16. Функціональні підсистеми асузт, їх завдання.

Склад функціональної частини АСУЗТ визначається потребами залізничного транспорту у використанні обчислювальної техніки для управління перевізним процесом. При розробці основ створення АСУЗТ булі передбачені функціональні підсистеми управління відповідно до органів управління, що склалися : рухом, вантажною роботою, пасажирськими перевезеннями, локомотивним і вагонним господарством, експлуатацією і ремонтом кулі, споруд і пристроїв, матеріально - технічним забезпеченням, фінансами і т. д. Формування підсистем було поставлене в залежність передусім від структури управління і раціонально побудованих потоків інформації.

Слід сказати, що склад функціональної частини АСУЗТ складався у міру розвитку можливостей обчислювальної техніки, використання якої на залізничному транспорті було розпочате в 60-х роках. Перші роботи в цьому напрямі булі пов'язані з рішенням окремих завдань організації управління перевезеннями і обробки статистичних даних про виконану роботові. Після створення обчислювальних центрів на окремих дорогах розширився круг вирішуваних завдань, змінився їх характер. З'явилися завдання, безпосередньо пов' язані з перевізним процесом.

У Міністерстві шляхів сполучення було створено спочатку Управління(1969 р.), а потім Головешці управління обчислювальної техніки(1974 р.). Наявність центрального органу, накопичений на дорогах досвід, розроблені теоретичні обгрунтування дозволили приступити до створення комплексної автоматизованої системи управління залізничним транспортом. Функціональна схема АСУЗТ(малий. 4.1) дає уявлення про склад і взаємозв'язки функціональних підсистем, визначених генеральною схемою. Поняття функціональної підсистеми передусім відбиває рівень автоматизації, який необхідно досягти для управління галуззю залізничного господарства. Досягнення цього рівня не може статися одноразово для усіх підсистем. Розвиток відбувається поетапно, у міру розвитку засобів обчислювальної техніки і створення інформаційної бази. Дотримання принципу одноразового введення даних і обробка їх для безлічі функціональних цілей(так звана інтегрована обробка даних) дозволяють створювати автоматизовані системи, що забезпечують інформацією одночасно декілька функціональних підсистем. Це означає, що в процесі розвитку ділення на підсистеми матиме менше значення. Межі між підсистемами поступово стиратимуться. Ці положення, висловлені в генеральній схемі, знаходять практичне підтвердження. Нині визначені основні напрями розвитку і використання обчислювальної техніки на залізничному транспорті. Автоматизація процесу управління на цих напрямах дозволити в деру чергу розв'язати проблему вдосконалення організації перевезень і підвищити ефективність застосування обчислювальних засобів.

До основних напрямів відносяться :

— автоматизація розробки основних планових і нормативних документів, що регламентують експлуатаційну діяльність доріг і їх підрозділів;

— вдосконалення системи оперативного управління перевізним процесом на усіх рівнях управління;

— створення автоматизованих систем управління технологічними процесами роботи на лінійних підприємствах і передусім на сортувальних станціях;

— вдосконалення обслуговування пасажирів і передусім автоматизація резервування місць і продаж квитків на пасажирські потяги;

— створення автоматизованих систем, спрямованих на поліпшення використання і підвищення надійності роботи технічних засобів залізничного транспорту : локомотивів, вагонів, путнього господарства, облаштувань енергопостачання, СЦБ і зв'язки;

— створення автоматизованих систем обробки даних(АСОД) в місцях масового зародження інформації.