6. Бюджетна ефективність імпорту (Хиб):

Хіб = Ці : Ві

де Ці – вартість реалізації імпортних товарів у внутрішніх цінах, грн|.;

Ві – вартість імпортної продукції в зовнішньоторговельних цінах або валютні засоби, витрачені на закупівлю імпортних товарів, грн.

Ефект (Еіб|):

Еіб| = Ці – Ві.

7. Повна ефективність експорту (Хеп) рівна твору економічної ефективності виробництва експорту (Хее) і бюджетної ефективності експорту (Хеб):

Хеп = Хее х Хеб або Ве : Зе = (Це :Зе) х (Ве : Це).

8. Повна ефективність імпорту (Хіп) рівна твору коефіцієнтів економічної ефективності споживання імпорту (Хіе) і бюджетної ефективності імпорту (Хіб) :

Хіп = Хіе х Хіб або Зі : Ві = (Зі : Ці) х ( Ці : Ві).

Отже, зміну повної ефективності зовнішньоторговельної діяльності фірм можна проаналізувати під впливом двох чинників: у вигляді показників економічної ефективності виробництва експорту (споживання імпорту) і бюджетної ефективності. Для цього застосовні відомі методи індексного факторного аналізу.

Мета розрахунку ефективності: розрахунок ефективності зовнішньоторговельної діяльності фірми дозволяє обґрунтувати доцільність продажу або закупівлі продукції і визначити напрям зовнішньоторговельного обороту фірми.

Необхідна умова ефективності експорту проведеної продукції :

Хех > Xвн > 1

де Хех – ефективність реалізації проведеної продукції на зовнішньому ринку;

Хвн – ефективність реалізації проведеної продукції на внутрішньому ринку.

На підставі вказаного співвідношення фірма-виробник вибирає ринок збуту, тобто визначає доцільність реалізації продукції на внутрішньому або на зовнішньому ринку.

9. Ефективність реалізації проведеної продукції на зовнішньому ринку Хех:

Хех = Віх : Зех

Віх = Цех х Nех

Зех = Зп + Зр.ех

де Віх – виручка від реалізації продукції на зовнішньому ринку;

Зех – повні витрати при реалізації продукції на зовнішньому ринку;

Цех – ціна одиниці продукції на зовнішньому ринку;

Nех – обсяг продажу продукції на зовнішньому ринку;

Зп – виробничі витрати;

Зр.ех – витрати на реалізацію продукції на зовнішньому ринку.

9.1. Ефект від реалізації продукції на зовнішньому ринку Еех|:

Еех| = Віх – Зех.

10. Ефективність реалізації проведеної продукції на внутрішньому ринку Хвн:

Хвн = Ввн : Звн

Ввн = Цвн х Nвн

Звн = Зп + Зр.вн

де Ввн - виручка від реалізації продукції на внутрішньому ринку;

Звн - виручка від реалізації продукції на внутрішньому ринку;

Цвн - ціна одиниці продукції на внутрішньому ринку;

Nвн – об'єм продажів продукції на внутрішньому ринку;

Зп – виробничі витрати;

Зр.вн – витрати на реалізацію продукції на внутрішньому ринку.

0. Ефект від реалізації продукції на внутрішньому ринку Евн|:

Евн| = Ввн – Звн.

3. Тестові завдання

1. ЗЕД – це діяльність, що пов'язана з відносинами між:

а) двома нерезидентами;

б) двома резидентами;

в) державою і нерезидентом;

г) резидентом і нерезидентом.

2.Классификация учасників ВЭД за профілем діяльності можна розділити на:

а) облік функціонально-цільової спрямованості, тобто виробництво експортної продукції і самостійна реалізація на ВР і т.п.;

б) розділення учасників на експортерів і імпортерів, що забезпечують багатоканальні імпортні постачання і посередницькі послуги;

в) всіх учасників ВЭД, які виходячи з вибраної цільової діяльності виступають як комерційні і некомерційні організації.

3. Класифікація учасників ВЭД по характеру зовнішньоторговельних операцій (ВТО) можна розділити:

а) всіх учасників ВЭД, які виходячи з вибраної цільової діяльності виступають як комерційні і некомерційні організації;

б) розділення учасників на експортерів і імпортерів, що забезпечують багатоканальні імпортні постачання і посередницькі послуги;

в) облік функціонально-цільової спрямованості, тобто виробництво експортної продукції і самостійна реалізація на ВР і т.п.

4. Класифікація учасників ВЭД по організаційно-правових формах можна розділити на:

а) всіх учасників ВЭД, які виходячи з вибраної цільової діяльності виступають як комерційні і некомерційні організації;

б) облік функціонально-цільової спрямованості, тобто виробництво експортної продукції і самостійна реалізація на ВР і т.п.;

в) розділення учасників на експортерів і імпортерів, що забезпечують багатоканальні імпортні постачання і посередницькі послуги.

5. До першої групи числа суб'єктів ВЭД можна віднести такі організації, які:

а) працюють на зовнішньому ринку без посередників, тобто забезпечують випуск експортної продукції і надають різного роду послуги;

б) не є виробниками, а лише забезпечують зовнішньоторговельні операції на ВР від імені виробника;

в) надають різного роду послуг і консультаційно-методичну допомогу в забезпеченні виходу на ВР, а також в організації виставок, ярмарків і реклами і т.п.

6. До другої групи числа суб'єктів ВЭД можна віднести такі організації, які:

а) надають різного роду послуг і консультаційно-методичну допомогу в забезпеченні виходу на ВР, а також в організації виставок, ярмарок і реклами і т.п.;

б) працюють на зовнішньому ринку без посередників, тобто забезпечують випуск експортної продукції і надають різного роду послуги;

в) не є виробниками, а лише забезпечують зовнішньоторговельні операції на ВР від імені виробника.

7. До третьої групи числа суб'єктів ВЭД можна віднести такі організації, які:

а) працюють на зовнішньому ринку без посередників, тобто забезпечують випуск експортної продукції і надають різного роду послуги;

б) надають різного роду послуг і консультаційно-методичну допомогу в забезпеченні виходу на ВР, а також в організації виставок, ярмарок і реклами і т.п.;

в) не є виробниками, а лише забезпечують зовнішньоторговельні операції на ВР від імені виробника.

8. До органів державного регулювання ВЭД відносяться:

а) президент України, Міністерство зовнішньої торгівлі, торгові представництва країн, ТПП України і міжнародний комерційний суд при ТПП:

б) президент України, Міністерство зовнішньої торгівлі, торгові представництва країн, митниця, Центральний банк України, Міністерство закордонних справ;

в) торговельно-промислова палата України, міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України, морська арбітражна комісія при ТПП України, регіональних обласних промислових палатах.