- •1.Філ , обєкт і предмет
- •2. Основні проблеми філософії
- •3,4 .Поняття світогляду, його історичні типи
- •5. Роль філософії у формуванні культури сучасного спеціаліста
- •6.Функції філ, її роль у суспільстві
- •7.Ортодоксальні філ школи Давньої Індії
- •8.Неортодоксальні школи Давньої Індії
- •9.Ф Конфуціанства
- •10.Ф Даосизму.
- •14.Ф Левкіппа-Демокріта-Епікура
- •15.Ф Платона
- •16.Ф Арістотеля
- •17.Мілецька ф шк Мілетська школа поєднує перших натурфілософів: Фалеса, Анаксімена та Анаксімандра.
- •18.Піфагорійська ф шк
- •20.Ф Геракліта і Кратіла
- •21.Ф Парменіда і Зенона
- •22.Епікуреїзм
- •23.Скептицизм
- •24.Стоїцизм
- •27.Ф патристиків
- •31.Ф т.Аквінського, неотомізм
- •33.Ф Миколи Кузанського Микола Кузанський німецький теолог, філософ, математик, географ. Він був одним з перших творців нового способу мислення.
- •34.Ф Джордано Бруно
- •35.Ф Марсіліо Фічіно
- •36.Ф Франческо Патриція
- •39.Ф метод пізнання ф Бекона
- •40.Ф Рене Декарта
- •41.Субстанція і пізнання б.Спінози
- •42.Ф г.Лейбніца
- •43.Сенсуалізм Дж.Локка
- •44.Теорія «договірної держави» т.Гоббса
- •47.Ф Франсуа Марі Аруе Вольтер
- •48.Ф Жан Жак Руссо
- •49.Ф Жюльєна Офре де Ламетрі
- •51.Ф Поля Гольбаха
- •52.Ф Клода Адріана Гельвеція
- •53.Кант докритичного періоду
- •57.Ф Шеллінга
- •58.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
- •59.Києво-Могилянська академія .Філософія Просвітництва в Украні.
- •61. Погляди т. Шевченка
- •62. Погляди Михайла Драгоманова
- •63. Погляди Лесі Українки
- •64. Погляди Івана Франка
- •65. "Філософія життя". Памфіл Юркевич
- •66. Шопенгауер
- •68.О. Шпенглер
- •69. Ф Бергсона
- •70.Екзистенціалізм
- •71.К. Ясперс
- •73.А.Камю
- •74.Діалог Платона «Бенкет»
- •75.Августин Аврелій «Про град Божий»(замість сповідь) Праця Августина Аврелія «Про град Божий», має важливе історичне, політичне та соц значення. Праця складається з 22 книг, поділених на розділи.
- •76.Т Кампанелла «Місто Сонця» (замість мор утопія)
- •77. Розкрийте зміст та суть твору ж.Ж.Руссо «Про суспільний договір»
- •80.А.Камю «Міф про сізіфа»
- •81.Грушевський «Хто такі українці і чого вони хочуть?»
24.Стоїцизм
СТОЇЦИЗМ - філософська течія, що обґрунтовувала внутрішню незалежність і нездоланність людської особистості. Напрям виник у 4 ст.до н.е. заснований Зеноном, який намагався поєднати три частини філософії (логіку, фізику, етику). Філософію стоїки порівнювали з людським організмом, вважаючи логіку скелетом, етику - м'язами, а фізику - душею. Стоїки стверджували, що у світі панує необхідність. Мудрість стримує афекти за допомогою чесності. Стоїчна етика на вершину людських зусиль висуває доброчесність - єдине благо. Стоїчний мудрець (ідеал людини) відзначається терпимістю і стриманістю.
Зенон доводить неймовірність руху, розробляє систему обгрунтувань, парадокси або апорії (нерозв'язана суперечність). Він розробив систему доказів "від супротивного". Рух виявляється суперечливим, і оголошується не існуючим. Такий тип міркування має назву негативної діалектики.
25.Заг хар-ка ф середньовіччя
Філософія Середньовіччя належить до епохи феодалізму, ґрунтується на вірі в єдиного бога (монотеїзм).
Раннє Середньовіччя характеризується становленням догматики. Зріле Середньовіччя, поч з 11ст., пов'язане із утвердженням феодалізму, який в якості ідеологічної основи використовував християнство. Об’єктивно-ідеалістична схоластична система розвинулась коли філософія підкорилася теології (Августин, Фома Аквінський).
Основу християнського монотеїзму становлять принципи: ідея божественного творіння та божественного одкровення. Звідси залежність філософії від теології, а державних утворень - від церкви. Середньовічне мислення теоцентричне: реальністю, яка визначає все суще, є Бог. Світогляд має назву креаціонізму, що означає творити.
З догматом геоцентризму пов'язана віра в божественне одкровення. Земля - центр створеного Богом Всесвіту. Бог є єдиним буттям, він вічний, незмінний, є джерелом усього сущого. Бог недоступний для пізнання, але розкриває себе людині в священних текстах Біблії. Вивчення Святого Письма привело до створення методу інтерпретації текстів - екзегетики. Ключем до пізнання світу є віра. Сенсом життя – самовдосконалення.
В сер ф людина вища від космосу і повинна бути царем природи, але через гріхопадіння, не володіє собою і повністю залежить від милосердя Бога. Двоїстість становища людини — найважливіша риса середньовічної антропології.
26.Ф апологетиків
Становлення філософії Середніх віків розпочинається періодом апологетики. Коли християнство становило переслідувану меншість Римської імперії, представники апологетики зверталися із посланнями на захист християн. У зверненнях вони розглядали світоглядні ідеї розуміння сутності Бога, характеру творіння, природи та віри, співвідношення віри та знання. Чотири функції апологетики:
1) відстоювання вчення Ісуса Христа від зазіхання єретиків. 2) викриття неправдивих поглядів, думок, міркувань.
3) проповідь божественної істини, 4) пізнання істини – думки про існування та віросповідання, порівняння з іншими поглядами.
Апологетика мала два напрями ставлення до язичницької (античної) мудрості: позитивний і негативний.
Прихильники позитивного ставлення - Афінагор, Климент - вважали, що грецькі філософи йшли шляхом істини, але не могли досягти її, бо вона ще не виявила себе в особі Христа. Філ треба використовувати, підпорядковуючи теології. Прихильники негативного ставлення до ант філ (Квінт Тертулліан) вважали, що ант культура зіпсувала людину, вибудувала світ штучних цінностей. Єдиний вихід зі скрути у спрощенні і поверненні до природного - християнського стану. Досягти мети можна через аскезу, самопізнання і віру.