Тема 2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми
Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика.
Основні категорії економічного аналізу.
Характеристика основних принципів економічного аналізу.
Класифікація і характеристика прийомів економічного аналізу
Основу будь-якої науки становлять її предмет і метод.
Предмет – це те, чим займається дана наука на відміну від інших наук. Характерною рисою предмета економічного аналізу є вивчення причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів господарської діяльності. Сутність і основна мета економічного аналізу – об’єктивна оцінка стану аналізованого об’єкта і вияв можливостей підвищення ефективності його функціонування. Досягнення мети кожної науки здійснюється завдяки властивому їй методу.
Питання про всезагальні форми і методи дослідження вивчаються філософською наукою (яка виробила універсальну методологічну основу пізнання – діалектику), однак методологія і методика наукового пізнання в кожній конкретно галузі знань (науці) розробляється самостійно, виходячи із завдань, які цією наукою ставляться і вирішуються. Зосередимо свою увагу на таких категоріях, як метод, методологія, методика.
Метод науки - це система теоретико-пізнавальних категорій, регулятивних принципів наукового дослідження та наукового інструментарію.
До основних категорій (логічних понять) економічного аналізу відносять: показник, фактор, резерв, модель, ін.
Предмет і об’єкт дослідження характеризуються за допомогою показників, що відображають кількісну і якісну сторони явища або процесу. Залежно від ознак, які покладені в основу поділу, показники класифікують на групи.
Фактори – активно діючі рушійні сили, що викликають позитивні або негативні зміни в стані об’єкта і в показниках, що його відображають. Поняття фактору близьке до поняття причини, однак причини – це явища, які глибше, ніж фактори впливають на зміни, які виникають в стані об’єкта. Вони деталізують механізм дії факторів. Фактори класифікують у групи за рядом ознак.
Загальновідомо, що в економіці під резервами розуміють наявність деякої величини ресурсів, які акумулюються для використання на певні потреби в майбутньому. В економічному аналізі цей термін переважно застосовується в дещо іншому контексті. А саме: резерви – невикористані можливості підвищення ефективності діяльності, які виявляються в ході аналізу. Резерви підвищення ефективності діяльності доцільно класифікувати у групи.
Модель є таким описом системи, яким можна оперувати для дослідження елементів, природи їх поведінки та взаємозв’язків а також впливу на її стан в цілому.
Зв’язок економічних явищ проявляється внутрішньо зумовленою їх зміною. Серед багатьох форм закономірного зв’язку явищ важливу роль відіграє причинний, суть якого в породженні одного явища іншим. Такі зв’язки називаються причинно-наслідковими. Ознаки, які характеризують причину, називаються факторними (незалежними, екзогенними); ознаки, які характеризують наслідок, називаються результативними (залежними, ендогенними). Сукупність факторних і результативних ознак, що пов’язані причинно-наслідковим зв’язком, називається факторною системою.
Моделлю (математичною формулою) описуються зв’язки у факторній системі. У найбільш загальному вигляді вона може бути представлена так:
y = f (
),
де:
y-результативна ознака;
x
-факторні
ознаки.
Процес побудови аналітичного виразу цієї залежності називають процесом моделювання досліджуваного явища. Існують два типи зв’язків, які піддаються дослідженню в процесі факторного аналізу: детерміновані і стохастичні.
Зв’язок називається детермінованим (повним), якщо узагальнюючий показник однозначно визначається значеннями факторних ознак. Прикладом є модель формування вартості продажу як добуток кількості проданих виробів на їх ціну.
Зв’язок називається стохастичним (імовірнісним, неповним), якщо значення узагальнюючого показника неповністю визначається значеннями факторних ознак, тобто має місце статистичний розподіл з певною імовірностю появи конкретних значень. Тому при моделюванні таких зв’язків оцінка узагальнюючого показника представлена середніми величинами Прикладом такої моделі є регресійні рівняння, що виражають залежність продуктивності від стажу роботи та кваліфікації робітника.
Аналіз в значній мірі базується на застосуванні детермінованих факторних моделей.
