Питання для обговорення

1. Яким чином здійснюється інформаційне забезпечення управління трудовим потенціалом?

2. Якими є фінансове і кадрове забезпечення управління трудовим потенціалом?

3. Що вам відомо про інфраструктуру ринку праці?

4. У чому полягає роль профспілок в управлінні трудовим потенціалом?

5. Якими є функції підприємців в управлінні трудовим потенціалом?

6. Що собою являє організаційна структура державної системи управління трудовим потенціалом в Україні?

7. Який внесок в управління ресурсами праці роблять функціональні й галузеві міністерства та відомства?

8. Що являє собою і на чому ґрунтується моніторинг трудового потенціалу?

9. Назвіть недоліки в управлінні трудовим потенціалом в Україні.

10. Розкажіть про недоліки в підготовці робочої сили в Україні.

11. Що пропонується для усунення недоліків в управлінні трудовим потенціалом в Україні?

Бібліографічний список

2, 3, 9, 10, 13, 20, 21, 22, 24, 25

Семінарське заняття №6

Тема 7. Ринок праці в системі управління трудовими ресурсами

Мета:

поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• макроекономічні аспекти ринку праці як підсистеми ринкової економіки;

• становлення і розвиток ринкової економіки України і ринку праці;

• умови ефективного функціонування ринку праці та завдання управління трудовими ресурсами.

План заняття

1. Поняття ринку праці в економічній системі, його сутність.

2. Функції ринку праці.

3. Роль Державної служби зайнятості у регулюванні ринку праці.

4. Основні конвенції МОП з питань регулювання ринку праці.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Ринок праці як складова ринкової економіки є системою суспільних відносин з погодженими інтересами роботодавців і тими, кого наймають як робочу силу.

Ринок праці — це: по-перше, сукупність економічних відносин між попитом та пропозицією робочої сили; по-друге — місце перетинання різних економічних і соціальних інтересів і функцій; по-третє, з позицій підприємств — поле взаємин окремого підприємства і його співробітників, тобто потенційних чи (фактичних працівників, які думають про перехід на нове місце роботи в межах фірми.

Перш ніж розглядати сутність і структуру ринку праці, необхідно звернутися до дискусії про те, що на ринку праці продається і купується: «робоча сила» чи «праця»?

Прихильники марксистської теорії ринкових відносин стверджують, що на ринку праці продається робоча сила, тобто здатність до праці, що і експлуатує роботодавець.

Сучасна економічна теорія доводить: на ринку праці продається і купується саме праця; заробітна плата є плата за працю (і називається це - оплатою праці).

Структуру ринку праці складають:

1. конкурентні відносини між працівниками і підприємцями, а також усередині кожної з цих груп;

2. механізм державного регулювання ринку робочої сили;

3. система соціального захисту населення. Функціонування ринку праці має ряд особливостей, а саме:

1. Невіддільність прав власності на товар-працю від його власника. Праця є процесом витрати робочої сили її носієм, у процесі купівлі-продажу праці виникають особливі відносини;

2. Значна тривалість контакту продавця і покупця. Угода, чинна на ринку праці, передбачає початок тривалих відносин між продавцем і покупцем;

3. Дія не грошових факторів угоди (умови праці, мікроклімат у колективі, перспективи просування по службі і професійне зростання);

4. Наявність численних інституціональних структур особливого роду. До них можна віднести: систему трудового законодавства; різні установи і служби регулювання зайнятості, державні програми у сфері праці і зайнятості і таке інше;

5. Високий ступінь індивідуалізації угод. Вони відрізняються великою розмаїтістю, оскільки кожен працівник — своєрідний, а кожне робоче місце тією чи іншою мірою відрізняється від іншого і жадає від претендента специфічних навичок.

Залежно від співвідношення між попитом та пропозицією розрізняють три типи кон'юнктури ринку праці:

• трудодефіцитний, коли ринок праці не може задовольнити пропозиції праці;

• трудоиадлишковий, коли на ринку праці велика кількість безробітних і відповідно обмежені пропозиції праці;

• рівноважний, коли попит на працю відповідає його пропозиції.

З розвитком світової економіки, економічної інтеграції та співробітництва різних країн постало завдання узгодити і узагальнити трудові відносини, які склались на національних ринках праці. Виконання цього завдання взяла на себе Міжнародна організація праці, яка у своїх конвенціях і рекомендаціях юридично закріпила норми трудових відносин як частину міжнародного права. Конвенції та рекомендації МОП після ратифікації їх парламентами багатьох країн стали складовою національного трудового права, яка регулює певні аспекти національного ринку праці.

