Контрольні запитання та завдання:

1. Що є доказом неподільності, нерозривності суфікса і префікса у сло­вах на зразок співбесідник, співвітчизник!

2. Яка морфема є обов'язковою для кожного із змінюваних слів? Чому?

3. Вкажіть функцію інтерфіксів? Чим відрізняються погляди науковців на інтерфікс?

4. Наскільки поширені у сучасній українській мові слова з іншомовними пре­фіксами і суфіксами? Чим зумовлене активне використання таких слів у мовленні? В яких сферах спілкування вони вживаються найчастіше?

5. Назвіть відмінності між афіксоїдами та афіксами. Наведіть приклади слів з префіксоїдами і суфіксоїдами.

6. На які групи поділяються афікси за функцією?

7. Чи мають план змісту нульові морфеми?

-12-

Лабораторне заняття №3

СПІВВІДНОШЕННЯ МОРФЕМ ТА ЇХ ВАЛЕНТНІСТЬ

Самостійна робота Теоретичні питання:

1. Явище морфемної полісемії.

2. Морфемна омонімія.

3. Синонімія морфем.

4. Антонімічні відношення між морфемами.

5. Валентність морфем, типи валентності.

Література:

1. Вакарюк Л.О., Панцьо С.Є. Українська мова. Морфеміка і словотвір. — Тернопіль: Лілея, 1999. - С. 42-54.

2. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Сло­вотвір. Морфонологія. — К.: Вища школа, 1999. — С. 173—180.

3. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. — Дніпропетровськ, 1998.-С. 153-160.

4. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. — К., 1998. — С. 81—95.

Завдання для самостійного виконання:

1. Згрупуйте слова за суфіксами і значеннями, поясніть явище синонімії.

Убозтво, садовина, бувальщина, недбальство, деканат, татар­щина, ювелірство, далечина, єхидство, щоденщина.

2. Додайте префікс та суфікс до вказаних слів і поясніть явище полісемії:

а) префікс ви-: копати, терти, їздити, ходити, просити, вчити;

б) суфікс –ак: добрий, гордий, простий, сліпий, юний, чужий.

-13-

Завдання для виконання в аудиторії:

1. Поясніть явище полісемії суфіксів -к- та -ик-

Бляшанка, дротянка, шкірянка, вівсянка, кукурудзянка, ячмінка; вівсяник, картопляник, сирник, маковик, ватник, пуховик.

2. Доведіть синонімічність афіксів у наведених словах. Доповніть власними прикладами.

Сопілкар і баяніст, алогічний і нелогічний, безвідповідальний і невідповідальний, ходьба і ходіння, мишва та офіцерня, Петрів і Меланчин, біганина і бігання, абрикосний і абрикосовий.

3. Установіть значення омонімічних морфем і розділіть слова за смислови­ми рядами залежно від змісту омонімічної морфеми.

Сестри, сестри, співав, запис, сани, синіли, дідів, дідів, золота, золота, сміливець, українець, ревнивець, науковець, жовтець, баг­рянець, гаряче, гаряче, долина, очеретина, Донеччина, всячина, ніж­ка, аспірантка.

4. Вкажіть загальне значення слів, поділіть їх на морфеми. Поясніть сполу­чувані можливості морфем у слові розріджуваність.

Теперешність,

дитячість,

вибуховість,

пригнобленість,

відцентрованість.

5. Згрупуйте слова за значенням (час, місце, якість), укажіть у них конфікси.

Передрання, безмежжя, завзяття, безмір'я, переджнив'я, без­силля, пообіддя, беззаконня, передлісся, передпліччя, заозер'я, міжря­ддя, надбрів'я, приозер'я, заріччя.

6. Випишіть змінні слова, позначте флексії. До підкреслених слів доберіть спільнокореневі.

...Хай буде степ, хай буде ліс і гори,

Хай вибухне земна твоя пралють,

Коли лихі на око семафори

Мені дорогу смутком переллють!

Л. Костенко

-14-

7. Поділіть слова на морфеми, схарактеризуйте їх за валентністю і значен­ням.

Голубінь, мудрація, святиня, лінивість, солодкавий, бруднющий, ультрамодерний, праісторичний, нетутешній, недовговічний, по­полудневий, протигрипозний, буряковіти, горбатіти, одягти, уцілі­ти, нервувати, агресивний, нужденно.

8. Доберіть слова з поданими суфіксами і пронумеруйте їх ступінь валентності:

а) прислівники: -уват-о, -нн-о, -н-о;

б) прикметники: -ущ-ий, -уч-ий, -езн-ий;

в) іменники: -інь, -изн-а, -ість, -от-а.

9. Виконайте морфемний аналіз виділених слів, поясніть значення афіксів.

Мова наша є таємницею. В ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.

Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто наро­джується велике почуття радості при згадці таких слів, як "світа­нок", "сонячний промінь", "весняний струмок", "голуба далечінь", "бла­китна високість"... А скільки є таких слів, і за кожним — глибинна суть і краса!

Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається Ті, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком.

В. Сухомлинський