Практична частина

Розвязання задачі: «Особливості стратегії формування запасів ресурсів»

Ефективне управління ресурсами організації визначається певною стратегією форму­вання запасів. Виробничі і торгівельні підприємства зазвичай значні кошти інвестують у виробничі й товарні запаси. Це зумовлюється різними чинниками:

• віддаленістю постачальника і неможливістю доставки сировини, матеріалів або то­вару в момент, коли у них виникне потреба;

• нестабільними зв'язками з постачальниками і невпевненістю, що постачальник за­безпечить необхідною сировиною чи матеріалами відповідної якості в потрібний момент;

• очікуваним підвищенням цін на сировину, матеріали або товари;

• ризиком нестачі ресурсів у разі раптового зростання попиту тощо.

Економічний розмір замовлення - це кількість замовлених запасів ресурсів, яка забез­печує оптимальну комбінацію витрат на придбання та їх зберігання. Для визначення опти­мального рівня замовлення запасів враховують релевантні витрати на придбання та збері­гання. Релевантними є лише ті витрати, що змінюватимуться залежно від рівня запасів. Витрати, на які не будуть впливати зміни рівня запасів, не є релевантними.

Витрати, пов'язані з запасами ресурсів, включають:

> витрати на закупку;

> витрати на замовлення;

> витрати на зберігання;

> можливі витрати внаслідок браку ресурсів.

Витрати на зберігання - це група витрат, до яких належать витрати, пов'язані зі збері­ганням матеріалів, готової продукції або товарів на складі. Частина витрат на зберігання запасів є релевантною.

Релевантні витрати на зберігання запасів зазвичай включають:

• додаткові витрати на страхування запасів;

• додаткові витрати на утримання складських приміщень;

• додаткові витрати на обробку матеріалів;

• витрати внаслідок знецінення запасів;

• можливу втрату прибутковості інвестицій.

Оптимальним розміром замовлення буде така замовлена кількість, за якої загальні ви­трати на замовлення і зберігання запасів ресурсів будуть мінімальними. Оптимальний еко­номічний розмір замовлення можна визначити:

• табличним методом;

• графічним методом;

• за допомогою формули.

Для ілюстрації цих методів розглянемо приклад.

Умова: організація купує сировину у зовнішнього постачальника за ціною 50 грн. за одиницю продукції. Річна потреба у сировині складає 50 000 одиниць на рік. Витрати на одне замовлення становлять 750 грн. Прямі витрати на зберігання одиниці продук­ції складають 2 грн. Вартість капіталу організації складає 20%.

Розв'язок: релевантні витрати, що пов'язані зі зберіганням однієї одиниці продукції утворюють прямі витрати на зберігання та витрати, пов 'язані з можливою втратою прибутковості інвестицій:

Релевантні витрати = витрати на зберігання одиниці продук­ції + (вартість капіталу організації * вартысть сировини за одиницю)

2 + (0,20*50) = 12 грн.

В табл. 1 наведено аналіз релевантних витрат на замовлення та зберігання продукції.

Таблиця 8.1

Результати розрахунків релевантних витрат на замовлення та зберігання продукції

Річна потреба, од.	50000	50000	50000	50000	50000	50000	50000
Розмір замовлення, од.	1200	1600	2000	2500	2800	3200	3600
Середні запаси, од. (ряд.2:2)	600	800	1000	1250	1400	1600	1800
Кількість замовлень (ряд.1:ряд.2)	42	31	25	20	18	16	14
Річні витрати на замовлення, грн. (ряд4 * 750)	31500	23250	18750	15000	13500	12000	10500
Річні витрати на зберігання, грн. (ряд.3 * 12)	7200	9600	12000	15000	16800	19200	21600
Загальні релевантні витрати на замовлення і зберігання запасів, грн. (ряд. 5 + ряд.6)	38700	328500	30750	30000	30300	31200	32100

Середні запаси = Розмір замовлення, од. / 2 = 1200/2 = 600 од.

Кількість замовлень = Річна потреба / Розмір замовлення = 5000 / 1200 = 42 од.

Річні витрати на замовлення = Кількість замовлень * Витрати на одне замовлення = 42 * 750 = 31500 грн.

Річні витрати на зберігання = Середні запаси * релевантні витрати =

= 600 * 12 = 7200 грн.

