6. Діагностика стратегічного протистояння

SWOT-аналіз - метод оцінки як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, і використовується в стратегічному аналізі і у визначенні конкретних перспектив підприємства. В рамках методу SWOT підприємство, з одного боку, виявляє і оцінює власні сильні і слабкі сторони, а з іншого боку на їх основі визначає можливості і загрози, відповідно.

Таблиця 20 - SWOT - аналіз діяльності підприємства

Сильні сторони:	Слабкі сторони:
1.Забезпеченість підприємства власними активами, та збільшення частки оборотних активів, висока ліквідність активів підприємства. 2. Висока прибутковість акцій підприємства. 3. Стійкий фінансовий стан підприємства, відсутня загроза настання банкрутства.	1.Динаміка зменшення чистої виручки та чистого прибутку підприємства від основної діяльності, зменшення показників рентабельності. 2. Збільшення періоду обороту оборотного капіталу.
Можливості	Загрози
1.Стабільна позиція підприємства, відсутня потреба в нових кредиторах, спроможність погасити наявні заборгованості. 2. Залучення нових акціонерів, збільшення активів підприємства. 3. Спроможність підприємства продовжувати займатись основною діяльністю, повністю забезпечуючи свої потреби власними коштами.	1.Зменшення попиту на послуги кампанії, що призводить до зменншення прибутку. 2. Збереження тенденції збільшення обороту оборотного капіталу, затрим коштів на підприємстві, в зв’язку з чим недоотримується прибуток.

За даними балансу та звіту про фінансові результати за 2004-2006 роки, розрахованими інших необхідних показників на основі цих даних, підприємство «Бусін» має досиь стабільний фінансовий стан, що характеризується низкою показників.

Підприємство забезпечене власними коштами (83%) , не має довгострокових фінансових зобов’язань, що позитивно характеризує діяльність підприємства.доля оборотних активів підприємства перевищує необоротні, що приводить до більш швидкого обороту капіталу.

Але за даний період 2004 -2006 роки спостерігається динаміка зменшення чистої виручки та прибутку підприємства від його основної діяльності, що призводить до зменшення рівня рентабельності підприємства вцілому. Причинами даних змін може бути зменшення попиту на послуги компанії. Подоланням даних проблем може бут вихід на нові ринки або розширення послуг компанії.

Коефіцієнти абсолютної, термінової та загальної ліквідності ці показники задовольняють норму і тому можемо зробити висновок, що підприємство має досить ліквідні активи щоб погасити наявні короткострокові зобов’язання, також підприємство має позитивній баланс власних оборотних коштів. З чого можно зробити висновок, що підприємству не потрібно шукати додаткові кошти, збільшуючи боргові зобов’язання. Але значний від’ємний показник поточних фінансових потреб свідчить про надлишок незадіяних у виробництві оборотних коштів підприємства, в результаті чого знижується його рентабельність. Отже можемо сказати, що застрахувати основні фонди даної компанії є досить безпечно, але треба зважати на специфіку діяльності підприємства.

Коефіцієнт автономії в кожному з проаналізованих років ( 2004 – 0,99; 2005 – 0,82; 2006 – 0,86) суттєво перевищує нормативне значення, що свідчить про фінансову незалежність підприємства та його спроможність погашення своїх зобов’язань.Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів підкреслює фінансову стійкість підприємства та їх спроможність бути незалежними від запозичених коштів. Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами свідчить про надлишок власних коштів, що призводить до недоотримання прибутку підприємством, але в той же час підприємство забезпечене власним капіталом і не має потреби в залученні кредитних засобів.

Спостерігається зростання періоду обороту оборотного капіталу. Основними елементами які призводять до цього є зростання періоду обороту грошових коштів (з 398 днів у 2004р. до 1094 днів -2006р), дана тенденція є сідченням того , що присутня затримка коштів на підприємстві, в зв’язку з чим не доотримується можливий прибуток від використання цих коштів.Ще одним фактором який впливає на зростання періоду обороту оборотного капіталу є дебіторська заборгованість.

Підприємство має незначну імовірність настання банкрутства за п’ятифакторною моделлю Альтмана. За розрахунками у 2004 році Z= 3,925 , що свідчить про низький рівень ймовірності настання банкрутства. У наступних періодах 2005 та 2006 роках показник Z дорівнює 517 та 105 відповідно, що свідчить про високу стабільність підприємства. А перехід підприємства від ситуації а у 2004 році до стабільноїї роботи у подальших періодах, свідчить про їх фінансову незалежність.

У періодах 2005 та 2006 років, на підприємстві спостерігається збільшення періоду оборотів оборотних засобів, зменшення рівня рентабельності, це також супроводжується накопиченням значних обсягів заборгованості підприємство поступово перемістилось до зони дефіциту, для даної зони є характерним відток коштів по одному з видів діяльності (РФД має від’ємний показник, що викликано виплатою девідендів).

Та оскільки підприємство має забезпеченність власними грошовими ресурсами і не потребує залучення додаткового капіталу, можемо стверджувати, що компанія спроможна продовжувати надавати послуги на рівні попередніх періодів, а при зменшенні періодів обороту оборотного капіталу та збільшенні попиту на свої послуги, можливе збільшення рівня рентабельності.

Основнимпоказником характеризуючим привадливість акції компанії для акціонерів є прибутковість акції, тому що саме з суми прибутку на одну акцію розраховується частка девідендів, що буде сплачена за кожною акцією. Так прибуток на акцію складають 27,684тис.грн. та 7,899 тис.грн. у 2005 та 2006 роках відповідно.Таким чином акції даного підприємства є досить прибутковими, а частка сплачених девідендів у сумі чистого прибутку є досить високою. А оскільки підприємство має стабільний фінансовий стан, то його привабливість для акціонерів є досить високою, навіть не зважаючи на динаміку зменшення рентабельності акціонерного капіталу, адже вона моє привабливе позитивне значення.

Використана література

1. Бочаров В.В. Финансовый анализ. – СПб: Питер, 2001. – 240 с.

2. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: практическое пособие. – К.: ООО Редакция газеты «Бухгалтерия. Налоги. Бизнес», 2001.

3. Доронина М.С., Чмутова И.Н., Авраменко Е.В. Практикум финансового менеджера по курсу «Финансовый анализ деятельности предприятия». – Харьков: РИО ХГЭУ, 1998.

4. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник К.: МАУП, 2000.

5. Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование. – Киев: МАУП, 1998.

6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник – К.: Тов. “Знання”, КОО, 2000.

7. Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ. – М.: Стрикс, 1997.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. "Загальні вимоги до фінансової звітності": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2. "Баланс": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3. "Звіт про фінансові результати": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32.

11. www.istoсk.com.ua - фінансова звітність українських компаній.

12. www.sokrat.kiev.ua - фінансовий аналіз українських компаній.

13. www.bankruptcy.com.ua - фінансовий аналіз при банкрутстві підприємства.