7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

1.Проблеми і задачі соціальної психології на сучасному етапі розвитку суспільства.

2.Виникнення міжособистісних відносин усередині системи суспільних відносин, як форма їхнього прояву. Емоційна основа міжособистісних відносин. Загальна характеристика специфіки міжособистісних відносин у малих групах.

3.Значення спілкування для розвитку суспільства. Зв'язок спілкування і діяльності. Методологічне значення введення поняття "спілкування" у соціальну психологію.

4.Основні напрямки експериментальних досліджень кожного виду невербальної комунікації. Загальна методологічна проблема коду і декодифікації, як умова розуміння один одного партнерами по комунікації.

5.Експериментальні схеми реєстрації взаємодії: схема Бейлса. Інтерпретація взаємодії у вітчизняній соціальній психології як форми організації спільної діяльності з погляду типів об'єднання індивідуальних внесків учасників. Психологічний зміст побудови єдиної стратегії взаємодії його учасниками.

6.Емоційна сторона міжособистісного сприйняття – явище міжособистісної атракції. Симпатія, дружба, любов як різні рівні атракції. Проблема точності міжособистісного сприйняття. Специфіка її вирішення в соціальній психології. Практичні засоби підвищення точності міжособистісного сприйняття; використання спеціальних програм соціально-психологічного тренінгу.

7.Наслідування і його роль в історичному розвитку людського суспільства й в онтогенезі. Значення вивчення процесів зараження, вселяння і наслідування в сучасних умовах.

8.Психологія націй. Поняття «психологічний склад нації» і «національний характер». Проблема етноцентризму. Поняття «етнічного стереотипу». Відносність і історичність національної психології. Психологічний зміст проблеми співвідношення національного та інтернаціонального. Задачі дослідження психології націй і психології міжнаціональних відносин в умовах багатонаціональної держави.

9. Група та організація. Психологія організації.

Структура малої групи. Положення індивіда в групі. Значення різних типів малих груп для детермінації поводження індивіда. Структурні і динамічні аспекти малих груп. Проблема розвитку групи. Сутність принципу діяльнісного опосередкування групової активності.

10.Методологічне значення соціально-психологічної теорії колективу. Можливість побудови нової класифікації груп за допомогою соціально-психологічної теорії колективу. Практичне значення проблем колективу на сучасному етапі розвитку суспільства в умовах самоврядування. Дискусійні проблеми і подальші задачі розробки соціально-психологічної теорії колективу.

11.Практичне значення дослідження соціально-психологічної проблематики особистості на сучасному етапі розвитку сучасного суспільства; формування активної життєвої позиції особистості.

12.Механізми й інститути соціалізації. Залежність механізмів і інститутів соціалізації від характеру суспільних відносинах.

Соціалізація і детермінація соціального поводження особистості; роль формальних і неформальних організацій.

13.Недостатність поняття соціальної установки для пояснення механізмів соціального поводження. Ієрархічна структура диспозицій особистості.

Проблема зміни соціальних установок, її теоретичні і практичні аспекти.

14.Соціально-психологічний тренінг як спосіб розвитку соціально-психологічних характеристик особистості. Можливості й обмеження соціально-психологічного тренінгу.

Практичне значення вдосконалення соціально-психологічних характеристик особистості для розвитку активної життєвої позиції.

15.Психологічні аспекти проблеми репродуктивної поведінки. Етичний бік прикладних досліджень в галузі психології родини. Значення соціально-психологічних аспектів дослідження родини для її зміцнення на сучасному етапі розвитку суспільства.

16.Необхідність удосконалення форм соціально-психологічної освіти, її спрямованості на конкретні види діяльності психолога в різних ланках психологічної служби. Проблема цивільної та моральної відповідальності психолога-практика.