§ 3. Єдиний податок

Указом Президента України "Про спрощену систему оподат­кування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 3 липня 1998 р. № 727 (нова редакція була прийнята 28 червня І999 р.)¹ дозволено суб'єктам малого підприємництва за "їх вибором перейти на сплату єдиного податку. Суб'єктами малого підприємництва вважаються:

• фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльніс­тю, і з ними (включаючи членів сім'ї) протягом року пра­цюють не більше 10 осіб, а обсяг виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.;

• юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми діяльності і форми власності, в яких середньорічна кіль­кість працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг виторгу не перевищує 1 млн. грн.

Якщо підприємство має відокремлені підрозділи, воно та­кож має право перейти на спрощену систему оподаткування, але при підрахунку виручки і чисельності робітників необхід­но враховувати показники всіх підрозділів і філіалів. Однак на єдиний податок можуть переходити тільки юридичні особи, тому підрозділи підприємств, навіть якщо вони є самостійни­ми платниками податків, зробити цей перехід не мають права.

Не мають права переходити на спрощену систему оподат­кування:

• суб'єкти підприємницької діяльності, на яких розповсюджу­ється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціаль­ного патенту;

• довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансо­во-кредитні та небанківські фінансові установи;

• суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких перевищують 25% паї юридичних осіб та засновників, які не є суб'єктами малого підприємництва;

¹ Офіційний вісник України. — 1999. — № 26. — Ст. 1230.

• фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами та пально-мас­тильними матеріалами;

• суб'єкти підприємницької діяльності, які проводять діяль­ність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність,

\ і пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць

* (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим ви-

;^% грашем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та

розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або

майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

— суб'єкти підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, Імпортом та оптовим продажем під­ акцизних пально-мастильних матеріалів;¹

т— суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють: видо­буток і виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з до­рогоцінних металів, які підлягають ліцензуванню згідно з Законом України "Про ліцензування певних видів господар­ської діяльності"²;

— особи, що здійснюють спільну діяльність без створення юридичної особи, оподаткування якої регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суб'єкти малого підприємництва мають право обрати спо­сіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одер­жання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" закріплює перелік податків і зборів, від сплати яких звільняється суб'єкт малого підприємництва, що сплачує єдиний податок:

¹ Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 р. зі змінами і доповненнями.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від З червня 2005 р. № 2063-ІУ.

268

Л. К. Воронова

Фінансове право України

269

!) податок на додану вартість, крім випадків, коли суб'єкт самостійно приймає рішення бути платником такого по­датку¹;

314. податок на прибуток;

315. податок на доходи фізичних осіб;

316. плата (податок) на землю;

317. збір за спеціальне використання природних ресурсів;

318. збір на обов'язкове соціальне страхування;

319. збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;

320. комунальний податок;

321. податок на промисел;

322. збір на обов'язкове пенсійне страхування;

323. збір за видачу рішень на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

324. внески до Фонду соціального захисту інвалідів;

325. внески до Державного фонду сприяння зайнятості насе­лення;

326. плати за патенти згідно із Законом "Про патентування де­яких видів підприємницької діяльності" .

Об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, послуг), тобто сума коштів, фактично отримана суб'єк­том малого підприємництва на поточний рахунок або в касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємни­цтва— фізичних осіб встановлюється місцевими радами за

¹ Згідно із п. "в" ст. 9.8. Закону України "Про податок на додану вартість" з доповненнями і змінами, прийнятими Законом України "Про внесення змін до Закону України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які ви­ значають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вар­ тість, відмінний від тих, шо встановлені законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду, реєстрація його анулюється за іні­ ціативою податкового органу або цієї особи. Такий платник позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшко­ дування і зобов'язаний погасити суми податкових обов'язків або податкового боргу з податку на додану вартість.

² Суб'єкти підприємництва, шо одержали Свідоцтво на право сплати єди­ ного податку, звільнені від сплати тих податків, які перелічені в Указі, всі останні податки і збори (обов'язкові платежі), про які йде мова в ст.ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування", вони сплачують.

місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності. Вона не може бути менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць. Якщо підприємець займається кількома видами діяль­ності, придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний по­даток, який не перевищує 200 грн. При використанні найманої праці або членів сім'ї у підприємницькій діяльності, ставка податку збільшується на 50% на кожну особу.

Якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, які оподатковуються за різними ставками, він одержує одне Сві­доцтво, а єдиний податок сплачує за більшою ставкою по цих видах діяльності.

Юридична особа самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку: 6% суми виручки від реалізації продукції (без акцизного збору). Податок на додану вартість згідно із За­коном України "Про податок на додану вартість" або 10% ви­ручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без ак­цизного збору, включаючи і податок на додану вартість.

Підприємці, які купують або отримують послуги у суб'єк­тів малого підприємництва, що сплачують 10 відсотків подат­ку у фізичних осіб, по таких товарах, не мають права на по­датковий кредит і виділення суми ПДВ і включення її до по­даткового кредиту.

Подальший продаж таких товарів (робіт, послуг) здійсню­ють з нарахуванням податку на додану вартість на повну їх вартість.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає не пізніше 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації¹.

У заяві на одержання Свідоцтва суб'єкт малого підприєм­ництва вказує, яку ставку він обирає (6 чи 10%). Перед пере­ходом на єдиний податок підприємство зобов'язане сплатити всі встановлені законодавством податки та обов'язкові плате­жі. За календарний рік суб'єкт малого підприємництва може прийняти рішення на перехід до сплати єдиного податку тіль­ки один раз.

¹ Порядок переходу на єдиний податок визначений Головною державною податковою адміністрацією у наказі про "Порядок видачі Свідоцтва про спла­ту єдиного податку" від 29 жовтня 1999 р. № 595 // Офіційний вісник Украї­ни. — 1999. — № 44. — Ст. 2197.

270

Л. К. Воронова

Фінансове право України

271

Суб'єкти малого підприємництва, що переходять на спро­щену систему оподаткування, ведуть Книгу обліку та звітнос­ті, порядок ведення якої затверджено наказом Державної подат­кової адміністрації.

Державна податкова адміністрація встановлює порядок ви­дачі свідоцтва про право сплати єдиного податку юридичними особами. Орган податкової служби зобов'язаний протягом де­сяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або дати мотивовану відмову.

Юридичні особи, що перейшли на сплату єдиного податку, до 20 числа місяця, що настає за звітним (податковим) періо­дом, подають розрахунки сплати єдиного податку, акцизного збору І податку на додану вартість, якщо вони обрали 6% став­ку єдиного податку, а приватні підприємці — фізичні особи також платіжні доручення на сплату єдиного податку з відміт­кою банку про зарахування коштів. Порядок складання розра­хунку сплати єдиного податку затверджений наказом Держав­ної податкової адміністрації України від 28 лютого 2003 р.

Строк сплати єдиного податку для фізичних і юридичних осіб один: щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Крім того, фізична особа—підприємець для переходу на єди­ний податок разом із заявою подає платіжний документ про внесення податку не менше ніж за один місяць, тобто фізичні особи єдиний податок сплачують авансом.