Управління використанням виробничих фондів

1. Економічна характеристика основних і оборотних фондів.

2. Вплив використання основних і оборотних фондів на результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

3. Шляхи поліпшення використання основних фондів.

4. Шляхи поліпшення використання оборотних фондів.

-1-

Віднесення виробничих фондів до основних або оборотних залежить від їх економічних характеристик, тобто ролі у виробництві.

Розглянемо на основі таблиці порівнянь.

Економічні характеристики основних і оборотних фондів

Основні фонди	Оборотні фонди
Беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (роки)	Беруть участь у процесі виробництва протягом одного циклу виробництва (тижні, дні)
Переносять свою вартість на вартість готової продукції поступово (протягом тривалого часу) і частинами (прийнято рівномірно)	Переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу Протягом вказаного циклу) і цілком
Зберігають у процесі виробництва свою натуральну форму (споживчу вартість)	Не зберігають у процесі виробництва своєї натуральної форми (споживчої вартості)

Як видно з цієї таблиці, економічні характеритиски основних і оборотних фондів не просто різні, а протилежні, тому і методи поліпшення їх використання різні.

-2-

До основних показників виробничо-господарської діяльності підприємств будь-яких форм власності в ринкових умовах є прибуток, сума реалізованої продукції (виручка), показник рентабельності виробництва (норма прибутку). Показник рентабельності виробництва – один з показників, який визначає ступінь використання основних і оборотних фондів (його економічний зміст – сума прибутку, що його дає кожна гривня, вкладена в основні й оборотні фонди).

Розглянемо вплив використання основних фондів на результати виробничо-господарської діяльності підприємства на підставі формули:

Р_в = (П_р / Ф_в) * 100% = [(Ц_пр – С_п) / (Ф_осн + Ф_обор)] *100%

де, П_р – прибуток, грн.;

Ф_в – сума виробничих фондів, грн.;

Ц_пр – сума реалізованої продукції, грн.;

С_п – повна собівартість реалізованої продукції, грн.;

Ф_осн – сума основних фондів, грн.;

Ф_обор – сума оборотних фондів, грн.

Вся сума основних фондів входить у знаменник показника рентабельності виробництва, тоді як у формуванні показника суми реалізованої продукції вони або зовсім не беруть участі, або беруть участь частково і нарешті беруть участь повністю. Отже, якщо основні фонди не використовують зовсім, або використовують частково, то знаменник показника рентабельності виробництва збільшується, а чисельник або не збільшується, або збільшується непропорційно знаменнику, тоді рентабельність виробництва падає. По-друге – сума основних фондів частково входить у показник повної собівартості (через амортизаційні відрахування), а у формуванні показника суми реалізованої продукції – те саме, що і в попередній ситуації, тоді показник прибутку зменшується, тобто також погіршується. Третій наслідок недовикористання виробничого обладнання: оскільки зменшується показник прибутку, то зменшується показник рентабельності виробництва.

Вплив використання оборотних фондів. Як і в разі визначення впливу основних фондів на показник рентабельності виробництва, уся сума оборотних фондів також незалежно від їх стану входить у знаменник формули, тоді як у формуванні показника суми реалізованої продукції бере участь тільки та їх частина, яка використана у процесі виробництва. Отже, знаменник показника рентабельності збільшується більше. Щодо показника повної собівартості реалізованої продукції, то в нього входить тільки використана частина оборотних (на відміну від основних) і тому невикористані оборотні фонди ні на показник повної собівартості реалізованої продукції, ні на показник прибутку не впливають.

-3-

Визначають такі шляхи поліпшення використання основних фондів:

• зменшення або номенклатури, або кількості продукції, що виробляється на даному підприємстві;

• зменшення норми часу на виготовлення продукції через зміну тих організаційно-технічних умов, для яких цю норму визначали;

• збільшення коефіцієнта виконання норм на певній групі обладнання завдяки матеріальній зацікавленості робітників (наприклад, застосування відрядно-прогресивної системи оплати праці);

• зменшення коефіцієнтів простоїв у планово-попереджувальному ремонті, але ні в якому разі не за рахунок відмови від ремонту;

• збільшення кількості робочих днів протягом року (так званих понаднормованих). Однак це може бути застосовано, по-перше, як винятковий захід, по-друге, із дотриманням усіх вимог законодавства про працю і, по-третє, за умови економії фонду заробітної плати (ФЗП), бо оплата праці в такому разі здійснюється за підвищеними розцінками, а резерву у ФЗП на це немає;

• збільшення кількості одиниць устаткування, але з необхідним розрахунком на перспективу, щоб забезпечити повне його завантаження.

-4-

Оскільки оборотні фонди називаються оборотними, тому що вони перетворюються з коштів на фонди і навпаки, отже, оперуватимемо поняттям обігові кошти, тобто грошовим виразом оборотних фондів.

Прискорюючи обіговість обігових коштів, можна виготовити більше продукції при тій самій сумі обігових коштів або обійтися меншою сумою обігових коштів при тій самій сумі виготовленої продукції, тому можна стверджувати, що прискорення обіговості обігових коштів адекватне поліпшенню їх використання.

Отже, завдання менеджера зводиться до прискорення обіговості обігових коштів, кардинальні шляхи якого можуть бути визначені так: оскільки значну частку часу обороту обігові кошти перебувають у виробничому процесі, то визначимо, як прискорити обіговість у цьому процесі.

Щоб скоротити час перебування обігових коштів у виробничому процесі, треба скорочувати тривалість виробничого циклу. Для цього необхідно скорочувати головним чином час пролежування виробів, хоча деякий резерв криється і в часі оброблення.

Щоб скоротити тривалість виробничого циклу за рахунок тривалості часу пролежування, треба змінювати види руху продукції у виробничому процесі: від послідовного, при якому виробничий цикл найдовший, до послідовно-паралельного і, нарешті, до паралельного, при якому виробничий цикл найкоротший. При тому мають бути виконані всі умови щодо розміру партії виробів, часу пролежування продукції і простою обладнання.

Кардинальні шляхи прискорення обіговості обігових коштів, які перебувають у виробничих запасах, полягають у скороченні самих запасів (мається на увазі, що чим менший запас, тим скоріше він використаний у виробничому процесі), але у скороченні до оптимального мінімуму. Що стосується прискорення обіговості обігових засобів, які перебувають у сфері обігу, то кардинальними шляхами є прискорення відвантаження готової продукції, а також прискорення взаємних розрахунків між підприємством-виробником продукції і постачальниками виробничих запасів та споживачами готової продукції.

В умовах науково-технічного прогресу необхідно неухильно підвищувати ефективність використання обігових коштів. Виконання цього завдання може бути здійснене за рахунок скорочення часу на етапі формування виробничих запасів; скорочення тривалості виробничого циклу, про що йшлося раніше; зменшення часу документообігу на етапі реалізації готової продукції. Практично це можна здійснити через удосконалення форм постачання матеріалів і збуту продукції, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості техніко-економічного й оперативно-виробничого планування, впровадження засобів комплексної механізації і автоматизації як безпосередньо у виробництві, так і у сфері управління.

Лекція 6.