Задачі за темою № 52-58
3.4. Вексельний обіг
Вексель – це письмове безумовне зобов’язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.
На відміну від боргових розписок векселі мають можливість вільно обертатися – за допомогою передатного запису вони можуть переходити від однієї особи до іншої. Ця можливість забезпечує векселям можливість:
а) виступати способом кредитування;
б) прискорювати розрахунки між суб'єктами господарювання;
в) виступати інструментом оформлення взаємної заборгованості контрагентів;
г) заміняти ланцюжок бартерних операцій.
Основними функціями, що виконують векселі в економіці, є:
кредитна функція. Постачальник у рахунок майбутнього платежу за свою продукцію (послуги) бере з покупця вексель, тобто боргове зобов'язання оплатити поставлений товар у визначений термін;
платіжна функція. Вексель може виступати засобом платежу. Як платіжний засіб вексель дозволяє одержати гроші, не чекаючи строку платежу, вказаного у векселі.
Отже, векселі функціонують в обігу як розрахунковий засіб, боргове зобов’язання та як різновид цінних паперів, що має значні переваги над паперовими грішми. Ці особливості накладають специфічний відбиток на сферу обігу векселів порівняно з іншими цінними паперами. Зокрема, векселі не знецінюються, в обігу перебувають визначений час,скорочують потреби в готівці, зменшують витрати грошового обороту і прискорюють його.
Розвиток кредитних інститутів обумовлений можливістю негайного обертання боргових зобов’язань на гроші, що передбачає, у свою чергу, переказ даних зобов’язань третім особам у простій та надійній формі. Вексель, що відповідає саме цим вимогам, є зручним інструментом для руху кредитів.
Облік векселів
Облік або дисконт векселів полягає у тому, що банк, з огляду на вексель, терміново платить його вартість пред'явнику, а платіж одержує лише з настанням зазначеного у векселі терміну.
Сукупність операцій комерційних банків з обліку і переобліку векселів у ринковій економіці утворює обліковий (дисконтний) ринок. Ведучі позиції на цьому ринку належать НБУ. Тільки НБУ шляхом переобліку векселів, що надійшли до комерційних банків, може здійснювати рефінансування цих банків.
Облік векселів - це покупка комерційним банком, іншою кредитною установою чи спеціалізованим брокером векселів до настання термінів платежу по них.
При обліку векселів відбувається процес авансування грошей власнику векселя, за що справедливо з нього стягується визначена плата, що називається обліковим відсотком. Ставка облікового відсотка - це розмір відсоткової знижки з номінальної вартості векселя, що комерційний банк стягує на свою користь з пред'явника векселя при його обліку до настання терміну платежу. Слово "дисконт" означає "знижка". Її сума розраховується на підставі облікової ставки і розміру, встановленого банком за згодою з векселеутримувачем.
Нарахування суми дисконту здійснюється за такою формулою:
де Нв- номінальна вартість векселя;
t - термін у днях до платежу;
і – дисконтна (облікова) ставка;
Т – термін, на який виписаний вексель.
Розмір дисконтної ставки (дисконту) є для банку ціною придбання векселя. Її банк визначає самостійно і диференційовано щодо кожного конкретного випадку. На її розмір впливають такі фактори як термін платежу за векселем, ставка по кредитах на грошовому ринку, репутація та фінансова стійкість платника, тощо. Відсоткова ставка включається до загальної вексельної суми і, якщо не зазначена інша дата, то розраховується, починаючи з дня складання переказного векселя.
Задачі за темою № 59,60