8. РОЗПОДІЛЬЧА ЛОГІСТИКА. ЛОГІСТИКА ПОСЕРЕДНИЦТВА

Тема 7. Маркетингова політика розподілу

1. Сутність, основні завдання та методи розподільчої логістики.

2. Основні характеристики каналів розподілу товарів.

3. Системи розподілу товарів: традиційні, вертикальні, горизонтальні та комбіновані маркетингові системи.

4. Логістичні посередники в розподілі товарів.

5. Стратегії розподілу.

6. Управління товарорухом в розподільчій логістиці.

1. Сутність та основні завдання розподільчої логістики

Розподільча логістика є тією частиною логістики, яка інтегрова­на в сферу розподілу, тобто здійснюється в післявиробничий період. Матеріальний потік у сфері розподілу має форму готової про­дукції.

Розподіл (збут) – це всі операції з моменту закінчення виробництва і до моменту передачі купленого товару покупцям.

Розрізняють канальний і фізичний розподіл.

Канальний розподіл пов’язаний з поняттям «каналу розподілу» і передбачає співпрацю з підприємствами, організаціями чи окремими особами, які зобов’язуються чи допома­гають передати будь-кому іншому право власності на конкретний товар чи послугу на їх шляху від виробника до споживача.

Фізичний розподіл (товарорух) передбачає здійснення функцій складування, зберігання, транспортування товарів на шляху їх переміщення від виробника до споживача.

Завдання розподільчої логістики:

на мікрорівні:

• оптимізація формування портфеля замовлень;

• укладання договорів з посередниками;

• забезпечення ритмічності та дотримання планомірності ре­алізації продукції;

• вивчення і задоволення потреб у логістичному сервісі;

• раціоналізація параметрів, структури і просування ди­намічних матеріальних потоків;

• оптимізація параметрів і умов зберігання запасів товарного характеру;

• формування і вдосконалення системи інформаційного забез­печення.

на макрорівні:

• вибір схеми розподілу матеріального потоку;

• визначення оптимальної кількості розподільчих центрів (складів) на території, яка обслуговується;

• визначення оптимальною місця розташування розподільчо­го центру (складу) на території, яка обслуговується, та ін.

Методи розподільчої логістики:

1. Методи моделювання.

2. Методи мотивації.

1. Методи моделювання передбачають застосування різноманітних моделей. Розрізняють фізичні, аналогові й математичні моделі.

Фізична модель дає змогу уявити досліджуваний процес (яви­ще), як правило, в мініатюрі. Наприклад, мініатюрні моделі складів та транспортних засобів дають можливість змоделювати транспортно-складські процеси. Подібні моделі наочні, узгоджені в часі, просторі, але об’єктивно обмежені лише фізичним розподілом това­рів, складовими якого є склади, транспортні засоби, комерсанти, пе­ревізники тощо.

Аналогова модель являє собою розподільчу логістику через аналог, що нагадує реальний збутовий процес. Це можуть бути графіки, рисунки, схеми (орг. структури) тощо. Поши­реним прикладом аналогової моделі розподільчої логістики є організаційна схема взаємодії усіх учасників збутового процесу. Аналогова модель значно простіша за фізичну, тому ширше ви­користовується. Основний її недолік – слабка уява про результати і ресурси на їх досягнення.

Математична (символічна) модель будується на описі реального збутового процесу певними симво­лами, що характеризують всі основні ознаки системи. За наявності достатньої і достовірної інформації, швидкоді­ючої обчислювальної техніки і відповідного програмного забез­печення математичні моделі дають змогу досить точно моделю­вати збутову діяльність підприємства.

2. Методи мотивації. Навіть ідеальна модель не дає бажаного результату, якщо в її реалізації не будуть зацікавлені виконавці. Інтерес до досягнення поставлених цілей виникає під впливом спонукальних мотивів. Способи мотивації в межах розподільчої логістики можна розподілити на дві групи:

• матеріальні;

• соціально-правові.