Розглянемо зміст деяких основних конвенцій МОП з питань регулювання ринку праці.

У 1919 р. на першій, сесії Міжнародної організації праці було прийнято Конвенцію про обмеження з 1921 р. робочого часу на промислових підприємствах 8-ми годинами на день, або 48 годин на тиждень, але вона у той час не була ратифікована всіма державами. Нині у більшості розвинутих країн ринкової економіки законодавчо встановлено 8-годин-ний робочий день, а в деяких країнах — 36—40-годинний робочий тиждень.

Конвенція № 2 (від 29 жовтня 1919 р.) «Про безробіття». У статті 2 зазначається, що держава встановлює систему безплатних державних бюро зайнятості під контролем центральних органів.

Конвенція № 29 (від 28 червня 1930 р.) «Про примусову або обов'язкову працю».

Конвенція № 44 (від 23 червня 1934 р.) «Про допомогу особам, які є 7 безробітними з незалежних від них обставин».

Конвенція № 88 (від 9 липня 1948 р.) «Про організацію служби зайнятості».

Конвенція № 87 (від 9 липня 1948 р.) «Про свободу асоціації і захисту прав на організацію».

Конвенція № 102 (від 28 червня 1952 р.) «Про мінімальні норми соціального забезпечення».

Конвенція № 96 (від 1 липня 1949 р.) «Про платні бюро з наймання». У статті 2 зазначається, що держава передбачає поступову ліквідацію платних бюро з наймання, які мають комерційні цілі.

Конвенція № 111 (від 25 червня 1958 р.) «Про дискримінації в сфері і. праці та зайнятості».

Конвенція № 122 (від 9 липня 1964 р.) «Про політику у сфері зайнятості».

Конвенція № 168 (від 21 червня 1988 р.) «Про сприяння зайнятості і захист від безробіття».

Конвенція № 150, прийнята в 1978 р., містить основні положення про регулювання питань праці, про роль, функції та організацію цього регулювання.

Конвенція № 159 (від 20 червня 1983 р.) «Про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів».

Конвенція № 160 (від 20 червня 1985 р) «Про статистку праці».

Конвенція № 142 (від 23 червня 1975 р.) «Про професійну орієнтацію) та професійну підготовку в сфері розвитку людських ресурсів».

Тести

1. Основними суб'єктами ринку праці є:

а) роботодавець-продавець і найманий працівник.

б) роботодавець і найманий працівник;

в) покупець і продавець;

г) немає правильної відповіді

2. Важливою ознакою становлення ринку праці є:

3) мобільність робочої сили;

б) стабільність робочої сили;

в) розгалуженість робочої сили;

г) немає правильної відповіді.

3. Як згідно класичної моделі вирішується проблема безробіття дефіциту трудових ресурсів?

а) за допомогою механізмів ринкового саморегулювання,

б) за допомогою механізмів поза ринкового регулювання;

в) за допомогою неринкових механізмів регулювання;

г) немає правильної відповіді.

4. Хто вважав заробітну плату регулятором ринку?

а) монетаристи;

б) класики;

в) неокласики;

г) немає правильної відповіді.

5. Яка із зазначених нижче концепцій активно використовує принци, мультиплікатора?

а) концепція безробіття:

б) концепція зайнятості;

в) концепція працевлаштування;

г) немає правильної відповіді.

6. Монетаристи, а також їх прихильники, спираються на:

а) класичну економічну теорію;

б) неокласичну економічну теорію;

в) некласичну економічна теорія;

г) немає правильної відповіді.

7. Школа інституціоналістів основну увагу приділяє:

а) аналізу професійних і галузевих розбіжностей в структурі робочої сили;

б) аналізу структури робочої сили і рівнів заробітної плати;

в) аналізу відповідних рівнів заробітної плати;

г) немає правильної відповіді.

8. Яка теорія розглядає ринок праці як ринок, особливість якого пояснюється різницею товару "робоча сила" та фізичного капіталу?

а) інституціональна;

б) неокласична;

в) марксистська;

ґ) немає правильної відповіді.

Бібліографічний список

2, 3, 9, 10, 15, 22, 24, 25

Семінарське заняття №7