Розглядувані зв’язки можуть бути прямими та зворотніми. У першому випадку зростання (зменшення) факторної ознаки призводить до росту (зменшення) результативної. У другому- навпаки. Зростання (зменшення) факторної ознаки призводить до зменшення (росту) результативної.
Зв’язок буває:
-адитивним Т = а + в + с;
-мультиплікативним Т = а х в х с;
-кратним Т = а/в;
-комбінованим Т =а/(в + с).
При дослідженні зв’язків (факторному аналізі) вирішується декілька задач:
-встановлення факту наявності або відсутності зв’язку між аналізованими показниками;
-вимір щільності зв’язку;
-встановлення невипадкового характеру виявлених зв’язків;
-кількісна оцінка впливу зміни факторів на зміну результативного показника;
-виділення найбільш значимих факторів, що визначають поведінку результативного показника.
Зясування типології та характеристики моделей сприяє формуванню навиків їх подальшої побудови в межах вивчення курсу та в подальшій практичній діяльності.
Проведення аналітичного дослідження здійснюється у відповідності з певними регулятивними принципами, які забезпечують процедурну сторону його методології та методики. Суть цих принципів викладена у відповідному питанні теми.
Основним елементом методу науки є її науковий аппарат. На сьогоднішній день практично неможливо вичленити такі прийоми та способи, які властиві виключно одній науці. Це зумовлено взаємопроникненням наукових інструментаріїв різних наук. У економічному аналізі використовуються прийоми, розроблені в його межах, а також іншими галузями економічної науки. Прийоми економічного аналізу класифікують у групи.
Детальний розгляд складових елементів методу економічного аналізу та їх характеристика не є самоціллю, вони сприяють кращому розумінню ролі цих понять в господарській діяльності, правильному їх застосуванню при побудові методик економічного аналізу.
Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика
Метод будь-якої науки (буквально “шлях до чого-небудь”) - спосіб досягнення мети – певним чином впорядкована діяльність, за допомогою якої вона вивчає і розкриває свій предмет. Це стосується і економічного аналізу, який шляхом глибокого вивчення господарських процесів дає можливість науково обґрунтовувати управлінські рішення.
Метод економічного аналізу – це спосіб системного комплексного вивчення, виміру та узагальнення впливу факторів на стан і динаміку господарського розвитку, визначення ефективності функціонування об’єкта та вироблення варіантів її підвищення, яке здійснюється з використанням всіх доступних джерел інформації через застосування загальнонаукових та спеціальних прийомів і способів дослідження.
Метод аналізу – це система теоретико-пізнавальних категорій, регулятивних принципів та наукового інструментарію дослідження об’єкта.
Категорії економічного аналізу – це найбільш загальні, ключові логічні поняття даної науки. До їх числа можна віднести: показник, фактор, резерв, модель, ін.
Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології і методик. До них відносять: системність, виявлення взаємозв’язку і взаємозалежності явищ (встановлення їх форми, причини формування та зміни), вивчення явищ в розвитку, комплексність, об’єктивність, побудови системи показників, поступова деталізація, , визначення провідної ланки і “вузького місця”, ефективність, періодичність (регулярність), оперативність.
Науковий інструментарій (апарат) економічного аналізу – це сукупність загальнонаукових і спеціально розроблених способів (прийомів, методик) дослідження об’єктів.
Методологія економічного аналізу – розділ науки, присвячений проблемам дослідження методу, вчення про розробку прийомів дослідження, а також сукупність прийомів, що застосовуються при дослідженні господарських процесів.
Методика – послідовність використання певних прийомів у процесі дослідження функціонування суб’єктів господарювання залежно від мети аналізу, конкретний алгоритм розрахунків показників т.д. Методика включає також систему правил і вимог, що гарантують ефективність застосування методу, тобто методики є практичним втіленням методу.
Рис. 2.1. Складові елементи методу науки
Рис. 2.2. Класифікація економічних показників
Рис. 2.3. Класифікація факторів діяльності суб’єкта господарювання
Рис. 2.4. Класифікація резервів підвищення ефективності діяльності
Рис. 2.5. Типологія моделей взаємозв’язку явищ