Відсоток летальних наслідків від раку в сша, о бумовлених курінням

Т ютюн і серце. Серцево-судинні захворювання грають провідну роль у кількісному показнику смертності населення, особливо в економічно розвинутих країнах. Причини їх зростання різні, але одним із найважливіших факторів є куріння, яке саме з цієї причини називають фактором ризику. Це значить, що ризик захворіти та померти від хвороб серця та судин (гіпертонія, стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт) вищий, якщо людина курить.

Нікотин у першій фазі своєї дії збуджує серцево-судинний та дихальний центри, а в другій фазі, навпаки, пригнічує їх. До цього слід додати, що окис вуглецю, який надходить із цигарок, підвищує вміст холестерину в крові і викликає розвиток атеросклерозу. Якщо порахувати пульс людини, яка курить, то можна спостерігати, що при першій затяжці приходить його сповільнення, а потім серце починає битися часто, також підвищується артеріальний тиск. У цілому куріння негативно впливає на серце: для курця можливість розвитку інфаркту вдвічі вища, ніж у того, хто не курить. При коронарній хворобі страждає кровопостачання серця, а тому постачання кисню до нього зменшується. Оксид вуглецю погіршує ситуацію, оскільки заважає переходу кисню з крові в клітини. Систематичне постачання в організм оксиду вуглецю сприяє розвитку атеросклерозу та інших уражень судин, у тому числі й артерій ніг – облітеруючий ендартеріїт – ураження кровоносних судин нижніх кінцівок. Вирішальна роль у його появі також належить нікотину. В народі це захворювання називають хворобою „ноги курця", суть якого полягає в звуженні та зрощуванні просвіту артерії (облітерація), порушенні трофіки та омертвінні тканин (гангрена). Без відмови від шкідливої звички лікування не дає ніякого ефекту.

Тютюн – посібник виразки. Для курця викурити цигарку – все одно, що пообідати чи вгамувати спрагу. Цій людині обід буде здаватись неповним, якщо він не буде завершений цигаркою. Хронічне отруєння нікотином викликає розлад вегетативної нервової системи, результатом чого являється порушення норм функціонування шлунково-кишкового тракту. Кожен раз після викуреної цигарки в шлунку виникають симптоми гастриту: зменшується чи збільшується рухова функція шлунку, гальмується виділення шлункового соку, в результаті чого втрачається апетит. Змінюється також кислотність шлункового соку, тому, напевно, курці вважають, що тютюном втамовують почуття голоду. Все це призводить до спазматичних скорочень м’язових шарів стінки, і, як наслідок, їжа в шлунку затримується, основними ознаками чого є біль у животі, нудота, а іноді й блювота. Куріння, як правило, призводить до звуження кровоносних судин, порушується кровопостачання внутрішніх органів, створюються сприятливі умови для виразки оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки. У більшості випадків виразки цих органів виникають у зв’язку з курінням. Воно призводить до затримки рубцювання виразки. У курців виразка шлунку і дванадцятипалої кишки зустрічається в 2–3 рази частіше, ніж у тих, хто не курить. Смертність від цих захворювань у курців у 4 рази вища.

Порушення роботи внутрішніх органів пояснюється тим, що нікотин, дим, частини тютюну під час куріння разом зі слиною потрапляють у шлунок, спричиняючи постійну подразливу дію на його нейросекреторну і моторну активність. Наш шлунково-кишковий тракт звик до періодичного надходження їжі, певної ритмічної роботи. Надходження тютюнової отрути порушує ритм діяльності шлунково-кишкового тракту. Оскільки разом із нікотином до шлунку потрапляють і канцерогенні речовини, нерідкою є поява злоякісних пухлин.

Давно відомий зв’язок хвороб печінки з курінням. У курців часто (30–40% випадків) спостерігається порушення функції жовчних шляхів, що призводить до застою жовчі. У людей, що курять, частіше виникають зміни клітин печінки.

Куріння також негативно впливає на слуховий апарат людини такою ж мірою, як і старіння організму. Нікотин потрапляє до клітин мозку вже через 7 секунд після затяжки, він нібито порушує зв’язок між клітинами мозку, полегшуючи проходження нервових імпульсів. Мозкові процеси під дією нікотину на деякий час збуджуються, а потім надовго гальмуються. Мозку потрібен відпочинок. Він звикає до постійної дії нікотину, який деякою мірою полегшує цю роботу. Тому мозок швидко починає потребувати нікотину, не бажаючи особливо перенавантажуватись. Алкоголік мусить „підгодовувати" мозок алкоголем, щоб підтримати нормальне самопочуття; курець вимушений „балувати" його нікотином. А в протилежному випадку з’являється роздратованість, нервозність. Тут волею-неволею закуриш сам.

