Дайте визначення поняттю «право власності». Назвіть основні форми власності. Поясніть сутність державної та приватної власності.

Відносини власності виникають між людьми з приводу при­власнення матеріальних і духовних благ. Привласнення означає відношення людей до певних речей, як до своїх. Правові відносини власності виражаються в закріпленні за різними суб'єктами прав володіння, користуван­ня і розпорядження. Стаття 2 Закону України "Про власність" так трактує право власності: "Право власності — це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном". Володіння означає фактичну належність об'єкта власності певному суб'єкту, без цього останні права власності — користування і розпорядження — не можуть бути реалізовані. Користування характеризує процес набування властивостей майна — об'єкта власності її суб'єктом: виробниче застосування засобів виробництва або споживання економічних благ з метою задоволення потреб. Розпорядження означає дії, пов'язані з фактичним здійсненням влади власника над об'єктом власності, відчуження майна від власника (застава, здавання в оренду, продаж, обмін, передавання в спадок, даруваня тощо). Основні форми власності: державна власність (комунальна, загальнодержавна, майно державних підприємств), приватна власність (акціонерна, пайова, індивідуальна, командитна тощо), змішана, власність суспільних організацій, колективна (власність орендного підприємства, власність колективного підприємства, власність кооперативу, власність акціонерного товариства, власність господарських асоціацій (об'єднань), власність громадських організацій, є) власність релігійних організацій), власність спільних підприємств, іноземних громадян, організацій і держав, тощо

Державна власність це — форма власності на засоби виробництва, за якої володарем їх виступає держава. Державна власність: а) загальнодержавна власність — майно органів влади й управління: оборонні об'єкти; енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти державного бюджету; державні банки; підприємства і народногосподарські комплекси; страхові, резервні та інші фонди; культурні та історичні цінності народів та інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України й забезпечує її економічний та соціальний розвиток; б) комунальна власність — це власність адміністративно-територіальних утворень (краю, області, району). Сюди належать власність органів влади й управління, кошти місцевого бюджету, житловий фонд, комунальне господарство. У віданні місцевих органів можуть знаходитися підприємства сільського господарства, торгівлі, побутового обслуговування, транспорт, промислові та інші підприємства й комплекси, заклади народної освіти, культури, та інше майно; в) майно державних підприємств — це те майно, яке закріплене за державним підприємством і яким воно може розпоряджатися. Воно може виступати у формі фондів, госпрозрахункового доходу, акцій та іншого майна, яке необхідне для діяльності підприємства.

Приватна власність це форма власності за якої право власності (володіння , розпорядження та контролю) належить одній або декілька особам. Законом України «Про власність» передбачено існування приватної власності. Зокрема, зазначається, що у власності громадянина можуть знаходитися: житлові будинки, предмети домашнього господарства й особистого споживання; грошові кошти; акції, та інші цінні папери; підприємства, майнові комплекси у сфері виробництва товарів, тощо; будівлі, обладнання, транспортні засоби та інші засоби виробництва; будь-яке інше майно виробничого, споживчого, соціального, культурного та іншого призначення, за винятком окремих видів майна, яке з точки зору державної і громадської безпеки не може належати громадянину.