- •Призначення і роль асузт для вирішення завдань оперативного управління перевезеннями і регулювання руху поїздів.
- •Загальні відомості про еом, їх класифікація.
- •Структурна схема еом, пристрій, призначення основних блоків.
- •Мікропроцесорна техніка, що застосовується на залізничному транспорті.
- •Апаратура передачі даних.
- •Поняття про канали передачі даних.
- •Системи числення. Переведення чисел однієї системи числення в іншу.
- •Основні поняття математичної логіки.
- •Логічні елементи і схеми.
- •Програмне забезпечення еом.
- •Основні режими роботи еом.
- •Організація алгоритмів і програм.
- •Основні етапи підготовки рішення завдань на еом.
- •Застосування математичних методів в експлуатаційній роботі.
- •Призначення, завдання та принцип побудови асузт.
- •Функціональні підсистеми асузт, їх завдання.
- •Забезпечуюча частина асузт.
- •Загальні відомості про інформацію та одиниці інформації.
- •Системи класифікації та кодування інформації.
- •Вхідна інформація
- •Технологія збору інформації, підготовка та передача даних.
- •Характеристика вихідної інформації, що використовується для керування перевізним процесом.
- •Інформаційні масиви та їх структура.
- •Характеристика динамічної моделі перевізного процесу.
- •Нормативно-довідкова інформація, призначення і характеристика.
- •Принципи виконання на еом розрахунків по організації вагонопотоків.
- •Принципи використання еом при складанні графіку руху поїздів.
- •Складання місячного плану перевезень.
- •Інформаційні системи залізничного транспорту, загальна характеристика та класифікація.
- •Загальна структура інформаційного забезпечення асу
- •Автоматизована система управління вагонним парком диспарк.
- •Технологія складання сортувального листка в асусс.
- •Робота сортувальних станцій в умовах функціонування системи електронного обміну даними.
- •Динамічна модель поточного стану станції.
- •Автоматизація управління вантажною, комерційною роботою та контейнерними перевезеннями.
- •Асу вантажної станції, завдання та методи їх вирішення.
- •Інформаційна система управління вантажними перевезеннями аск вп уз.
- •Автоматизація роботи розрахункових товарних контор, арм трк.
- •З боку еом забезпечується:
- •З боку еом забезпечується:
- •Структура системи «Експрес-3», принцип організації зв`язку з білетними касами.
- •9 За оформлення проїзних документів від будь-якої станції і по зворотному виїзду.
- •Автоматизація резервування місць в поїздах і продаж квитків з допомогою системи « Експрес».
- •9 За оформлення проїзних документів від будь-якої станції і по зворотному виїзду.
- •МікроЕом та мікропроцесори в системах та пристроях автоматизації управління.
- •Система диспетчерського управління перевізним процесом «Каскад».
- •Автоматизована система ведення графіку руху поїздів.
- •Інформаційне забезпечення асузт.
- •Автоматизоване планування роботи сортувальний станцій.
- •Робота сортувальних станцій в умовах функціонування системи електронного обміну даними.
Основні режими роботи еом.
Майже усі сучасні ЕОМ загального призначення є багатопрограмними(мультипрограмними), здатними одночасно вести обробку даних по декількох програмах. Поклад від організації експлуатації ЕОМ розрізняються декількома режимами роботи. Вибір режиму визначається особливостями вирішуваних завдань, а також мірою розвиненості програмного забезпечення ЕОМ.
Однопрограмний режим характерний тим, що при нім усі облаштування ЕОМ зайняті виконанням однієї програми. Можливі два різновиди цього режиму.
У першому випадку абонент(користувач, програміст) має безпосередній доступ до машини. Абонент сам працюй пультом ЕОМ : вводити програму, запускає її, стежить за виведенням результатів. Абонент може вивести на пульт вміст регістрів процесора або елементів основної пам' яті, модифікувати команди і змінювати значення деяких парі метрів. ЕОМ перебуває у повному розпорядженні абонента, працюючого за пультом. Подібний режим виправданий у разі наладки ЕОМ, але надзвичайно невигідний при постійному рішенні завдань, оскільки година реакції абонента(робота з пультом, обдумування подальших дій і т. д.) дуже велика в порівнянні зі швидкодією процесора.
