Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия особливості воєнного перекладу11.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
421.38 Кб
Скачать

Висновок до розділу 4

У четвертому розділі ми розглянули характерні особливості перекладу військових матеріалів, а саме: стилістичні та лексичні особливості перекладу американських військових матеріалів, способи передачі скорочень та перекладу багатокомпонентних термінів. У цьому розділі також розглядаються особливості перекладу термінологічних стійких словосполучень та відтворення деяких імен і назв, способи перекладу пасивних конструкцій, способи перекладу інфінітивних та герундіальних конструкцій, особливості перекладу військових фразеологізмів та емоційно-забарвлених елементів військової лексики.

1. Однією з важливих проблем досягнення адекватності перекладу є передача стилю оригіналу. Стилістичний аспект перекладу полягає в правильному підборі лексико-грамматичних засобів відповідно до загальної функціонально-комунікативної спрямованості оригіналу і з урахуванням існуючих літературних норм мови перекладу. У всіх випадках перекладач повинен прагнути передати матеріал оригіналу, використовуючи український військовий стиль викладу, який повинен відповідати нормам української військової мови, прийнятим для відповідного виду матеріалу.

2. Військову лексику прийнято поділяти на три основні групи: військову термінологію, що позначає поняття, які пов'язані безпосередньо з військовою справою, збройними силами, способами ведення збройної боротьби і т. д.; військово-технічну термінологію, яка включає науково-технічні терміни; і емоційно-забарвлену військову лексику (сленг), представлену словами і сполученнями, які часто вживаються в основному в усній розмовній мові військовослужбовців і, фактично, є стилістичними синонімами відповідних військових термінів.

3. Відмінною рисою американських військових матеріалів на лексичному рівні є також велика насиченість їх скороченнями.

Скорочення в залежності від числа компонентів діляться на одно, двох, трьох, чотирьох, п'яти і більше компонентні.

Основним способом перекладу скорочень є, звичайно, звернення до словників. Але жоден словник не може дати всіх скорочень, які можуть зустрітися у військових матеріалах. Тому необхідно знати основні прийоми перекладу скорочень.

По-перше, необхідно ретельно вивчити контекст, з якого слід спробувати визначити загальне значення скорочення. Іноді його перше вживання в тексті може супроводжуватись розшифруванням.

По-друге, слід провести ретельний аналіз структури скорочення і розшифрувати його компоненти.

Передача скорочень українською мовою може бути здійснена наступними способами:

а) Повне запозичення англійського скорочення в латинських буквах.

б) Транслітерація.

в) Транскрибування.

г) Звуко-буквене транскрибування.

д) Переклад повної форми.

е) Переклад і транскрибування.

ж) Переклад повної форми й створення на його основі українського скорочення.

4. Значне місце в американській військовій лексиці займають багатокомпонентні слова. Найбільш характерні способи перекладу багатокомпонентних термінів на українську мову такі:

1.За допомогою аналогічної препозитивної атрибутивної групи.

2.За допомогою перестановки компонентів.

3.За допомогою сполучень типу «іменник + прийменник + іменник».

4.За допомогою використання дієприкметникових і дієприслівнико-вих зворотів.

5.За допомогою описового перекладу.

5. У військових матеріалах можна виділити особливу групу термінологічних стійких словосполучень. До них відносять:

1. Змінно-стійкі словосполучення.

2. Військові афоризми, прислів'я та приказки.

3. Кодовані стійкі поєднання.

4. Команди.

6. Поряд зі спеціальною військовою і військово-технічною термінологією у військових матеріалах певне місце займають географічні назви (топоніми) та імена і прізвища людей (антропоніми), у передачі яких часто припускаються помилок. В даний час прийнято передавати топоніми і антропоніми шляхом транскрибування. Однак у деяких випадках при передачі багатокомпонентних сполучень використовуються такі способи:

1.Всі компоненти перекладаються.

2.Всі компоненти транскрибуються.

3.Одночасно перекладаються (номінальний компонент) і транскрибуються (власний компонент).

4.Всі компоненти транскрибуються.

7. Синтаксичні явища, характерні для військових матеріалів, можуть створювати деякі труднощі при перекладі. Відомо, що зв'язок слів у реченні оформляється граматично. Граматичні форми і конструкції висловлюють певне граматичне значення, пов'язане з лексичним значенням слів. Тому при перекладі необхідно враховувати як граматичні зв'язки слів, так і граматичне значення переданих форм і конструкцій.

