Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка для выполнения курсовой.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.05.2019
Размер:
158.72 Кб
Скачать

І. Загальні положення

Курсова робота виконується в такій послідовності:

  1. вибір теми;

  2. підбір і вивчення літератури;

  3. розробка плану;

  4. збори й обробка фактичного матеріалу, ілюстрацій, прикладів, складання таблиць, графіків;

  5. написання тексту й оформлення роботи;

  6. підготовка до захисту згідно з рецензією наукового керівника;

  7. захист роботи.

Вибір теми

Тематика курсових робіт складається кафедрою на основі навчальної програми. Вона відбиває актуальні проблеми науки і господарської практики і щорічно обновляється. У неї включаються теми, що відбивають теоретичні проблеми курсу, і які виникли в зв'язку із сучасним розвитком світового господарства, його новими явищами і процесами здійснення в Україні радикальних економічних реформ, формуванням ринкових відносин, становленням різноманітних форм власності, задачами науково-технічного прогресу, демократизації всіх сторін громадського життя.

Студент має право вибору теми відповідно зі своїми інтересами, специфікою обраної спеціальності, особливо з бажанням розробити нову проблему. Студент може запропонувати свою тему з урахуванням наукового інтересу і наявної літератури. При виборі теми і напрямку дослідження доцільно консультуватися з науковим керівником.

В умовах реформування економіки і демократизації суспільства робота здобуває пошуковий характер. Відмовлення від догматизму, схоластики, багатомірний підхід до оцінки економічних явищ, вивчення праць представників різних шкіл і напрямків сучасної економічної думки сприяють творчому характеру дослідження.

Підбір і вивчення літератури

Ознайомлення з літературою доцільно починати з алфавітних, систематичних і тематичних каталогів, що маються в бібліотеці. При читанні монографій, статей необхідно робити виписки, посилаючись на автора, указуючи його прізвище, ініціали, точну назву роботи, місце і рік видання (наприклад: Львів Ю. А. Основи економіки й організації бізнесу С-Пб. «Формика». 1992).

Журнальні статті можуть бути підібрані не тільки за каталогами, але і за переліком публікацій, розміщених в останньому номері даного журналу за кожний рік. З економічної тематики необхідне знайомство з журналами «Вопросы экономики», «Економіка України», «Мировая экономика и международные отношения», «Экономист», «Российский экономический журнал», «Общество и экономика», «Вестник Московского университета»- «Серія-Экономика», «Деньги и кредит», «Экономика и математические методы», «Проблемы прогнозирования», «Конкуренція», «Економічна теорія», « Вісник соціально-економічних досліджень», «Збірник наукових праць ОДЕУ» та ін.

Журнальні статті варто записувати так: указується прізвище й ініціали автора, назва статті, найменування журналу, рік видання і номер журналу. Наприклад: Покритан А. К., Звєряков М. І. Сучасна криза і практика реформ //Економіка України, 1994, № 7. Крім того, корисне ознайомлення з газетами «Економіка і життя», «Голос України», «Урядовий кур’єр», а також з періодичною пресою.

Опрацьовані літературні джерела бажано законспектувати. Після ознайомлення та конспектування того чи іншого джерела, необхідно вирішити в якому параграфі курсової роботи може бути використаний одержаний матеріал. Необхідно чітко розподілити зроблені з літературних джерел виписки на дослівні та конспективні. Це дозволить уникнути включення в роботу чужого тексту без посилання на його автора.

Рекомендується додержуватись певної послідовності у вивченні літератури. Спочатку потрібно працювати з літературою, що розкриває загальнотеоретичну сутність питання, яке досліджується, щоб одержати уявлення про основні теоретичні проблеми теми курсової роботи. Після цього потрібно розглянути підручники, посібники та інструктивні матеріали. Потім перейти до відповідних монографій та журнальних статей. Така послідовність у вивченні літератури дозволяє поступово набувати та поглиблювати знання, рухатися від простого до складного.

Вивчення основної літератури бажано завершити до початку застосування фактичного матеріалу.