Срс:
Структура української держави.
Конституційні обов’язки громадян України.
Питання:
Хто відповідно до конституції України надає дозвіл на прослуховування телефонів.
На який строк особа може бути затримана і за яких умов.
Чи дозволяє конституція України і в яких випадках насильницьке проникнення в житло.
Чи зобов’язана особа давати покази слідству і суду про себе і своїх родичів.
Поняття літературної мови та мовної норми
Українська мова слов’янська мова. Українська мова національна мова українського народу. Українська національна мова існує:
А) у вищій формі загально народної мови, сучасній українській літературній мові;
Б) у нижчих формах загальнонародної мови – її територіальних діалектах.
Мова – найважливіший універсальний засіб спілкування організації та координації всіх видів суспільної діяльності.
Галузі виробництва та культури освіти науки побуту обслуговування тощо;
Літературна мова – це оброблена унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності;
За функціональним призначенням це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній та культурній сферах, мова освіти науки, мистецтва, засобів масової інформації. Літературна мова реалізується в усній та писемній формі. Писемна форма функціонує в галузі державної політичної, господарської наукової та культурної діяльності. Усна форма літературної форми обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові та виробничі потреби суспільства.
Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя ввібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української нової мови був Котляревський. Він першим використав народно-розмовні полтавські говори і фольклор. Основоположником сучасної української літературної мови вважають Шевченка. Саме він уперше своєю творчістю підніс її на високий рівень суспільно мовної та словесно художньої культури, заклав основу для розвитку в ній наукового публіцистичного та ін., стилів літературної мови.
Відповідно до ст.. 10 прийнятої верховною радою 28 червня 1996 року. Українська мова є державною мовою в Україні. «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління, та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, культури, зв’язку та інформації. Утвердження Української мови як державної неможливе без органічної взаємодії принаймні двох засад: створення такох мовної ситуації за якої б українська мова мала б усі можливості безперешкодного вживання, вияву комунікативних функцій властивих іншим високорозвиненим літературним мовам у сучасних цивілізованих суспільствах.
Українська мова, як вища форма загальнонародної мови відшліфована майстрами слова характеризується наявністю сталих норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Унормованість головна ознака літературної мови.
Захист господарчих прав та інтересів. Розгляд господарчих спорів.
Правова освіта і правове виховання. Правила – норми суспільного життя
Правила це норми суспільного життя які визначають дії людей, організацій, колективів, у певних життєвих ситуаціях. Правознавці називають правила соціальними нормами адже суспільство латинською мовою означає соціум.
Є правила, які затверджує та запроваджує держава або різні її органи – Верховна Рада, уряд, різні міністерства, інші державні органи. Держава встановлює правила дорожнього руху.. Існують правила які, формуються в житті людей самостійно. Вони не є результатом свідомої діяльності тієї чи іншої особи а виробляються в наслідок багаторазового повторення саме так виникли традиції та звичаї з чого почався шлях утвердження норм моралі, які встановлюють певні моральні правила. Моральними називають правила, які визначають розуміння добра і зла, співвідношення порядності та безчестя тощо.