Вибір граматичних засобів у перекладі повинен відбуватися з урахуванням їх значення і при зіставленні близьких граматичних явищ двох мов. В граматичних системах двох мов є як співвідносні граматичні явища(наприклад, категорія частин мови, категорія числа тощо), так і явища, що не мають відповідностей в іншій мові (наприклад, герундій, артикль, абсолютні конструкції). Перекладач повинен знати особливості граматичних відповідностей і не відповідностей, особливості їх передачі засобами іншої мови, добре розбиратися в системі лексико-граматичних значень обох мов, враховувати весь комплекс складної взаємодії їх лексичних та граматичних засобів.

8. Однією із особливостей військових матеріалів є широке використання в них пасивних конструкцій, які прийнято передавати українською мовою одним з таких способів:

1. Формою пасивного стану у відповідному часі, відмінку і числі.

2.Формою дієслова на-ся,-сь з пасивним значенням.

3.Неособовими формами дієслова в дійсному стані ,часі, виді, числі і відмінку.

4.Підмет пасивної конструкції може перекладатися прямим або непрямим додатком у знахідному або давальному відмінку.

5.Іменником з прийменником.

6.Перетворенням в українському варіанті пасивного стану в дійсний.

7.Шляхом адекватної заміни, тобто шляхом заміни англійської пасивної форми дієслівними конструкціями української мови.

9. Інфінітивні конструкції особливо широко представлені у військових матеріалах.Інфінітивні конструкції можуть бути передані українською мовою наступними способами:

1.Іменником з прийменником.

2. Інфінітивом.

3. Безособовим або невизначено-особовим зворотом.

4. Дієприкметниковим зворотом.

5.Додатковим підрядним реченням.

6.Обставинними підрядними реченнями мети або причини.

10. В українській граматичній системі відсутні форми, що відповідають герундію. Герундіальні конструкції перекладаються на українську мову:

1. Іменником.

2. Інфінітивом.

3. Дієприслівником.

4.Підрядним реченням.

11. Військова лексика насичена фразеологізмами. Найбільш складним є переклад військових термінів, які передають реалії англомовної дійсності, що не існують в країні, на мову якої здійснюється переклад. В таких випадках переклад військових термінів може досягатися шляхом опису значення слова, дослівного перекладу, транслітерації, або транскрипції.Осмислити фразеологізм можливо на основі контексту та аналізу його структури.

Одним з різновидів військової лексики є слова та фразеологізми, які не входять до літературної мови і вживаються, головним чином, в усному спілкуванні військових. Для позначення цього шару лексики в лінгвістиці використовуються терміни «жаргон» або «сленг». Існує спроба розмежувати ці поняття. Під сленгом розуміють конотативно-забарвлену лексику та фразеологію, яка не має соціально-професійної обмеженості і є загальнозрозумілою, тобто широко вживається в розмовній мові, але залишається за межами літературної мови. Соціальні жаргони трактують як «закріплену за певним соціальним середовищем не літературну емоційно-експресивну лексику,жаргони професійних груп.

Окрім термінології, в англійську військову лексику включаються емоційно забарвлені слова і вирази. Переклад окремих складених одиниць будь-якого контексту повинен проводитися з врахуванням всього комплексу вмісту і мовної форми матеріалу, що перекладається. Важливе не формальна, а спільна функціональна відповідність в певному стилістичному плані. При цьому слід пам'ятати, що одні і ті ж види мовних стилів мають різні норми в українській і англійській мовах.

Військові команди є особливим видом стійких фразеологізмів, вони перетворилися на взаємний код і мають майже знаковий характер. З синтаксичної точки зору, військовими командами є імперативні пропозиції, вони містять наказ і направлені від старшого за званням до молодшого, тобто мають на увазі виконання дії адресатом повідомлення. Команди мають чітку прагматичну установку. Дані стійкі одиниці ніколи не будуть багатозначними, оскільки містять точну вказівку до дій в певних умовах. Військові команди не можна вільно перекладати російською мовою інакше неправильно переведена військова команда втратить свою чіткість. Військові команди слід запам'ятовувати, у них немає варіантів, оскільки це сталі одиниці, усередині яких нічого не можна змінювати.

Висновок

Провівши дослідницьку роботу, ми вивчили таке лінгвістичне явище, як військовий термін, з точки зору його структурно-семантичних характеристик, способів його утворення та сфер його функціонування. Ми зіставили російські і англомовні військові матеріали, вивчили їх на предмет військових термінів та емоційно забарвленої військової лексики, таким чином розглянувши прийоми їх перекладу з англійської мови на українську.

Ця робота показує, що при перекладі військових термінів найчастіше вживані наступні прийоми:

1) Лексико-семантичні заміни;

2) дослівний переклад або калькування;

3) описовий переклад;

4) граматичні заміни;

5) транскрибування і транслітерація.

