Коефіцієнти Відсотки Проміле

Продециміле

Складні натуральні одиниці

База порівняння 1:1

База порівняння 1:100

База порівняння 1:1000

База порівняння 1:10000

Рис. 2.8. Основні способи виміру відносних величин

Прийом типізації застосовують для узагальнення інформації, виявлення типових характеристик явищ і процесів. Типізацію здіснюють через групування та середні величини.

Групування – поширений в аналізі статистичний прийом, що застосовується для узагальнення інформації. Полягає в утворенні груп даних за певними ознаками (кількісними або атрибутивними). Групування бувають первинними і вторинними; типологічними, структурними, аналітичними. Аналітичне групування - виділення серед досліджуваних явищ характерних груп за певною ознакою з метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків між двома показниками.

Середні величини являють собою узагальнюючу характеристику розміру певної ознаки або її зміни, що віднесена як одиниця до сукупності.

Балансовий прийом передбачає наявність рівноваги двох сторін (явищ). В аналізі широко застосовується для:

1. оцінки фінансового стану підприємства при проведенні фінансового аналізу за даними балансу (основного джерела інформації). Для нас звичний так званий горизонтальний одноступеневий формат балансу як рівність Активу балансу (його майна та боргових прав) його Пасиву (джерелам їх формування: власного капіталу та зобов’язань підприємства). У ряді зарубіжних країн більш вживаним є вертикальний формат багатоступеневого балансу, згідно з яким Активи – Зобов’язання = Власний капітал.

2. для розрахунку вливу чинників на зміну узагальнюючого показника в адитивно пов’язаних факторних моделях, так при дослідженні різних явищ використовуються так звані балансові ув’язки:

Залишок нереаліз. продук_поч. + Виготовлено = Реалізовано + Залишок нереаліз. продук._кін;

Сальдо_поч. + Надійшло – Вибуло = Сальдо_кін.

3. для перевірки повноти і правильності визначення впливу факторів на величину відхилення за узагальнюючим показником. В усіх випадках алгебраїчний підсумок розміру впливу окремих факторів повинен дорівнювати величині загального відхилення за явищем в цілому. Відсутність цієї рівноваги свідчить про неповне виявлення впливу факторів обо допущення помилок при обрахунку впливу окремих факторів.

Прийоми елімінування – від латинського “eliminare”, перекладається як виключення (усунення). Суть його полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємного і одночасного впливу факторів, послідовно розчленовують узагальнююче відхилення на часткові впливи кожного фактору. Якщо факторна модель має вигляд:

Т = а * b * c * d, то :

T = T + T +T + T

Дозволяє окремо виміряти вплив кожного з одночасно діючих факторів на зміну результативного показника.

Прийом ланцюгових підстановок (скоригованих показників) полягає в поступовій заміні базових величин факторів на фактичні та в співставленні кожного наступного перерахованого (скоригованого) показника з попереднім.

Схема прийому ланцюгових підстановок

Номер розрахунку	Взаємодіючі показники(фактори)				Узагальнюючий показник, Т	Вплив на узагальнюючий показник зміни фактора
	a	b	c	d		Розрахунок	Результат
0	Ба	Бb	Бc	Бd	Базовий	-	-
1.	Фа	Бb	Бc	Бd	Скоригований	1-0	DТа
2.	Фа	Фb	Бc	Бd	Скоригований	2-1	DТb
3.	Фа	Фb	Фc	Бd	Скоригований	3-2	DTc
4.	Фа	Фb	Фc	Фd	Фактичний	4-3	DTd

Цей спосіб може бути використаний для розрахунку впливу трудових факторів на виконання програми випуску продукції промислового підприємства.

Чр * Кд * Тр.д. * Вс.г. = ТП; де:

Чр – Середньооблікова чисельність робітників; Кд – середня кількість днів, відпрацьованих кожним робітником за період; Тр.д.- середня тривалість робочого дня, год.; В с.г.- середньогодиний виробіток одного робітника; ТП- обсяг випуску продукції.

Вихідні дані для ілюстрації прийомів елімінування

Показники	За планом	Фактично	ВІдхилення
			абсолютне	відносне
Обсяг випуску продукції (грн.)	3 520 000	4 051 944	531 944	15,11
Середньооблікова чисельність робітників,(чол.)	400	390	-10	-2,50
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником	220	222	2	0,91
Середня тривалість робочого дня, год	8	7,8	-0,2	-2,50
Середньогодинний виробіток, (грн.)	5	6	1	20,00
Загальне число відпрацьованих людино-днів	88 000	86 580	-1 420	-1,61
Загальне число відпрацьованих людино-годин	704 000	675 324	-28 676	-4,07

Ілюстрація прийому ланцюгових підстановок

Номер розрахунку	Взаємодіючі часткові показники (фактори)					Узагальнюючий показник ТП		Вплив на узагальнюючий показник зміни фактора
	Чр	Кд	Трд	Всг	Розрахунок			Результат
0	400	220	8	5	3 520 000 (ТП0)		-		-
1	390	220	8	5	3 432 000 (ТП^1)		ТП^1- ТП0 = -88 000		ТПЧр
2	390	222	8	5	3 463 200 (ТП^2)		ТП^2-ТП^1= 31 200		ТПКд
3	390	222	7,8	5	3 376 620 (ТП^3)		ТП^3- ТП^2= -86 580		TПТрд
4	390	222	7,8	6	4 051 944 (ТПф)		ТПф- ТП^3 =675 324		TПВсг

Спосіб абсолютних різниць є спрощеною формою прийому ланцюгових підстановок. Суть полягає в тому, що необхідно виявити відхилення по кожному з факторів, а тоді розпочати розрахунок впливів.

Схема прийому абсолютних різниць (відхилень)

Номер розрахунку	Взаємодіючі часткові показники (фактори)				Узагальнюючий показник Т		Вплив фактора
	a	b	c	d
0.	Ба	Бb	Бc	Бd	Базовий
1.	Фа-Ба	Бb	Бc	Бd	-	Та
2.	Фа	Фb-Бb	Бc	Бd	-	Тb
3.	Фа	Фb	Фc-Бс	Бd	-	Tc
4.	Фа	Фb	Фc	Фd-Бd	-	Td
5.	Фа	Фb	Фc	Фd	Фактичний