3. Франчайзингові організації.

Існує три основні форми франчайзингу. Перша – це система роздрібних франчайзі під егідою виробника. Вона часто застосовується в автомобільній промисловості. Наприклад, компанія Ford надає своїм дилерам ліцензії на право торгівлі її автомобілями. Дилерами незалежні фірми, які згодні дотримуватися певних вимог до умов торгівлі та сервісного обслуговування.

Другий тип франчайзингу – система гуртових франчайзі під егідою виробника. Така система застосовується в галузі безалкогольних напоїв. Так, наприклад, компанія Соса-Соlа налає ліцензії заводам з розливу напоїв (гуртовим торговим фірмам). Ці підприємства купують концентрат компанії Соса-Соlа, роблять з нього газований напій, розливають його в пляшки та продають роздрібним торговим фірмам на місцевих ринках.

Третя форма франчайзингу – система роздрібних франчайзі під егідою компанії сфери послуг. В цьому випадку підприємство сфери послуг створює мережу ліцензійних роздрібних торгових фірм для надання своїх послуг споживачам. Прикладами можуть бути компанії з прокату автомобілів, підприємства швидкого харчування.

Керована ВМС

Керована ВМС координує послідовні етапи виробництва та розподілу товару. Така координація здійснюється завдяки розмірам та могутності одного з учасників системи. Наприклад, на ринку споживчих това­рів такі компанії, як General Еlесtriс, Рrocter & Саmblе, Kraft, можуть керувати надзвичайно тісною співпрацею посередницьких торгових фірм, контролюю­чи розміщення товарів на полицях, методи стимулювання збуту та цінову політику.

ІІІ. Горизонтальні маркетингові системи передбачають об’єднання зусиль компаній одного рівня. Це має сенс, якщо об’єднання капіталу, маркетингових ресурсів і виробничих потужностей підсилює позиції фірм. При цьому об’єднуватися можуть і фірми-конкуренти, і фірми, які між собою не конкурують.

Наприклад, компанії Соса-Соlа та Nestlé створили спільне підприємство для того, щоб продавати у всьому світі готові до вживання чай та каву. Соса-Соlа поділилась своїм великим досвідом розповсюдження та продажу напоїв по всьому світу, а внесок Nestlé складався з двох зареєстрованих торгових марок — Nescafé та Nestea.

IV. Комбіновані (багатоканальні) маркетингові системи

Комбінована маркетингова система передбачає формування кількох каналів розподілу. Наприклад, підприємство може використовувати канал нульового рівня, збуваючи товари безпосередньо споживачам, та однорівневий канал, продаючи товари через заклади роздрібної торгівлі.

Сукупність всіх каналів розподілу підприємства називається розподільчою мережею.

4. Логістичні посередники в розподілі товарів

Під час формування каналу розподілу товару на перше місце висувається рішення про структуру каналу, а саме, про кількість рівнів каналу і про конкретний склад членів каналу, тобто логістичних посередників.

Операції, які виконують логістичні посередники в каналах розподілу, можна об’єднати в наступ. 3 групи:

1. операції фізичного розподілу (товароруху);

2. підтримуючі операції (фі­нансування, інформаційна підтримка, страхування ризиків);

3. операції обміну (купівлі-продажу).

Посередниками в операціях фізичного розподілу є різні спеціалі­зовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільчі центри, підприємства із сортування, затарювання та пакування готової продукції, вантажопереробні та ін.

Серед посередників, які виконують підтримуючі операції, можна виокремити:

• підприємства та установи фінансового сервісу (банки, фінансові компанії, клірингові та розрахункові цен­три і компанії і т.д.);

• підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспечерські центри, рекламно-інформаційні організації, підприємства зв’язку і телекомунікацій, обчислювальні центри колективно­го користування і т.д.);

• страхові компанії;

• установи стандартизації, ліцензування та сер­тифікації і т.д.

Операціями обміну займаються переважно торгові (комерційні) посередники, які можуть виконувати й інші вищезазначені операції, наприклад, транспортування, страхування, вантажопереробки, управління запасами, кредитно-фінансового обслу­говування, рекламування, передпродажного і післяпродажного сервісу і т.д.

Класифікація торгових посередників

Тип посередника	Ознака класифікації
Дилер	Від свого імені і за свій рахунок
Дистриб’ютор	Від чужого імені і за свій рахунок
Комісіонер	Від свого імені і за чужий рахунок
Агент, брокер	Від чужого імені і за чужий рахунок

1. Дилери – це посередники, які ведуть операції від свого імені і за свій рахунок. Товар закуповується ни­ми за договором постачання. Таким чином, дилер стає власником продукції після повної оплати поставки. Зазвичай, відносини між виробни­ком і дилером припиняються після виконання всіх умов за догово­ром постачання.

Розрізняють два види дилерів:

1.1. Ексклюзивні дилери є єдиними представниками виробника в даному регіоні та наділені виключни­ми правами щодо реалізації його продукції.

1.2. Авторизовані – дилери, які співпрацюють з виробником на умовах франшизи.

2. Дистриб’ютори – це посередники, які ведуть операції від імені виробника і за свій рахунок. Як правило, виробник дає дистриб'ютору право торгувати своєю продукцією на певній території і протягом певного терміну.

3. Комісіонери – це посередники, які прово­дять операції від свого імені та за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції. Виробник (комітент) залишається власником продукції до моменту її купівлі кінцевим споживачем. Комісіонер є посередником тільки для комітента, а не для кінцевого споживача, гроші якого перера­ховуються на рахунок комісіонера.

Винагорода комі­сіонеру (комісійні) виплачується зазвичай у вигляді відсотків від суми проведе­ної операції або як різниця між ціною, призначеної комітентом, і ціною реалізації.

4. Агенти – посередники, які виступають як представники або помічники іншої основної щодо нього особи (принципала). Агент укладає угоди від імені і за рахунок принципала.

Брокери – посередники під час укладання угод, які зводять контрагентів. Брокери не є власниками продукції, як дилери або дистриб’ютори, і не розпоряджаються продукцією, як дистриб’ю­тори, комісіонери або агенти. На відміну від агентів, брокери не пе­ребувають в договірних відносинах з жодною із сторін угоди, яку укладають, і діють лише на основі окремих доручень.

За способом торгівлі торгових посередників поділяють на оптові, роздрібні, оптово-роздрібні. В свою чергу, оптових й роздрібних торговців поділяють за повнотою обслуговування:

Оптові посередники:

- оптовики з повним циклом обслуговування – оптові торговці, що надають повний набір послуг: формування товарного асортименту, зберігання товарних запасів, надання торгових кредитів, допомога у проведенні маркетингових досліджень, проведення рекламних кампаній тощо. Зазвичай до цієї групи посередників відносять оптових дистриб’юторів.

- оптовики з обмеженим циклом обслуговування – оптові торговці, що пропонують лише обмежений перелік послуг. До них відносять: оптовики, що торгують за готівковий розрахунок і без доставки товару; оптовик-комівояжер; оптовик-брокер; оптовик-консигнант та ін.

Роздрібні посередники:

- роздрібні торгові підприємства самообслуговування (супермаркети);

- роздрібні торгові підприємства з обмеженим обслуговуванням (універмаги);

- роздрібні торгові підприємства з повним обслуговуванням (спеціалізовані магазини, бутіки, фешенебельні універмаги).