Другий різновид однопрограмного режиму полягає в послідовному виконанні програм без участі абонента і називається режимом послідовної обробки. У цьому випадку в пам'ять ЕОМ заздалегідь вводитися декілька програм абонентів, які виконуються послідовно під управлінням операційної системи. Автоматичний перехід до чергової програми відбувається тільки після закінчення поточної програми або при виявленні помилки в програмі під година її завантаження і виконання. Недолік такого режиму — відсутність паралельної роботи облаштувань ЕОМ.
Режим пакетної обробки забезпечує одночасне рішення декількох завдань в ЕОМ. Необхідна інформація(програми, початкові дані) вводитися в пам'ять машини заздалегідь, до качану рішення завдань. У ході рішення завдань абонент не може втручатися в цей процес з пульта. Заздалегідь підготовлені і введені в нам'яти ЕОМ програми абонента за допомогою операційної системи формуються в пакети завдань(завдань, програм). Результати рішення своїх завдань абоненти отримують через певний годину.
Режим пакетної обробки мінімізує година рішення заданого набору завдань(програм) за рахунок поєднання роботи основних облаштувань ЕОМ, що забезпечується операційною системою.
У режимі пакетної обробки виконуються три процеси: — призначаються пріоритети для виконуваних програм;
— уривається виконання програми з тієї або іншої заподій(вивести результати рішення, повторити рахунок із- за виникнення помилки та ін.);
— робиться захист даних за програмою, що переривається. Режим розділення годині — це такий спосіб організації
рішення завдань, коли деяке число абонентів за допомогою наявних у них периферійних облаштувань введення-виведення(терміналів) має в процесі рішення своїх завдань безпосередній, постійний і одночасний доступ до ЕОМ. Оперативна взаємодія видалених абонентів з ЕОМ здійснюється після каналів зв'язку. Кожен абонент для обробки свого завдання на машині отримує інтервал машинного годині — квант годині. Тривалість кванта годині і ознака приналежності до певної групи квантування визначається заздалегідь. Завдання, що входять до однієї групи квантування, мають однаковий пріоритет, а кожна група квантування — різні пріоритети.
Для режиму роботи з розділенням годині дуже актуальні питання, пов' язані із забезпеченням зручностей абонентів в процесі їх взаємодії з ЕОМ.
У режимі розділення годині робиться колективне використання ЕОМ багатьма користувачами.
Діалоговий режим, або режим «запитий — відповідь», припускає таку організацію рішення завдань, при якому усі програми користувачів постійно зберігаються в пам'яті машини, а запити на їх виконання поступають ззовні від абонентів, що мають прямий доступ до машини. Шкірному запиту відповідає своя програма, яка виробляє відповідну відповідь. Оскільки число програм, що відповідають, обмежується місткістю облаштування ЕОМ, що запам'ятовує, то і набір допустимих запитів також обмежений. У цьому режимі зазвичай вирішуються завдання по інформаційно-довідковому обслуговуванню місць на транспорті, в готелях і т. д.
Запити можуть мати різні пріоритети, і, крім того, існують тимчасові обмеження на термін їх обслуговування, тому в цьому режимі виникає завдання диспетчерування, визначення порядку обслуговування запитів.
Режим реального годині використовується, коли ЕОМ повинна управляти роботою якого-небудь об'єкту або технологічного процесу. Тут головна увага звертається на контроль за параметрами об'єкту або процесу і у разі відхилення їх від нір па виконання обчислювальної і логічної обробки над інформацією, що поступила. ЕОМ, працююча в режимі реального годині, повинна мати можливість сприймати інформацію датчиків по лініях зв'язку, бути в постійній готовності ; прийому інформації, мати швидку реакцію на зміни, що відбуваються в контрольованому об'єкті або процесі.