозвіл на зайняття певними видами діяльності. Зокрема в залежності від характеру злочину (у сфері господарської діяльності, проти довкілля та громадської безпеки і т.ін.) і забороненого виду діяльності, підрозділ КВІ направляє повідомлення до органів, які здійснюють ліцензування певних видів діяльності, громадських об’єднань (спілка мисливців і риболовів, охорони навколишнього природного середовища тощо), Державної автомобільної інспекції, Державної судноплавної інспекції річкового флоту і т. ін. Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, відповідно до вимог ст.33 КВК України зобов'язані не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на заняття тим видом діяльності, яка заборонена засудженому, вилучити відповідний документ, який надає даній особі право займатися певним видом діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду КВІ. В необхідних випадках представники цих органів можуть також і вилучити певні предмети, зберігання і використання яких засудженим заборонено за вироком суду (наприклад вогнепальну зброю).

Після взяття засудженого на облік, його негайно викликають до підрозділу КВІ (неповнолітнього - з батьками або особою, яка їх замінює) для роз’яснення порядку та умов відбування покарання, правових наслідків у разі порушення вимог вироку та ухилення від відбування покарання. За результатом співбесіди від засудженого відбирається підписка про виконання ним вимог вироку суду та складається анкета встановленого зразку. Під час першого відвідування підрозділу КВІ засуджений повинен подати довідку з місця роботи про те, яку посаду він займає або який вид робіт виконує (в необхідних випадках – копію трудового договору). Якщо засуджений не працює, до КВІ подається трудова книжка (повертається засудженому відразу після перевірки) та ксерокопія з неї . В подальшому такі документи подаються до КВІ один раз на рік .

На протязі 10 діб після прибуття засудженого до підрозділу КВІ, відповідне повідомлення та копія вироку суду направляються власнику підприємства, на якому працює засуджений для внесення відповідного запису до трудової книжки – які саме посади, на який строк i на якій підставі засудженому заборонено обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися. В тому разі, якщо покарання застосовується до особи, для якої ця діяльність не є професійною (наприклад, коли водія-любителя позбавлено права керувати автотранспортом), то лист за її місцем роботи не надсилається, і запис до трудової книжки не вноситься.

Відповідно до ст.32 КВК України власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем роботи засудженого зобов'язаний:

– не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду звільнити засудженого з посади, яку він займає, або від того виду професійної діяльності, права на яку він позбавлений;

– внести до трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися;

– повідомити КВІ про виконання вимог вироку.

Крім того, власник підприємства, установи або уповноважений ним орган за місцем роботи засудженого зобов’язаний надавати на вимогу КВІ документи, пов'язані з виконанням покарання. У випадку невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, КВІ згідно ч.2 ст.31 КВК України надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України (Невиконання судового рішення), а копії таких матеріалів долучаються до особової справи засудженого. Відповідно до п.5.3 Розділу І Інструкції у такому випадку прокуророві направляються наступні матеріали:

– подання (встановленої форми);

– довідка працівника КВІ про порушення допущені власником підприємства при виконанні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і вжиті у зв’язку з цим заходи;

– пояснення особи, яка здійснювала контроль за засудженою особою, або власника підприємства про причини допущення порушень;

– інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.

Виконання покарання припиняється, i засуджена особа знімається з обліку КВІ у зв'язку із:

– відбуттям строку покарання;

– скасуванням вироку – за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;

– амністією чи помилуванням – за наявності відповідної постанови (ухвали) суду чи розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування;

– засудженням за учинення нового злочину – за наявності вироку суду, що набрав законної сили;

– смертю засудженої особи – за наявності довідки з органу реєстрації актів цивільного стану;

– зміною засудженою особою постійного місця проживання – за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом КВІ за новим місцем проживання.

Зняття засудженого з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника КВІ, затвердженим начальником підрозділу КВІ. Зняття засудженого з обліку з інших підстав здійснюється у день надходження відповідних документів до інспекції. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку працівником КВІ здійснюються відповідні записи в журналі обліку засуджених осіб та на першій сторінці обкладинки особової справи.

У десятиденний термін після зняття з обліку засудженого направляється повідомлення до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.