63. Професіограма судді

Суддя загального суду наділений владними повноваженнями, застосовує влада від імені держави і його діяльність жорстко регламентована законом (Див .: Закони України "Про статус суддів", "Про органи суддівського самоврядування", "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію, дисциплінарну відповідальність суддів судів України", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів ","Про забезпечення діяльності судів ","Про судоустрій "/ проект /).Особиста незалежність і недоторканність судді захищається Конституцією і законами України. Вона включає в себе: заборона впливу на суддів у будь-який спосіб; неможливість без згоди Верховної Ради затримання або арешту судді до винесення обвинувального вироку; безстрокове перебування судді на посаді, крім суддів Конституційного суду і суддів, призначених уперше; звільнення судді з посади тільки органом, який його обрав або призначив; державне забезпечення особистої безпеки суддів та їхніх сімей (ст.126 Конституції України).

Суддя вирішує справи надзвичайно різноманітні і за обсягом і за характером (кримінальні, цивільні, адміністративні), що вимагає від нього загального інтелекту та професійної ерудиції.

Основні повноваження судді:

1.решать спори про право (напр., Розглядати заяви громадян, звільнених з підприємств і організацій про відновлення їх на роботу, скарги на неправомірні дії посадових осіб);

2.реалізовивать принцип справедливості у правозастосовчій практиці;

3.виступать своєрідним арбітром в процесі законотворення.

Соціальний аспект діяльності судді найбільш важливий, оскільки він виражається в:

1. справедливому винесенні вироку, яке повинно стати початком вирішення конфлікту особистості і суспільства;

2. відповідальності перед суспільством за соціальний прогноз розвитку особистості підсудного .;

3. використанні судових процесів для запобігання та попередження правопорушень (публічні процеси).

Реконструктивний аспект діяльності судді складається в аналізі всієї зібраної по справі інформації, в відтворенні події правопорушення, метою якого є винесення справедливого, відповідного до чинного законодавства, рішення або вироку. Вибір і призначення суддів має бути уважним - з урахуванням рівня їх професійного мислення і особистих якостей (конкретність, визначеність, об'єктивність, широта поглядів).

Комунікативний аспект діяльності судді реалізується в:

1.общеніі судді в ході судового процесу, де суддя є лідером спілкування (необхідними є такі особистісні якості судді, як чуйність, емоційна стійкість, чесність з самим собою, щирість і чемність у спілкуванні з колегами, вміння слухати і говорити,);

2. судових допитах, які вимагають узгодженості прийомів допитів з індивідуальними особливостями особистості допитуваного.

Організаційний аспект діяльності судді полягає в умінні керувати ходом судового розгляду в рамках процесуального закону, що проявляється в:

1.самоорганізованності судді (тут реалізуються такі якості як воля, зібраність, цілеспрямованість, наполегливість);

2. керівництві всіма особами, які перебувають у сфері судового процесу (особливість полягає в тому, що учасники процесу не перебувають у судді в підпорядкуванні, керівництво обмежене рамками процесу і, як правило, має публічний характер; тут чималу роль відіграє психологічна сумісність судді та інших учасників процесу-складу суду, секретаріату, адвокатів, державного обвинувача, експертів та ін.).

Засвідчує аспект діяльності судді виражається в оформленні документації: протокол, визначення, вирок і т.д., тобто вся добута в ході процесу інформація повинна бути одягнена в спеціальні, передбачені законом форми.

Від судді вимагається:

1. загальна та спеціальна культура письмової мови (грамотність, логіка мислення);

2 професійна культура в складанні письмових документів (чіткість у формулюваннях, щоб уникнути різночитання судового рішення і попередження пов'язаних з ним помилок при його виконанні).