Вибір прийому перекладу визначається типом терміна. Для скорочень найбільш споживані наступні прийоми:

1) Переклад повної форми;

2) Лексико-семантичні заміни;

3) Транскрипція і транслітерація;

4) Експлікація, або описовий переклад;

5) Переклад повної форми і створення на його основі нового російськомовного скорочення;

Багатокомпонентні військові терміни найчастіше перекладаються:

1) за допомогою перестановки компонентів,

2) за допомогою використання дієприслівникових і дієприкметникових зворотів,

3) описовим перекладом.

Часте використання описового перекладу, на наш погляд, обумовлено не тільки відмінною від англійської лексико-синтаксичної сполучуваністю одиниць російської мови, але і менш розвиненою військовою промисловістю і армійської системою в цілому, що змушує перекладачів або запозичувати відсутні в російській мові поняття (що практично відсутній в вивченому нами статуті), або експлікувати значення вихідної одиниці, вдаючись до розгорнутих і часом великоваговим конструкціям.

Ми сподіваємося, що отримані в ході дослідження дані зможуть відповідним чином розширити лінгвокультурну підготовку як військових перекладачів, так і перекладачів взагалі, в силу специфіки професії вимушених стикатися з різними сферами діяльності.

Список літератури

  1. Огарков Н.В. Военный энциклопедический словарь. – М.: Воениздат, 1984. – ¬864 с.

  2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. – К.: Київський нац. ун‑т ім. Т. Шевченка, 2003. – 20 с.

  3. Аристов Н.Б. Военно-морские силы США и Великобритании. – М.: Воениздат, 1997. – 202 с.

  4. Василенко Д.В. Словообразовательные процессы в сфере военной лексики // Матеріали ІІ Міжвузівської коференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур». – Донецьк: ДНУ, 2004. – 363 с.

  5. Виссон Линн. Синхронный перевод с русского на английский. – М.: Р. Валент, 2000. – 272 с.

  6. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1989. – 126 с.

  7. Зацний Ю.А. Боротьба з міжнародним тероризмом і нова лексика англійської мови у засобах масової комунікації // Лінгвістичні дослідження. – Горлівка: ГДПІІМ, 2003. – Вип. 2. – 212 с.

  8. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. – Х.: Харківський нац. ун‑т нім. В.Н. Каразіна, 2000. – 19 с.

  9. Колгушкин А.А. Лингвистика в военном деле. – М.: Воениздат, 1970. – 173 с.

  10. Надысев М.А. Русско-английский военно-технический словарь. – М.: Высшая школа, 2005. – 933 с.

  11. Нелюбин Л.Л. Частотный англо-русский военный словарь-минимум. – М.: Воениздат, 2004. – 224 с.

  12. Пасечник Г.A. Англо-русский словарь-минимум военной терминологии. – М.: Высшая школа, 1996. – 321 с.

  13. Селиванова Е.А. Лингвокультурный аспект коммуникативного шума // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвіст. ун-ту / Філологія. Педагогіка. Психологія. – Київ: КДЛУ, 2000. – 51 с.

  14. Стрелковский Г.М.Теория и практика военного перевода. – М., 1999. – 151 с.

  15. Шевчук В.Н. Производные военные термины в английском языке. – М.: Воениздат, 2003. – 231 с.

Библиографический список

  1. Бархударов, Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) [Текст] : Л.С. Бархударов. - М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.

  2. Борисов, В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках [Текст] : В.В. Борисов; под ред. А.Д. Швейцера. – М., 2004. - С. 132-135.

  3. Виноградов, В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове [Текст] : В.В.Виноградов. - М., 1947. – с.12-13.

  4. Вязников, П.А. Лампы рта его: заметка о нелепостях в переводах [Текст] / П.А. Вязников // Если. – 1998. - № 7. – С. 253-255.

  5. Глушко, М. М. Функциональный стиль общественного языка и методы его исследования [Текст] : М.М. Глушко. - М., 1974. – 132 с.

  6. Головин, Б.Н. Термин и слово [Текст] / Б.Н. Головин // Термин и слово. Межвузовский сборник. – Горький, 1980.

  7. Гореликова, С. Н. Природа термина и некоторые особенности терминообразования в английском языке [Текст] / С.Н. Гореликова // Вестник ОГУ. - 2002. - №6.

  8. Гринев, С.В. Введение в терминоведение [Текст] : С.В. Гринев. - М.: Московский лицей, 1993. - 309 с.

  9. Зарубежное военное обозрение [электронный ресурс] – Электрон. дан. – Режим доступа: http://zw-observer.narod.ru/ - свободный. – Загл. с экрана.

  10. Капанадзе, Л.А. О понятиях "термин" и "теминология" [Текст] / Л.А. Капанадзе // Развитие лексики современного русского языка. - М., 1965. С.75 – 86.

  11. Комарова, З.И. О сущности термина [Текст] / З.И Комарова // Термин и слово. – Горький, 1979.

