2 . Форми та види державного кредиту

Державний кредит, що є однією з ланок державних фінансів, тісно

пов'язаний з бюджетним дефіцитом і виступає джерелом його покриття. За

допомогою державного кредиту мобілізуються кошти не тільки для

фінансування бюджетного дефіциту, а й для згладжування нерівномірності

надходження податкових платежів, погашення розміщених раніше позик,

забезпечення касового виконання бюджету, фінансування цільових програм

тощо.

Основною формою державного кредиту виступають державні позики, оформлені

у вигляді державних цінних паперів — облігацій, казначейських

зобов'язань — векселів чи нот (див. п. 4.3). При цьому кошти, залучені

на національному чи міжнародному ринках цінних паперів, мають бути

використані на цілі, передбачені умовами емісії. Залежно від зобов'язань

держави щодо погашення боргу розрізняють позики з правом та без права

довгострокового погашення. При емісії боргових зобов’язань з правом

довгострокового погашення держава отримує можливість більш гнучко

управляти процесом обслуговування та погашення боргу залежно від

ситуації на фінансовому ринку.

Іншою формою державного кредиту виступають кредити, надані урядами інших

країн, міжнародними фінансовими інститутами та організаціями.

Джерелами погашення державних позик залежно від економічної ситуації в

країні виступають:

• доходи від вкладання позичених коштів у високоефективні інвестиційні

проекти;

• додаткові надходження від сплати податків;

• кошти, заощаджені від зменшення видатків з бюджету;

• додаткова емісія грошей;

• кошти, отримані від розміщення нових державних позик.

Використання тих чи інших джерел для погашення позик приводить до різних

наслідків. Якщо, наприклад, доходи від вкладання коштів у інвестиційні

проекти є найбільш привабливим, хоч і не завжди реальним джерелом

погашення позик, то додаткова грошова емісія негативно впливає на рівень

інфляції та економічну ситуацію в країні.

З поняттям державного кредиту тісно пов'язане поняття державного боргу,

що відображає загальну суму заборгованості держави своїм кредиторам.

Державний борг — це сума, отримана від емісії державних боргових

зобов'язань чи кредитів, наданих іноземними кредиторами, а також

проценти, які необхідно сплатити кредиторам за користування коштами.

Суму заборгованості та процентів, що підлягають сплаті в поточному

періоді (році), називають поточним державним боргом. Загальну суму

заборгованості та процентів, що мають бути сплачені, називають

капітальним державним боргом. Розрізняють також зовнішній борг —

іноземним кредиторам як результат залучення коштів на міжнародному

фінансовому ринку та внутрішній — результат залучення коштів на

внутрішньому національному ринку.

3 Позики, їх класифікація за правом емісії, формами виплати доходів, методами розміщення, термінами погашення та іншими ознаками.

Позика — передача активів у грошовій або натуральній формі на певний обумовлений час. Позичальник повертає позикодавцеві позику - таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики може бути безпроцентним, або під певні проценти, що регламентується Цивільним Кодексом України. За правом емісії розрізняють державні й місцеві позики. Державні позики випускають центральні органи управління. Надходження від них спрямовуються в Державний бюджет. Місцеві позики випускають місцеві органи управління і мобілізовані кошти спрямовуються у відповідні місцеві бюджети. За виплатою доходу: -Відсоткові. Дохід встановлюється у вигляді позичкового відсотка. Може встановлюватися як тверда фіксована ставка, так і плаваюча (змінюється під впливом попиту і пропозиції на кредитному ринку). - Виграшні. Виплата доходу здійснюється на підставі проведених тиражів виграшів. Дохід отримують ті кредитори, чиї облігації виграли. -Дисконтні. Державні цінні папери купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю. Залежно від розміщення позик їх поділяють на внутрішні - на внутрішньому фінансовому ринку (надаються юридичними і фізичними особами даної країни та нерезидентами) і зовнішні - надходять ззовні від урядів, юридичних і фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових інституцій. За терміном погашення: - Короткострокові (до 1 р.). -Середньострокові (1—5 рр.). -Довгострокові (більше 5 рр.