5.Роль упаковки у створенні уявлення про споживчі властивості у створенні продукті

Упаковка – засіб або комплекс засобів, які забезпечують захист продукції під час транспортування, складування, перевантаження, що полегшує виконання логістичних операцій. Для того, щоб упаковка виконувала вказані функції, вона повинна відповідати певним вимогам: соціального призначення, функціональним, ергономічним, естетичним, екологічним, надійності. Оскільки упаковка є частиною будь-якого товару, то потреба в упаковці диференціюється в залежності від вартості та доступності сировинних матеріалів, від видів і різновидів упаковки. Перш за все, обираючи товар, споживач звертає увагу на упаковку та такі її характеристики як: естетичні вимоги, що пов’язані з виразністю і раціональністю форм упаковки, зовнішнім дизайном, з чіткістю й досконалістю виконання всіх елементів упаковки, інформаційною відповідністю, цілісністю композиції та рівнем технічного виконання; структура упаковки– фізична форма тари, її стійкість, контури, які здатні привернути увагу, відчуття упаковки в руці, спосіб її відкривання та розподілу вмісту. Часто впізнаваність торгової марки значною мірою залежить від структури, тобто від зовнішньої форми упаковки. Важливим елементом упаковки є стиль оформлення, який пов'язаний із культурними, національними традиціями, рівнем художньої школи дизайнерів, графіків і художників. Важливими для споживача при виборі упаковки також є ергономічні вимоги, які розглядаються з точки зору зручності використання тари, її відповідності особливостям організму людини, забезпечення оптимальних умов використання упаковки та споживання товарів( упаковка із мірними кришками, дозуючими пристроями, пульверизаторами та іншими закупорювальними засобами.) Психологічні вимоги характеризують відповідність упаковки психіці людини, її сприйняттю на підсвідомому рівні. Дуже часто неможливо прогнозувати, як на людину впливатиме колір, форма упаковки, який чинник призведе до прийняття рішення щодо купівлі товару. Крім того, серед вимог до упаковки є економічна ефективність, яка визначається її вартістю, а також ціною експлуатації та утилізації.(свідомі споживачі) + входить в ціну

6. Х-ка основних видів картонної та паперової тари і матеріалів, з яких вони виробляються

Згідно з Директивою 94/62/ЄС передбачено таку нумерацію від 20 до 39 – для паперу і картону. Споживчі властивості з естетичною привабливістю, Зручністю в обігу, Економічністю і екологічною безпекою.

