Норма літературної мови

Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

Розрізняють різні типи норм:

• Орфоепічні

• Графічні

• Орфографічні

• Лексичні

• Морфологічні

• Синтаксичні

• Стилістичні

• Пунктуаційні

Норми характеризуються системністю, історичною і соціальною зумовленістю, стабільністю.

Проте з часом літературні норми можуть змінюватися. Варіанти виникають відповідно до потреб суспільства, і відображають тимчасове співіснування старого і нового в мові. У словниках українського літературного слововживання розрізняють варіанти акцентні. Фонематичні (вогонь, огонь), морфологічні. У процесі розвитку літературної мови кількість і якість мовних варіантів змінюється. Мовні норми найповніше і в певній системі фіксуються у правописі, у словниках, у довідниках, посібниках і посібниках з української мови.

5 квітня 1710 року було прийнято першу конституцію України конституція «Пилипа Орлика»

1884 – політичний діяч Драгоманов представив свою фундаментальну роботу «Вольний союз, вільна спілка»

1905 – конституційне питання і Українство в росії

Вересень 1905 р. – Микола Михновський публікує проект конституції України.

20 листопада 1917 – Центральна рада ухвалила 4 універсал

29 квітня 1918 – відбулась сесія Центральної ради, на якій приймається конституція УНР. І обирається президент УНР Михайло Грушевський.

22 січня 1919 – на Софіївській площі у Києві проголошується акт злуки УНР і ЗУНР.

Березень 1919 – ВУ ЦВК приймають конституцію України яка повторює конституцію рос федерації

Грудень 1936 – приймається сталінська конституція СРСР.

1978 р. – ухвалюється нова конституція УРСР.

28 червня 1996 р. – на 5 сесії ВР України другого скликання ухвалюється основний закон держави Україна конституція.

Тема: Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства

Ознаки – комплексний зміст нормативних актів, включає в себе одно галузеві акти господарського законодавства(регулює різні види господарської діяльності(промислову, будівельну, транспортну комерційну) кожен з яких має свої особливості, наявні різні форми власності, на території України використовуються акти ЗРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, поєднання з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами з інших питань). Принципи: пріоритет спеціальних норм міжнародного договірного права над загальними нормами господарського права в Україні, принцип надання нормам міжнародних економічних договорів, статус національного законодавства України, принцип поєднання господарського законодавства України з комерційним правом інших країн. Класифікація господарських законів: (загальний(закон України про власність), цивільний кодекс, який регулює основні види господарських відносин і договорів, закони про види і правовий статус господарюючих суб’єктів)закони про підприємство в Україні , про господарські товариства колгосп(, закони про окремі види господарської діяльності, закони про окремі відносини) , арбітражний кодекс України.