- •2. Виникнення деонтології як науки
- •3. Функції юридичної практики
- •4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •5. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •6. Методи здійснення юридичної діяльності
- •7. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •9. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика ( зу Про вищу освіту)
- •10. Професійно- особистісні якості юриста
- •11. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12.Cуб'єкти юридичної діяльності
- •13.Психологічна культура юриста
- •Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук.
- •15. Ітелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії юриста
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології.
- •20. Структуа та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правової функції юридичної практики
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних та приватних виконавців:
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності
- •1. Поняття і види юридичної діяльності
- •3.2. Система юридичної діяльності
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки студентів, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні та ступені вищої освіти
- •39. Кваліфікаційні вимоги до слідчих та детективів та їх професіограма
- •40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організацій освітнього процесу у вищих навчальних закладах , загальна характеристика
- •42. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності:
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Структура юридичної освіти в Україні
- •48. Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •52. Види професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •54. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •55. Престиж юридичної професії в Україні та світі
- •56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
- •69.Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтологіі
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
- •72. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •73. Професіограма нотаріуса та кваліфікаційні вимоги
33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
Стаття 8. Дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.
Стаття 9. Дисциплінарними стягненнями є:
1) догана;
2) пониження в класному чині;
3) пониження в посаді;
4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України";
5) звільнення;
6) звільнення з позбавленням класного чину.
Стаття 11. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
Стаття 12. Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.
У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення проводиться незалежно від часу вчинення проступку.
Стаття 13. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.
Стаття 14. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом.
Стаття 17. Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню. Поновлення в попередньому класному чині або на попередній посаді може провадитись тільки в порядку атестування.
Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищестоящим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов'язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладення стягнення.