Картонна й паперова тара виготовляється з аркушевого,пресованого, клеєного й гофрованого картону та паперу. Картонна тара використовується у вигляді різних ящиків, барабанів і лотків, а паперова — у вигляді мішків. Основними видами паперу, що використовуються для виробництва тари, є: типографський (білизна, хороше сприйняття друку), обгортковий (висока міцність та гнучкість, стійкість до проникнення вологи, олій та жирів), пергамент та підпергамент (висока міцність, в'язкість, напівпрозорість, водо- та жиростійкість), пергаментний папір (жиростійкість та здатність не пропускати ароматичні речовини). Допоміжні паперові пакувальні матеріали – це технічний папір та папір, на основу якого нанесено розплав. Пергамент займає вагоме місце у пакуванні жирів і жировмісних продуктів (вершкове масло, маргарин, сири, м'ясні вироби тощо). У багатьох випадках використання пергаменту та інших видів паперу недоцільне, оскільки вони характеризуються значною світло-, кисне- і паропроникністю. Комбінування матеріалів у вигляді пергаменту, кашированого фольгою, паперу, ламінованого полімерними матеріалами, або їх металізація суттєво підвищують паро-, газо-, світло- і ароматонепроникність. Картон відноситься до природних матеріалів рослинного походження. При його отриманні використовують напівпродукти, які містять грубі й жорсткі волокна: бура деревинна маса, напівцелюлоза, сульфатна целюлоза, макулатура. Маса 1 м2 картону перевищує 250 г, а товщина складає не менше 0,3 мм. Картон буває 2-х видів: целюлозний та макулатурний. Пакувальний картон із небіленої целюлози має кращі показники жорсткості, вологостійкості і опору роздирання, ніж із біленої сульфатної целюлози, а також вищі міцністні характеристики і властивості друку, ніж картон із макулатури. Картон коробковий може бути одно- і двошарового формування з біленої та небіленої целюлози. Гофрований картон вважається самим розповсюдженим, надійним і ефективним матеріалом для транспортної тари. Він придатний для багаторазового використання. Характерна ознака гофрокартону - наявність хвилястого шару. До переваг гофрокартону і транспортної упаковки із нього належать:– висока міцність при стискуванні;– стійкість до дії ударних і вібраційних навантажень;– висока стійкість до вологи і жиру;– можливість штабелювання гофроящиків;– простота маніпуляцій при упакуванні і розпакуванні продукції;– менші транспортні витрати за рахунок полегшеної тари;– універсальність, що дає змогу отримувати оптимальний матеріал упаковки з різними типами гофру;– можливість комбінування з іншими матеріалами (папером, ПЕ, фольгою тощо);– можливість повторного використання гофротари;– простота утилізації і повторна переробка при використанні відпрацьованої упаковки як вторинної сировини. Вимоги до цього виду упаковки такі: висока якість матеріалів та їхня екологічна безпека, мінімізація розмірів, яскравість упаковки, її обробка. При цьому тара має вироблятися з урахуванням фізико-хімічних, біологічних таї мікробіологічних властивостей упаковуваних у неї товарів, а також відповідати технічним, економічним, санітарно-гігієнічним та естетичним вимогам. Переваги: Найлегший з пакувальних матеріалів. Наприклад, звичайний літровий картонний пакет важить близько 29,4 г Не пропускають сонячне світло, захищаючи вміст пакету від ультрафіолетових променів і кисню, Міцність, яка є дуже важливою під час транспортування й зберігання, Не взаємодіють з продуктом, Їх легко відкривати й закривати – зручні для зберігання, Виготовлені в різних об’ємах і формах з великим асортиментом кришок, Зручні для вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування, складання та зберігання, Мають високий рівень захисту від підробок і спроб фальсифікації продуктів, Екологічна упаковка, Пакет легко скласти, він не займає багато місця в сміттєвому баку, +переробка Деревина – це відновлюваний ресурс, що, за відповідального використання, є невичерпним. Недоліків немає:) Сфера застосування, напр. для підприємства швидкого харчування.

7. Х-ка основних груп полімерних пакувальних матеріалів, які використовують для виробництва полімерної тари

Згідно з Директивою 94/62/ЄС передбачено таку нумерацію від 1 до 19 для полімерів. Додатково можуть використовувати скорочені назви матеріалів.

Упаковка з чистих матеріалів або співполімерів маркується символами, встановленими знаками пунктуації « < », наприклад, > РР < Суміші полімерів або сплави маркують відповідними скороченими термінами. На першому місці наведено символ головного компонента, а за ним наводять інші з урахуванням зниження концентрації та їх складу.

Полімерна упаковка – засіб або комплекс засобів, які забезпечують захист товару від пошкоджень та втрат, а також полегшують його транспортування, зберігання і реалізацію. Полімерна тара являє собою виріб для розміщення продукції, виконаний у вигляді відкритого або замкнутого порожнистого корпуса. Для її виробництва застосовуються поліетилен (зокрема для виготовлення ящиків, бочок, лотків, мішків), полістирол, полівінілхлорид, целофан, інші синтетичні матеріали, які забезпечують надійний захист упакованих товарів. Найбільш перспективним матеріалом для виробництва полімерної тари вважається поліпропілен. Основними ознаками класифікації полімерної тари є: функціональне призначення, матеріал, особливості конструкції, технологія виготовлення.

За функціональним призначенням полімерна тара буває споживчою, транспортною і виробничою. За особливостями конструкції виокремлюють такі види споживчої тари: пляшки, банки, флакони, туби, ампули, пакети, пробірки, коробки.

Найбільш поширеними видами транспортної полімерної тари є ящики, бочки, барабани, каністри, мішки, контейнери, лотки, піддони.

Залежно від технології виробництва розрізняють тару видувну, литу, пресовану, зварну і термоформовану.

Перевагами полімерної тари є: хімічна інертність, низька питома маса за відносно високої щільності, легкість фарбування, низька крихкість, висока технологічність.

Недоліками полімерної тари є: старіння під дією кисню повітря, агресивних середовищ, утворення сторонніх запахів у продукції, що упакована в полімерну упаковку, можливість міграції органічних сполук у продукт.

За гігієнічними властивостями полімерну тару ділять на тару: для харчових продуктів, для товарів побутового призначення, для товарів технічного призначення, для ядохімікатів, сміття, добрив і т.д.