- •Теоретичні питання до іспиту:
- •Розкрийте предмет, методи економічної теорії.
- •Розкрийте предмет, функції економічної теорії.
- •Поясніть сутність номінальної та реальної заробітної плати. Розкрийте основні функції заробітної плати.
- •Назвіть основні етапи історичного розвитку економічної теорії. Охарактеризуйте основні положення меркантилізму.
- •Дайте визначення поняттю «заробітна плата». Розкрийте функції заробітної плати.
- •Дайте визначення поняттям «ринок», «номінальна заробітна плата», «реальна заробітна плата». Назвіть типи ринків в залежності від ступеню конкуренції.
- •Дайте визначення поняттю «ринок». Поясніть переваги та недоліки ринкової економіки.
- •Дайте визначення поняттям «макроекономіка» та «ринкова рівновага». Назвіть основні характеристики ринку абсолютної монополії.
- •Дайте визначення поняттю «ринкова рівновага». Поясніть сутність ринків абсолютної та монополістичної конкуренції.
- •Дайте визначення поняттю «конкуренція». Поясніть сутність олігополії та ринку абсолютної монополії.
- •Поясніть сутність конкуренції, види, конкуренції. Назвіть типи ринків в залежності від ступеню конкуренції.
- •Дайте визначення поняттю «економічна система». Назвіть характерні риси командної та ринкової економічних систем.
- •Дайте визначення поняттю «право власності». Назвіть основні форми власності. Поясніть сутність державної та приватної власності.
- •Дайте визначення поняттям «приватизація» та «роздержавлення». Назвіть об’єкти та основні принципи приватизації в Україні.
- •Дайте визначення поняттям «попит», «закон попиту». Розкрийте основні нецінові фактори що впливають на попит.
- •Дайте визначення поняттям «товар» та «благо». Назвіть основні етапи розвитку товарного виробництва.
- •Дайте визначення поняттю «товар». Поясніть властивості товару. Назвіть принципи формування товарного виробництва.
- •Дайте визначення поняттю «товар». Розкрийте сутність сукупного суспільного продукту, валового внутрішнього та валового національного продуктів.
- •Дайте визначення поняттю «криза виробництва». Розкрийте сутність сукупного суспільного продукту, валового та кінцевого суспільних продуктів.
- •Дайте визначення поняттю «гроші». Розкрийте функції грошей.
- •Дайте визначення поняттю «інфляція». Назвіть види інфляції за характером, рівнем (в % річних), та по факторах.
- •Дайте визначення поняттю «гроші». Поясніть закон обігу грошей. Назвіть основні форми розвитку товарного виробництва.
- •Розкрийте сутність глобальних проблем. Назвіть причини їх виникнення.
- •Дайте визначення поняттям «безробіття» та «рівень безробіття». Поясніть фрикційне, структурне та циклічне безробіття.
- •Дайте визначення поняттю «податки». Поясніть сутність прямих та непрямих податків. Назвіть основні методи державного регулювання економіки.
- •Розкрийте сутність поняття «виробництво». Поясніть відмінність екстенсивного та інтенсивного типів виробництва. Назвіть тенденції розвитку виробництва.
- •Дайте визначення поняттям «фактори виробництва» та «альтернативні витрати». Поясніть сутність моделі „Границя виробничих можливостей”.
- •Розкрийте сутність, види ресурсів та чинників виробництва.
- •Дайте визначення поняттю «світове господарство». Назвіть фактори спеціалізації країн.
Дайте визначення поняттю «інфляція». Назвіть види інфляції за характером, рівнем (в % річних), та по факторах.
Явище інфляції відоме з IV—III ст. до н. е., або з часу, коли грошовим товаром у світі стає срібло. У найзагальнішому визначенні інфляція — це знецінення грошей внаслідок перевищення кількістю грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін. Не кожне підвищення цін є інфляційним. Якщо підвищення цін відбулося через подорожчання сировини, електроенергії, поліпшення якості продукції, що призвело до збільшення витрат виробництва, то знецінення грошей є наслідком зростання цін. Якщо зростання цін відбулося через надмірну грошову та кредитну емісію, порушення законів грошового обігу, то зростання цін є наслідком знецінення грошей.
Інфляція (лат. inflatio — розбухання) — знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності, що виявляється у зростанні цін. По факторах розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат (пропозиції) Інфляція попиту — форма інфляції, що виникає за зростання попиту за рахунок додаткової емісії грошей при повній завантаженості виробничих потужностей і повній зайнятості (цей вид інфляції є емісійним). У цій ситуації пропозиція товарів не збільшується, що й призводить до зростання цін. Інфляція витрат — форма інфляції, яка виникає внаслідок зростання витрат виробництва, які переносяться на ціни товарів, що виготовляються, і оплачуються споживачами або входять у витрати іншого підприємства і спричиняють зростання цін на інші товари. У разі зростання додаткових витрат праці, а отже, вартості товарів інфляція відсутня.
Нуліфікація (лат. nulificatio — знищення) — різновид грошової реформи, за якого знецінені грошові знаки анулюються, тобто оголошуються недійсними. Цей метод використовується за наявності супергіперінфляції. Він мав місце під час проведення грошової реформи 1922—1924 pp. у колишньому СРСР: 1 новий карбованець обмінювався на 50 млрд. старих. У Німеччині під час грошової реформи 1924 р. 1 нова марка обмінювалася на 1 трлн.старих. Ревалоризація— повернення попередньої купівельної сили грошовим знакам. Для цього з обігу вилучають зайві гроші. Такий метод застосовують за незначної інфляції. Девальвація (лат. valvo — маю вартість) — зниження обмінного курсу (ціни) грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої. Під час панування золотого стандарту девальвація означала офіційне зниження золотого вмісту грошової одиниці, а її наслідком був обмін такої грошової одиниці на меншу кількість золота. За своєю сутністю вона протилежна ревальвації. З часу впровадження гривні у 1996 р. вона була девальвована майже в 3 рази, на початку 2005 р. відбулась її часткова ревальвація. Ревальвація (франц. evaluation — оцінка) — підвищення обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої країни.
Зростання загального рівня цін, або інфляцію вимірюють за допомогою індексів цін. Той чи інший індекс цін характеризує рівень інфляції, який показує, як змінилися ціни в національній економіці за певний період. Цей рівень позначають літерою П. Економісти обчислюють також темп інфляції, який показує, прискорилася чи уповільнилася інфляція за певний період. Його визначають за формулою:
Темп інфляції =
де Пt – рівень цін у поточному періоді; Пt-1 – рівень цін у попередньому періоді.
Залежно від рівня (в % річних) розрізняють три види інфляції: помірну, голопуючу та гіперінфляція. Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають повільно – до 10% за рік. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають до 5% за рік, називають повзучою. Голопуючою є інфляція, коли ціни зростають 10 до 100 % на рік. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує їх у вигляді готівки. Вона здебільшого характерна для країн, що розвиваються. Гіперінфляція настає тоді, коли темпи зростання цін перевищують 100 % на рік ,тобто ціни починають зростати на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей. Виникає “інфляційний психоз”, що посилює тиск на ціни. Інфляція починає сама себе “підгодовувати”. Оскільки вартість життя зростає, наймані працівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підвищення цін. Гіперінфляція означає економічний і соціальний хаос, фінансовий крах та суспільно політичне безладдя.