За результатами таблиці бачимо, що оптимальним замовленням є 2500 одиниць продукції, при якому мінімальні витрати складуть 30000 грн. Дані, наведені в табл.1, можна представити графічно (рис. 1).

Слід зауважити, що лінія сукупних витрат перебуває в мінімумі для замовлення розміром З 200 одиниць і проходить через точку перетину кривих витрат на зберігання та витрат на замовлення запасів. Таким чином, найбільш економічний розмір замов­лення розташований в точці, де витрати на зберігання дорівнюють витратам на замовлення.

Формула, за якою обчислюють оптимальний розмір замовлення, має такий вигляд

де Q - економічний розмір замовлення; D - загальні потреби товару упродовж певного періоду; Р- витрати на розміщення одного замовлення; Н- витрати на зберігання одиниці запасу впродовж певного періоду.

Підставивши наведену формулу в дані прикладу, що розглядається, отримаємо

Q = 2-50000-750

= 2500 од.

12

Графік економічного розміру замовлення за даними таблиці

1200 1600 2000 2500 2800 3200 3600

Обсяг замовлення,одиниць

Рис. 8.8. Графік економічного розміру замовлення

Практикуюча вправа 1: «Левіта»

Фірма «Левіта» - - приватне підприємство, діяльність якого спрямована на виготовлення кондитерських виробів і продаж їх населенню в мережі продовольчих магазинів м. Києва. Вона роз­почала свою діяльність у 1996 p., а стабільний прибуток почала отримувати у середині 1997 р. Має на балансі кондитерський цех, автомобіль для перевезення продукції, холодильне обладнання, два заводські та п'ять службових приміщень. У процесі своєї діяль­ності фірма «Левіта» успішно розвивалася та не мала проблем зі чбутом продукції. В асортименті кондитерського цеху — торти «Празький», «Київські каштани», «Барвінок», «Лимонний»; тістеч­ка «Заварні» і «Карпати».

На момент виходу фірми «Левіта» на ринок останній в основ­ному вже був поділений. На сьогодні на ринку кондитерських виробів Києва присутні різні за масштабами діяльності, цінами, якістю та конкурентною позицією підприємства: Київська конди­терська фабрика ім. Карла Маркса, кондитерський цех Хлібокомбінату № 2, Харківська бісквітна фабрика, «Євротрейд», «Золотий ключик», кондитерська фабрика «Нивки», ПП «Левіта», ТОВ «Ма-ріам», ПП «Малахіт», ТОВ «Ларікс», ТОВ «Промінь», ТОВ «Ліа­на», МП «Рокон» та ін.

За часи існування фірми ціни на кондитерську продукцію не­одноразово змінювалися. В 2003 р. в котре піднялися ціни, зрос­ли витрати на закупівлю продуктів, транспорт, оплату праці, ви­трати на електроенергію, тару (картонні коробки для тортів та дерев'яні піддони). Динаміка обсягів реалізації продукції ПП «Левіта» представлена в табл. 8.1

Таблиця 8.1

Динаміка обсягів реалізації основних видів продукції

Найменування Обсяги реалізації (кг)

продукції 2001р. 2002р. 2003 р.

1 Торт «Празький» 560 492 380

2 Торт «Київський» 796 702 650

3Торт «Київські каштани» 460 350 240

4 Торт «Карпати» 865 740 680

5 Торт «Барвінок» 580 402 305

6Торт «Лимонний» 580 302 250

7 Тістечка «Заварні» 462 368 268

Всього 4303 3356 2773

При підвищенні собівартості на власну продукцію ПП «Левіта» не втримало конкурентоспроможну ціну. Як наслідок, магазини роздрібної торгівлі, які були основними замовниками фірми, ста­ли відмовлятися брати на реалізацію товар, аргументуючи відмо­ву тим, що він слабо розкуповується та процент з його реалізації є занадто низьким.

До 2003 р. на фірмі працювали позмінне 12 кондитерів, але з підвищенням цін затрати на утримання працівників і виплату обов'язкових платежів та податків перевищили доход фірми. Вна­слідок затримання виплати заробітної плати на підприємстві по­чалися крадіжки продуктів, що призвело до загального погіршен­ня морально-психологічного клімату в колективі. Все це в цілому вплинуло як на обсяги виробництва, так і на якість продукції.

В ситуації, що склалася, у керівництва підприємства гостро постала проблема перегляду стратегічних цілей діяльності та проведення відповідних організаційних змін.