  12. Комиссаров, В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) [Текст] : учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / В.Н. Комиссаров. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

  13. Коровушкин, В. П. О типологии сокращений в английском и русском военных жаргонах [Текст] / В.П. Коровушкин // Языковые проблемы подготовки военного специалиста: межвуз. сб. науч. тр. - Череповец, 1990. - С. 83-95.

  14. Левковская, К.А. Теория слова, принципы ее построения, аспекты изучения лексического материала [Текст] : К.А. Левковская. - М.: Просвещение, 1962.

  15. Лейчик, В.М. Оптимальная длина и оптимальная структура термина [Текст] / В.М. Лейчик // Вопросы языкознания. – М., 1993. – с.62-73.

  16. Лотте, Д.С. Образование системы научно-технических терминов [Текст] / Д.С. Лотте // Основы построения научно-технической терминологии. - М., 1961. - С. 73.

  17. Моисеев, А.И. О языковой природе термина [Текст] / А.И. Моисеев // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. - М., 1970-1.

  18. Нелюбин, Л.Л. Учебник военного перевода. Английский язык [Текст] : Л.Л. Нелюбин, А.А. Дормидонтов, А.А. Васильченко. – М. : Воениздат, 1981. - 379 с.

  19. Овчаренко, В.М. Термины, аналитическое наименование и номинативное определение [Текст] / В.М. Овчаренко // Современные проблемы терминологии в науке и технике. - М., 1969. - С. 41 – 42.

  20. Основы словопроизводства английской военной терминологии [Текст] // Теория и практика научных исследований. Ч. II. - Петропавловск-Камчатский: Изд-во КамчатГТУ, 2006.

  21. Реформатский, А.А. Термин как член лексической системы языка [Текст] / А.А. Реформатский // Проблемы структурной лингвистики. - М., 1968.

  22. Реформатский, А. А. Что такое термин и терминология [Текст] / А.А. Реформатский // Вопросы терминологии. – М., 1961. – С. 49-51

  23. Стрелковский, Г.М. Научно-технический перевод [Текст] : Г.М. Стрелковский, Л.К. Латышев. - М.: Просвещение, 1980.

  24. Стрелковский, Г.М. Теория и практика военного перевода: Немецкий язык [Текст] : Г.М. Стрелковский. — М.: Воениздат, 1979. — 272 с.

  25. Судзиловский, Г.А. Не в ногу (военный юмор) [Текст] = Out of step (Military humour) : книга для чтения на английском языке / Г.А. Судзиловский. – выпуск 19. – М. : Воениздат, 1979. – 165 с.

  26. Суперанская, А.В. Общая терминология: Вопросы теории [Текст] : А.В. Суперанская, Н.В. Подольская, Н.В. Васильева. – Изд. 3-е. – М. : УРСС, 2004. – 246 с.

  27. Шевчук, В.Н. Военно-терминологическая система в статистике и динамике [Текст] : В.Н. Шевчук. - М., 1985. – 94 с.

  28. Щерба, Л.В. Опыт общей теории лексикографии [Текст] / Л.В. Щерба // Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974. – с.265-304.

  29. Jespersen, O.A. Modern English Grammar on Historical Principles. Part 6. Morphology [Текст] : O.A. Jespersen. - London, 1946. - pp. 550-551.

  30. Murray, Т.Е. The Language of Naval Pilots [Текст] / T.E. Murray // American Speech. Tuscaloosa. - 1986. - P. 121-129.

Источники языкового материала

  1. Sniper Training FM 23-10 [Текст] : Field Manual / Field Manual Headquarters. – Department of the Army. - Washington, DC, 1994. – 329 p.

  2. The Royal Air Force Handbook : The Definitive MoD Guide [Текст] : Great Britain. Ministry of Defence. – London : Conway, 2006. – p. 210.

Словари

  1. Коровушкин, В.П. Краткий учебный англо-русский и русско-английский словарь-минимум американского военного жаргона [Текст] : В.П. Коровушкин. - Череповец, 1980. – 86 с.

  2. Судзиловский, Г.А. Англо-русский военный словарь [Текст] : Г.А. Судзиловский. – М. : Воениздат, 1968. – 1008 с.

  3. Судзиловский, Г.А. Сленг – что это такое? Англо-русский словарь военного сленга [Текст] : / Г.А. Судзиловский. – М. : Воениздат, 1973. – 182 с.

  4. Таубе, A.M. Военный англо-русский словарь [Текст] : А.М. Таубе. - М. : Воениздат, 1949. – 676 с.

  5. Department of Defense Dictionary of Military and Associated Terms. Joint Publication 1-02. – US Department of Defense, 2009. – 780 p.

80