Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НЕСКУЧНА ЕКОНОМІКА.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
7.85 Mб
Скачать

Беседа 8. Економіка бідноти

Принизлива милостиня

- Все?

- Не-е-еет!.. Так просто ви від мене не відбудетеся. Я жадібний на монастирські делікатеси. Тепер 5 пирогів з маком покладете, 10 булочок з корицею, 13 пиріжків з горохом. 10 пляшок зі святою водою. 30 булочок з буряком – такі унікальні лише у вас є, і смачні!

Лисніючи шкірою з голови до п'ят, точно змащений маслом, однаковий завширшки і довжину, пан в плоскій кепці немов прилипнув до віконця монастирської лавки. Наша черга з 2-х чоловік все ніяк не рухалася вперед, і у мене було досить часу розглянути його. Мізинець на правій руці пана, що яскраво блищав у сутінках кільцем з каменем, був товщим за мій великий палець. Його рука була схожа на в'язку грайливих сардельок.

- Ось де справжній християнин. - посміхалася йому продавщиця в хусточці.

- Так. забув – ще 7 монастирських хлібів. І ці булочки з гарбузом, такі повні, такі округлі, рум'яні, вже спокусили мене своїм виглядом. 10 штук візьму!

- Все?

- Та ні. Це тобі! Бери! – струсив він пакетом перед нерозуміючим поглядом мужика з козлиною борідкою, що рився поряд з кіоском в цілій купі рюкзаків. – Що, очманілий від щастя? Засунь в рот булку - і закрій його! – і пан кинув пухкий пакет у бік мужика, так, що той ледве встиг зловити його згином лівої руки, - і знову розвернувся до продавщиці.

- Та я вже купив собі. - заговорив було тихим голосом паломник з худою борідкою, але пан в кепці зовсім і не слухав його:

- Ще спорудите мені такий же пакетик!

Розрахувавшись і прихопивши своїми могутніми лапами 5 розпухлих кульків, він мимохідь засунув один з них мені – доцентові національного університету – під пахву, і пошльопав розмашистим кроком через монастирську площу на вихід.

Беседа 9. Релігійна економіка

Монастир взимку

Монастир хороший у будь-який час роки.

Взимку над замерзлою річкою він схожий на казковий крижаний палац, блискучий позолотою, точно крижинками. Як по чаклунству, з літа виросли нові, білі, немов їх тільки що виліпили з снігу, будівлі.

Через річку до монастиря перекинутий білосніжний міст.

Найдивніше, що взимку монастир живе таким же повним життям, яку ми з моєю нареченою бачили влітку: до монастиря ми їхали через довгий точно і зовсім вимерле містечко, а в монастирі нас зустріли звідусіль з дворів, з дахів, з будівель стуки молотків, що роздаються, точно гучні звуки дятлів у весняному лісі; роз'їжджаючі машини, ченці в робочих халатах, що білять стіни величезного готеля, тільки що поверненого монастирю.

Біля замерзлої річки кипить робота: декілька ченців розчищають сніг довкола побудованої до зими легкої каплички.

У монастирському дворі сніг лежить, мабуть, вже давно, в багатьох місцях він вже щільно утоптаний, але як і раніше такої ж чистоти, що точно лише випав.

Палиться труба монастирської котельної, вулкан, що немов принишкнув.

Повітря свіже, ароматне і сочився, як зимове яблуко.

Біля монастирського собору по снігу гуляють павичі, переливаючись всіма барвами веселки.

У церковній лавці спить кішка, поряд з тим, що царським одягається священиків, вишитим з таким мистецтвом в монастирській майстерні.

Ні мороз, ні завірюха не можуть зупинити потоку тих, що приїжджають. Паломники купують і дешеві свічки, і дорогий ладан. Голоси приглушені, розм'якшені. Неяскраве світло ламп схоже на промені зимового сонця.

Взимку, навіть в далекому від міста селі, монастирське господарство зазвичай живе таким же повнокровним життям, як і влітку, нагадуючи собою процвітаюче багатолюдне містечко.

У монастирській економіці практично відсутнє не лише горезвісне роз'єднання на сільське господарство і промисловість, але і розділення праць на літніх і зимових. Завдяки збереженню і відродженню древніх ремесел, майже зовсім втрачених жителями нинішніх сіл, ченці завжди займають себе роботою, избавляясь від гіршої зі всіх зимових хвороб – неробства.

У Святогорськой Лаврі (Донецька область, Україна) і взимку так само, як влітку, продовжує активно працювати швацька майстерня, ченці шиють повсякденний одяг для себе і одягаються для священиків; у іконописній майстерні ченці пишуть дивної краси ікони; на кузне чернцы круглий рік кують виті ворота, обгороджування і грати; міні-пекарня пече хліб.

Монастирська торгівля не лише зберігається в повній силі, але і постійно розвивається. У Святогорськой Лаврі до зими 2005 років збудували нову іконну лавку – перед входом в монастир простора одноповерхова будівля. У монастирські храми прихожани йдуть круглий рік. Великі зимові свята збирають завжди величезні натовпи паломників, що жертвують на монастирське господарство.

Святогорськая Лавра до зими сильно розширилася: їй повернули історично належний готель для паломників, велика багатоповерхова будівля, повинні передати будівлю історичного музею, в Сіверського Дінця з'явилася каплиця.

Монастирська економіка дає хороший приклад сільським жителям, як наші довгі зими можна прожити без пияцтва і ліні, не з господарством, що заснуло або померлим, а що живе і зростаючим.