9. Типи стр-р ринку:

	Кількість продавців
	один	декілька	Багато
Однорідна продукція	Чиста м-лія	Гомогенна о-лія	Чиста к-ція
Диференціація продукції	Чиста багато продуктова м-лія	О-лія з диференційованою продукцією	Монополістична к-ція

Типи побудови ринків (Штакельберг)

Покупці	Продавці
	багато	декілька	один
Багато	Двобічна поліполія	О-лія	М-лія
Декілька	Олігопсонія	Двобічна о-лія	М-лія, що обмежена монопсонією
Один	монопсонія	Монопсонія, що обмежена о-лією	Двобічна м-лія

Чемберлен та Бейн. Кл-ція на параметрах:

-взаємозамінність тов, що пропонуються різними під-вами (коеф. цінової перехресної еластичності попиту на тов і та j)

— чим вище, тим вище однорідність тов, більша їх взаємозамінність

-взаємозамінність цих підприємств (коеф. кількісної перехресної еластичності)

— чим вище, тим жорсткіше залежність під-в. →0 — продавець може ігнорувати реакцію на свої дії

-умова виходу на ринок (відносний приріст дійсної ціни від конкретної ціни)

— чим більше, тим більш ймовірний вхід нових продавців.

Кл-ція товарних ринків (Чемберлен і Бейн)

Тип побудови ринку			Умова входу
Досконала к-ція	→∞	→0	→0
Монополістична к-ція	0< <∞	→0	→0
Однорідна о-лія	→∞	0< <∞	E>0
Неоднорідна о-лія	0< <∞	0< <∞	E>0
М-лія	→0	→0	ВВхід блокований

Головні ознаки стр-ри ринку:

-загальний рівень ек активності великих під-в

-рівень домінування на конкретних ринках одного або декількох продавців

-рівень диверсифікації фірм за продуктовими лініями (індекс спеціалізації = обсяг даного товару/ сукупний обсяг продажу. 50-100% — ступінь диверсифікації = 0, 35-50% ступінь =1 — слабка диверсифікація, 0-35% — ступінь =2 — сильна диверсифікація)

-рівень вертикальної інтеграції фірм

10. При створенні адекватного вимірника концентрації необхідно перш за все розуміти мету, задля досягнення якої розробляється індекс концентрації. Для потреб оцінки добробуту й антимонопольних потреб індекс концентрації повинен вимірювати здатність фірм підвищувати ціну понад конкурентний рівень. Велике значення індексу концентрації має свідчити провищу маржу між ціною і витратами, або вищу ймовірність того, що фірми зможуть організувати успішну змову. Індекс концентрації враховує виключно реальну конкуренцію і цілком ігнорує потенційну. З цієї причини індекс концентрації не може повністю оцінити рівень конкурентності конкретної галузі. Для цього необхідна додаткова інфо зокрема про ступінь потенційної конкуренції. Для вимірювання концентрації ринку необхідно чітко визначити його границі. Розрахунки ринкових часток фірм вимагають знання сукупного обсягу продажу на ри­нку, для чого, в свою чергу, необхідно знати, яка продукція і яким споживачам про­дасться на ринку та які споживачі його складають.

Показники:

Обсяги випуску по галузі:

Ринк частка кожної і-тої фірми:

Коеф концентрації – частка продажу в межах усієї галузі, що припадає на m найбільших фірм

Індекс Херфіндаля-Хіршмана

Високо	70%<CR3<100%	2000<HHI<10000
Помірно	45%<CR3<70%	1000<HHI<2000
Низько	CR3<45%	HHI<1000

Коефіцієнт Лінда – ступінь нерівності між постачальниками

Коеф відносної концентрації – співвідношення найбільших п-в на ринку та частки реал-ї тов, яку вони контролюють. -частка найб-х п-в ринку у заг-й к-ті; -частка продажу даних п-в у заг-му обсязі реал-ї пр-ї K>1-концентрація відсутня K<1-високий р-нь концентрації

Коефіцієнт ентропії. К-т першого порядку-зважує ринк. частку за допомогою логарифму їх ринк-ї величини. При чистій монополії к-т е-ї = 0. К-т другого порядку – те саме, використовуючи пряму величину фірми. Чим вищий показник, тим нижчий р-нь концентрації продавців на ринку.

Показник відносної ентропії , чим ближче до 1, тим більша монопольна влада.

Коефіцієнт Джинні Аі-кумулятивне зн-ня часток і-тих найбільших госп суб’єктів на ринку

К-т Розенблюта -співставлення рангів фірм на ринку та їх ринк часток. Макс. Значення –1 (Чиста монополія). Мін. Значення – 1/n