- •Термінологія
- •1.3. Гіпотези походження і еволюція вірусів
- •1.4. Історичний нарис
- •1.5. Біополімери – збудники захворювань еукаріотичних організмів
- •Класифікація
- •Властивості
- •Патогенез
- •Дослідження пріонів дріжджів та інших міксоміцетів
- •1.7. Віруси
- •1.7.1. Характерні ознаки вірусів
- •1.7.2. Геометрична структура вірусів
- •1.7.3. Структура вірусного геному
- •1.7.4. Вірусні білки
- •1.7.5. Генетика вірусів та взаємодія вірусних геномів
- •Джерела формуванняя і поповнення генофонду вірусних популяцій
- •1.7.6. Репродукція вірусів
- •1.7.7. Стійкість вірусів поза клітиною
- •1.7.8. Особливості вірусних інфекцій
- •Тіпи вірусних інфекіий
- •1.7.9. Шляхи проникнення вірусу в організм людини і інших хребетних тварин
- •1.7.10. Шляхи проникнення вірусу в рослини
- •1.7.11. Відношення комах до вірусів
- •1.7.12. Вірусні інфекції гідробіонтів
- •1.7.13. Загальні методи вивчення вірусів
- •1.7.14. Дія вірусів на заражену клітину
- •1.7.15. Ендогенні віруси
- •1.7.16. Мімівірус - недостаюча ланка між вірусами і бактеріями або принципово нова форма життя?
- •1.7.17. Номенклатура і класіфікація вирусів
- •Ictv класифікація (1995)
- •2. Система імунітету людини та її вплив на перебіг вірусної інфекції
- •2.1. Імунна система та її реакція на вірусну інфекцію
- •Механізми захисту організму ссавців від ураження вірусами
- •2.2. Теоретичні аспекти активної імунізації
- •2.3. Характеристика вакцинальних препаратів
- •2.4. Пасивна імунізація
- •Імуноглобуліни, шо використовуються для профілактики та лікування вірусних інфекційних хвороб
- •2.5. Механизми захисту вірусів від імунної відповіді
- •2.6. Молекулярні засади раціональної терапії вірусних інфекцій
- •Засоби лікування вірусних хвороб
- •2.6.1. Противірусні препарати та механізми їх дії
- •2.6.2. Формування стійкості у вірусів до хімічних препаратів
- •Розділ 3. Принципи та методи лабораторної діагностики
- •Характеристика методів діагностики вірусних інфекцій
- •3.1. Виділення вірусів з організму та навколишнього середовища
- •Вилучення вірусів з організму людини та тварин
- •Зразки для вірусологічної діагностики
- •Виділення вірусів із об’єктів навколишнього середовища
- •3.2. Вірусрскопічні методи досліджень
- •3.3. Електронна та імунно-електронна мікроскопія
- •3.4. Вірусологічні методи
- •Методи вірусологічних досліджень людини та тваринах
- •3.5. Використання культури клітин у вірусології
- •Основні клітинні культури, що застосовуються для виділення вірусів
- •3.6. Індикація вірусів у живих системах
- •3.7. Титрування вірусів
- •3.8. Серологічні методи діагностики
- •3.8.2. Метод флуоресцюючих антитіл (мфа)
- •3.8.3. Реакція зв’язування комплементу (рзк)
- •3.8.4. Реакція нейтралізації (рн)
- •3.9. Реакція гемаглютинації (рга) та реакція гальмування гемаглютинації (ргга)
- •Умови гемаглютинації деяких вірусів
- •3.10. Реакція непрямої (пасивної) гемаглютинації (рнга або рпга)
- •3.11. Реакція гемадсорбції (рГадс) та реакція гальмуваня гемадсорбції (ргГадс)
- •3.12. Молекулярно-гібрідологічні методи
- •Полвмеразна ланцюгова реакція
- •Питання до індз
- •Литература
2.6. Молекулярні засади раціональної терапії вірусних інфекцій
У зв'язку з тісним зв'язком метаболізму вірусів з клітинним метаболізмом і надзвичайною різноманітністю генетичного матеріалу вірусів хіміотерапія вірусних інфекцій має більш ніж скромні успіхи.
Дійсно, у вірусів лише реплікація і транскрипція можуть бути (але не завжди бувають) автономними в тій або іншій мірі. У деяких вірусів автономними можуть бути і такі процеси, як фосфорилювання. В той же час увесь синтез білків пов'язаний з клітинними рібосомальними системами: іРНК виру-сов лише "задає" послідовність амінокислотних залишків. Подальший процесинг білків, протеолітичне нарізування їх, може бути вирусспецифиче-ским, але часто залежить від клітинних протеаз, а їх гликозилирование обеспечива-ется клітинними ферментами. Усе перераховане утрудняє пошук речовин эф-фективных відносно вірусів, але не ушкоджену клітину. Проте, в терапії вірусних інфекцій все ж є скромні успіхи.
Речовини антивірусної дії можуть бути розподілені на групи, відповідно до мішені в циклі розвитку вірусу (таблиця. 9).
Таблиця 9
Засоби лікування вірусних хвороб
Препарат |
Мишень в реплікативному циклі віруса |
Віруси |
Розчинний рецептор CD4, декстран, сульфат |
Адсорбція вірусу на клітиннвй поверхні |
ВІЛ |
Амантадін, ремантадін, ретонавір, індінавір
|
Роздягання віруса (інгібітори протеаз) |
Віруси грипу А і В альфавіруси, аренавіруси |
Іоддезоксіурідін, аденін-арабінозід, цитозінарабінозід. Відарабін (Віра А) Тріфторідін
|
Репликація нуклеінових кислот і їх транскріпція |
Герпесвіруси, віруси грипу та багато інших груп вірусів |
Ацикловір (зовіракс, віролекс),
|
Реплікація нуклеїнових кислот та їх транскріпція |
Важкі форми простого герпесу, герпетичний енцефаліт, герпес у новонароджениї. Вітряна віспа або оперезуючий герпес у хворого з імунодефіцитом |
Ганцикловір |
Реплікація нуклеїнових кислот та їх транскріпція |
Набутої важкої форми цитомегаловірусної інфекції |
Рібавірін (віразол) |
Реплікація нуклеїнових кислот та їх транскріпція |
РС- інфекція (респіраторно-сінцитіальна) |
Бонафтон |
|
Вірусні ураження шкіри при простому герпесі. Герпетичний стоматит, гінгівіт, герпес геніталій, кан-діломи. |
ОксолІн |
|
Аденовірусний кератоконьюнктівіт. Оперезубчий герпес. Контагіозний молюск. Профілактика грипу. |
Флореналь |
|
Аденовірусний та герпетичний кератокон'юнктивіт |
Азідотімідін, 2',3'-дидеоксінуклеозіди фосфоноформат, зідовудін, зальцитабін, ламівудін, невірапін
|
Зворотня транскріпція |
|
Тиосемікарбазони (матісазон)
|
Трансляція іРНК |
Віруси віспи |
Інтерферон людини лейкоцитарний, реаферон, інтрон А, роферон А
|
Трансляція іРНК |
Хронічні вірусні гепатити В, С, D, профілактика грипу |
Полі (І)-(Ц), полі (А)-(У), двониткові РНК та ін. |
Індуктори інтерферона |
Для багатьох вірусів |