- •2. Виникнення деонтології як науки
- •3. Функції юридичної практики
- •4. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
- •5. Юридична деонтологія: поняття та ознаки
- •6. Методи здійснення юридичної діяльності
- •7. Кваліфікаційні вимоги до суддів
- •8. Предмет та завдання юридичної деонтології
- •9. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів: загальна характеристика ( зу Про вищу освіту)
- •10. Професійно- особистісні якості юриста
- •11. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •12.Cуб'єкти юридичної діяльності
- •13.Психологічна культура юриста
- •Поняття юридичної науки та її місце в системі суспільних наук.
- •15. Ітелектуальна культура юриста
- •16. Історичні аспекти виникнення професії юриста
- •17.Методи здійснення юридичної діяльності.
- •18. Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •19. Предмет та об’єкт юридичної деонтології.
- •20. Структуа та види юридичної практики
- •21. Кваліфікаційні вимоги до юрисконсультів
- •22. Система юридичної діяльності: загальна характеристика
- •23. Сутність правової функції юридичної практики
- •24. Кваліфікаційні вимоги до прокурорів та їх професіограма
- •25. Місце і соціальне призначення юриста в суспільстві і державі
- •26. Типи вищих навчальних закладів, які готують юристів.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
- •27.Кваліфікаційні вимоги до державних та приватних виконавців:
- •28. Юридична діяльність як вид соціальної діяльності
- •1. Поняття і види юридичної діяльності
- •3.2. Система юридичної діяльності
- •29.Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
- •31.Завдання юридичної деонтології як навчальної дисципліни.
- •32. Правове регулювання статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- •33. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури
- •34. Сутність правоконкретизуючої функції юридичної практики
- •35. Права та обов’язки студентів, які здобувають професію юриста у вищих навчальних закладах
- •37. Сутність правостабілізуючої функції юридичної практики
- •38. Рівні та ступені вищої освіти
- •39. Кваліфікаційні вимоги до слідчих та детективів та їх професіограма
- •40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
- •41. Форми організацій освітнього процесу у вищих навчальних закладах , загальна характеристика
- •42. Компетентність як показник професійної майстерності юриста
- •43. Класифікація юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології
- •44. Основні ознаки юридичної практичної діяльності:
- •45. Психологічна культура юриста
- •46. Професія, спеціальність та кваліфікація юриста
- •47. Структура юридичної освіти в Україні
- •48. Естетична культура юриста
- •49. Сутність оптимізуючої функції юридичної практики
- •50. Види юридичної діяльності.
- •51. Причини професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •52. Види професійної деформації працівників юридичної сфери.
- •54. Система вищої юридичної освіти в Україні
- •55. Престиж юридичної професії в Україні та світі
- •56. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти
- •57. Професійні стандарти для юристів у документах міжнародних організацій
- •58. Становлення та розвиток юридичної деонтології
- •59. Принципи та функції юридичної практичної діяльності.
- •60.Кваліфікаційні вимоги до адвокатів.
- •61. Соціальне значення юридичних деонтологічних знань.
- •62. Форми юридичної діяльності
- •63. Професіограма судді
- •64. Поняття юридичної деонтології та її принципи
- •65. Засоби юридичної діяльності
- •66.Професіограма адвоката
- •67. Система юридичної діяльності
- •68. Фактори формуванная професійної свідомості юриста
- •69.Професіограма юрисконсульта
- •70. Предмет юридичної деонтологіі
- •71. Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності.
- •72. Структура вищого закладу юридичної освіти
- •73. Професіограма нотаріуса та кваліфікаційні вимоги
40. Юридичні науки та її місце в системі суспільних наук
Суспільні науки — це система наук, головним предметом вивчення яких є вивчення закономірностей функціонування суспільства, а також основних його складових. Саме багато років тому почали вперше піднімати питання про те, яка роль індивіда в суспільному житті, яким має бути держава, що потрібно для того, щоб створити суспільство загального благоденства.Основоположниками сучасних суспільних наук є Руссо, Локк і Гоббс. Саме вони вперше сформулювали філософську основу розвитку громадськості.
Об'єктом соціальних наук виступає суспільство і його окремі інститути. При цьому "об'єкти суспільних наук характеризуються деякими специфічними особливостями. По-перше, одним із елементів їх складу виступають дії людей. По-друге, всі інші фактори, які входять в об'єкт пізнання, безпосередньо пов'язані з діями людей. По-третє, закономірності відносно самостійного соціального об'єкта можуть бути розкриті і пізнані лише в складі соціального цілого, як особливий прояв загального".
Суспільні науки класифікують на такі групи:• соціально-філософські;• економічні;• соціологічні;• політичні;• історичні;• юридичні;• соціально-психологічні.
Отже, юридична наука є складовою системи суспільних наук.
Юридичнанаука - це спеціалізована галузь наукових знань в сфері гуманітарних наук або особлива юридична наукова діяльність, яка направлена на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації і функціонування держави, суспільства, їх окремих інститутів.На відміну від наук, що вивчають природні явища і процеси, суспільні науки вивчають відносини, які складаються між людьми та їх об'єднаннями, безпосередньо слугують людині. Це стосується і юридичної науки, головним завданням якої є через вивчення державних і правових інститутів сприяти розвитку особистості, створенню умов для найповнішої реалізації прав і свобод людини і громадянина. Юридична наука покликана обслуговувати практичні потреби правового регулювання суспільних відносин, сприяти удосконаленню законодавства і правової практики. Тому юридичні наукові знання відрізняються конкретністю, точністю, виражаються в логічно пов'язаних, формалізованих поняттях, категоріях, наукових конструкціях. Предметом юридичної науки, що відрізняє її від інших суспільних наук, є держава і право як суспільні явища. При цьому юридична наука вивчає державу і право як специфічні суспільні явища, яким властиві свої внутрішні закономірності розвитку. Але вона займається не лише пізнанням специфічних закономірностей розвитку, властивих державі і праву, але й пізнанням їхніх зв'язків і взаємодії, їх спільної ролі і призначення в суспільстві. Юридичні науки вивчають державу і право у всьому різноманітті їх властивостей, тому в залежності від того, що конкретно є предметом дослідження в державі і праві виділяються їх види, які і складають в узагальненому вигляді систему юридичних наук: В системі юридичних наук розрізняють науки:
1) історико-теоретичні;2) галузеві;3) спеціально-юридичні.
Історико-теоретичнінауки- це теорія держави й права, історія держави й права, історія політичних і правових навчань.
Галузеві науки - це науки державного (конституційного), цивільного, трудового, адміністративного, фінансового й т.д. права.
Спеціально-юридичні науки- це криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова психологія, судова бухгалтерія