Література

1. Засурский Я. Н. СМИ вступают в эпоху мобильной коммуникации / Я. Н. Засурский / К мобильному обществу: утопии и реальность / Под ред. Я. Н. Засурского. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2009. – (21 век: Информация и общество). – С. 12-52.

2. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. – К. : Освіта, 1999. – 351 с.

3. Hargreaves, Ian. Journalism. A Vary Short Introduction / Ian Hargreaves. – New York : Oxford University Press Inc., 2005. – 160 p.

4. Milne, A. Broadcasting in Crisis? / A. Milne // British Journalism Review. – 1989. – Vol. 1. – Issue 1. – P. 27-28.

Cобур Анна

студентка ІІІ курсу факультету журналістики ЗНУ

Наук. кер.: к. філол. н., ст. викладач Іванець Т.О.

Місце та взаємодія факту, ситуації, проблеми в журналістських творах на прикладі регіонального видання «запорізька правда»

Поняття факту набуло широкого розповсюдження в журналістській науці. Виконуючи універсальні функції, факти можуть бути як основою інформаційних жанрів, так і аргументами, доказами в аналітичних та художньо-публіцистичних жанрах. Майстерність журналіста полягає в тому, щоб вміло оперувати фактами, своєчасно та об’єктивно доносити їх до читачів, правильно оцінювати та інтерпретувати, аналізувати, знаходити між ними причинно-наслідкові зв’язки. Головне завдання журналіста: знати межу, де закінчується факт і починається власне суб’єктивне судження.

Ситуацію можна визначити як сукупність взаємопов’язаних між собою фактів, які характеризують певним чином стан на об’єкті. Як і факт, ситуацію можна розуміти в онтологічному та гносеологічному змістах, і закономірності тут такі ж: відображаючись у свідомості, реальна ситуація ніби втрачає частину своїх зв’язків. Зате головні факти, головні зв’язки в ній стають виразнішими, якщо сприймати їх уважно і неупереджено [2, с. 69-70].

Серед елементів твору, що служать цілям узагальненого відображення дійсності, варто відзначити проблему. У найзагальнішому плані проблема – це знання про "незнання", знання про ті сторони дійсності, якість і сутність яких ще невідомі, але осмислення яких необхідне для досягнення поставленої журналістом мети [3, с. 89]. Порівняно з фактом проблема має складнішу змістову структуру, синтезує багато фактів, колізій, ідей, об’єднаних між собою. Сама наявність у творі актуальної гострої проблеми стає якісною ознакою професійності та майстерності публікації [1, с. 90-91].

В газеті "Запорізька правда" факти займають ключову роль. Як державне видання обласної ради та обласної адміністрації газета подає лише достовірні та ретельно перевірені факти. Факти і коментарі у видання чітко розмежовуються. Коментарі зазвичай дають офіційні особи, а не власне журналісти.

Основу видання складають інформаційні жанри, ключову роль в яких відіграють факти. Найяскравіше це виявляється в інформаційному жанрі замітки. В кожній з них висвітлюється конкретний факт - одинична подія (явище), для якого характерні певний час, місце, певні умови існування. Замітки складають основу тематичної сторінки "Події, факти, коментарі ", рубрик "Регіон", "Україна і світ" та ін.

Всі факти видання можна розподілити на базові та додаткові. Майже в кожному матеріалі базовий факт подається на початку публікації,. Перше речення чи кілька речень містять головний факт, який відображає суть події. В наступних реченнях подаються додаткові факти, які повніше розкривають базовий. Найяскравіше це проявляється у рубриках "Регіон", "Пригоди", "Кримінал".

У виданні представлені різні види фактів, що свідчить про змістову і тематичну наповненість газети. Теми журналістських матеріалів містять реальні конкретні ситуації та масштабні суспільні проблеми. Реальні конкретні ситуації складаються із сукупності фактів, на яких ґрунтується матеріал.

Загалом у матеріалах підбір фактів якнайкраще відображує ситуації та проблеми публікацій. В багатьох проблемних матеріалах журналісти вказують на можливі шляхи вирішення цих проблем.