Предмет: Податкова система

Спеціальність: «Економіка підприємства»

Курс: ІІІ

Семестр: VІ

Вид заняття: Самостійна робота

Тема 1. Прибуткове оподаткування підприємств та організацій.

1. Особливості прибуткового оподаткування операцій особливого виду.

2. Єдиний податок для СПД

3. Патентування підприємницької діяльності. Види патентів.

Мета:

• ознайомити з основними поняттями;

• сприяти формуванню знань по темі використовуючи законодавчу літературу;

• формувати аналітичне мислення, уміння розвивати самостійність при розгляді деяких питань.

План заняття:

1. Особливості прибуткового оподаткування платників різних галузей і форм власності, окремих видів доходів (резидентів, виробників сільгосппродукції, дивідендів, та інші).

2. Єдиний податок для СПД.

   1. Суть та призначення єдиного податку для суб'єктів малого під­приємництва.

   2. Платники.

   3. Порядок обчислення і сплати в бюджет.

3. Патентування підприємницької діяльності. Види патентів.

   1. Види підприємницької діяльності, що підлягають патенту­ванню.

   2. Види патентів: торговий (короткотерміновий, пільго­вий, спеціальний) та порядок їх придбання.

   3. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення порядку використання торгових патентів.

Література:

Основна:

1. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004.

2. ОниськоС.М., Тофан І.М. Податкова система. — Львів: «Магнолія Плюс», 2005.

Додаткова:

1. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 456 с.

2. Золотько І.А. Податкова система: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ,2004. – 204 с.

Законодавчо-нормативна база:

1. Закон України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" станом на 01.05.2005 р. з змінами і доповненнями.

2. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» червень 1996 р. (зі змінами та доповненнями).

3. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Украї­ни «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 12.07.1996 р.

4. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткуван­ня, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 р.

Особливості оподаткування операцій особливого виду

Існують специфічні риси оподаткування операцій особливого виду (бартерних, страхової діяльності, нерезидентів, дивідендів тощо). Розглянемо, як відбувається нарахування податку за таки­ми операціями:

1. доходи та витрати від здійснення бартерних операцій ви­значаються, виходячи з договірної ціни такої операції, але не ниж­чої за звичайні ціни. Тобто, якщо податкові органи вважають, що ціни були заниженими (завищеними), вони мають право донарахувати податок, використовуючи ціни, які склалися на ринку;

2. оподаткування страхової діяльності. Об'єктом оподатку­вання в страхових організацій виступає не прибуток, а оподатко­вуваний дохід. Його сума підраховується так: сума валових внес­ків, отриманих від операцій страхування і перестрахування ри­зиків, зменшується на суму страхових платежів, сплачених за до­говорами перестрахування. Основна ставка оподаткування ста­новить 3 %. Крім того, доходи страховиків-резидентів, отримані за договорами довгострокового страхування життя, оподатковую­ться за ставкою 0 %, але в разі порушення вимог відповідного до­говору, у тому числі в разі його дострокового розірвання, такі до­ходи справляються за ставкою 3 %. Усі інші доходи страховиків оподатковуються податком на прибуток у загальному порядку;

3. оподаткування дивідендів. Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам, нараховує та здійснює до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі основної ставки, нарахованої на суму дивіден­дів, призначених для виплати, без зменшення суми дивідендів на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок оплачує до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Надалі такий платник податку зменшує суму нарахованого податку на прибу­ток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нараху­ванням дивідендів. У такому самому порядку мають сплачувати податок на дивіденди юридичні особи, які не є платниками пода­тку на прибуток, або мають пільги з цього податку. Не дозволя­ється зарахування податку на дивіденди в рахунок таких подат­ків, як єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, під час оподаткування страхових операцій та грального бізнесу.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб за привілейова­ними умовами прирівнюється (з метою оподаткування) до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включен­ням суми виплат до складу валових витрат платника податку. При цьому податок на дивіденди не справляється;

4. оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань. Платник податку може вибрати особ­ливий порядок оподаткування результатів діяльності, що прова­диться за довгостроковим договором. Чому для таких операцій уведено окремий порядок оподаткування? Тому що отримання доходів у виконавця розірвано в часі зі здійсненням витрат. У ре­зультаті, лише по завершенню даного договору можна підрахува­ти прибуток від такої операції.

Під терміном «довгостроковий договір» розуміють будь-яку угоду на виготовлення, будівництво або монтаж основних фондів замовника, а також на створення нематеріальних активів (напри­клад конструкторські роботи), пов'язаних з такими операціями, за умови, якщо цей контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат чи отриман­ня авансу.

Виконавець самостійно визначає доходи, нараховані протягом звітного періоду у зв'язку з виконанням довгострокового догово­ру, використовуючи оціночний коефіцієнт. Він визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем під час виконання довгострокового контракту.

Валовий дохід виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокової угоди на оціноч­ний коефіцієнт виконання даного контракту.

Валові витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактичних витрат у такому звітному періоді.

Після завершення довгострокового договору виконавець здій­снює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо ви­значених ним за наслідками кожного податкового періоду протя­гом строку виконання такого договору. Для цього він визначає фактичні коефіцієнти виконання довгострокового контракту як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до загальної суми фактично понесених витрат. Ці коефіцієнти він застосовує до кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору і отримує таким чином перераховану суму валового до­ходу за кожний з попередніх звітних періодів.

У разі, коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, до су­ми визначеної різниці застосовується процент, що дорівнює 120 % ставки Національного банку України, яка діяла на момент прове­дення такого перерахунку, за строк дії цієї переплати чи недоплати.

Даний порядок оподаткування застосовується також для опе­рацій з передплати періодичних видань, оперативного лізингу, оренди землі та оренди жилих приміщень у разі попередньої оплати таких операцій на строк, що перевищує звітний період;