К уріння і потомство. Доведено вплив нікотину на статеві залози. Якщо самцеві кроля вводити в організм нікотин, то в нього зменшується розмір яєчок, виникають порушення статевих клітин. Такі ж явища спостерігаються і в чоловіків, які вже тривалий час курять, – у них передчасно згасає статева функція. За спостереженнями спеціалістів, не менше як у 10% випадків причиною статевого безсилля є куріння. Зупинення нікотинової інтоксикації веде до відновлення статевої функції.

Курці-жінки, як правило, рано старіють, у них передчасно зникає статева функція, грубшає голос, стає землистим колір обличчя. Нікотин впливає і на вагітність. Вплив нікотину на плід легко помітити, якщо простежити за його серцебиттям після куріння матері (пульс частішає одразу). Зрозуміло, що така реакція може бути у вагітної жінки, яка курить. Шкідлива дія нікотину на плід зумовлена тим, що ця отрута зменшує плацентарне надходження крові, а отже, і кисню до організму дитини. Оскільки нікотин проникає крізь плаценту і переходить із крові матері в кров плоду, то мати, яка курить, ще до народження отруює свою дитину. В клітинах плоду концентрація оксиду вуглецю вища, ніж у матері, тому дитина ще до народження приречена до різних хвороб. Печінка плоду не може знешкоджувати токсичні речовини, не руйнує їх, а накопичує. Тому нерідкими є самовільні викидні та передчасні перейми. У матерів, які курять, у 2 рази частіше діти народжуються слабкими, з низькою масою тіла. На 20 – 30% підвищується вірогідність їх загибелі. Годуюча мати, якщо вона продовжує палити, отруює свого малюка грудним молоком, яке стає навіть неприємним на смак і запах. І малюк відмовляється від молока, а це означає, що він уже погано розвивається. Діти матерів, які курять, протягом перших 7–9 років життя в 2 рази частіше хворіють бронхітами, запаленням легень, відстають у фізичному та психічному розвитку.

В поширенні куріння серед дівчат неабияку роль відіграє згубна мода. Психологію потягу дівчат до куріння тонко описує С.І. Руденко: „Дівчину цікавить не так сам акт куріння, як уся ця процедура, що набуває характеру своєрідного ритуалу. У ньому неквапливе розкриття сигаретної пачки, виймання з неї сигарети, розминання її відманікюреними пальчиками, закурювання від гарної запальнички або манірно підпаленого сірника і вже, нарешті, саме куріння з плавними рухами руки, у якій димить сигарета, струшування попелу вишуканим постукуванням пальця по сигареті, уміле пускання димових кілець". Дівчата, які рано почали курити, гірше розвиваються фізично, частіше хворіють бронхітами, в них може порушуватись менструація. Вживання тютюну жінками завжди вважалось ознакою дурного тону і засуджувалось.

Пасивним курінням називають стан, коли люди змушені дихати тютюновим димом від курців. Таким чином курці наносять шкоду не лише своєму здоров’ю, але й здоров’ю інших людей. З цим ми постійно стикаємося в квартирах та службових приміщеннях, на вулиці й у транспорті (особливо в тамбурах вагонів потягу), в ресторані та кафе. Під час куріння в оточуючому повітрі утворюються іноді такі рівні вмісту вуглецю, які перевищують допустимі концентрації його на робочих місцях у промисловості. Таке насичення шкідливими речовинами повітря приміщень знижує продуктивність праці, погіршує здоров’я людини. В людей у таких випадках можуть виникати приступи астми, може розвиватися алергія, загострюватися протікання хвороби серця та ін. Діти батьків, що курять, більше хворіють органами дихання. Наявність полонію, радіоактивного свинцю та вісмуту в тютюновому димі дає право вважати, що тютюновий дим шкідливий не лише для тих, хто курить, а й для тих, хто дихає ним, особливо для дітей.

Доведено, що пасивне куріння може стати причиною виникнення серйозних захворювань. Відпрацьований тютюновий дим містить практично всі ті ж компоненти, що й дим, який потрапляє в легені курця. Знаходячись протягом години в прокуреному, погано провітреному приміщені, людина вдихає таку велику кількість шкідливих речовин, яку вона отримала б, випаливши чотири цигарки. Пасивне куріння сприяє розвитку в некурців захворювань, властивих курцям. Абсолютно недопустимим є знаходження в „задимлених” приміщеннях вагітних жінок і дітей. Враховуючи значну шкідливість пасивного куріння, в Україні та в деяких інших країнах накладено заборону на куріння в громадських місцях, а в потягах практикують поділ вагонів для тих, хто курить, і тих, хто ні. Навіть при влаштуванні на роботу, як правило, перевага надається працівникам, які не курять. У Швеції серед молоді боротьба з палінням проводиться під лозунгом «Покоління, що не палить». Число молоді, що курить, знизилось у цій країні від 70 до 30%. Оптимісти вважають, що за декілька років з палінням у Швеції буде майже покінчено. В Америці намагаються сформувати таку суспільну думку, щоб куріння вважалося непристойним. І ось результат: кожен американець, що себе поважає, сьогодні або не курить, або намагається не робити цього – супроти нашому уявленню про типового американця з цигаркою “Магlboro” в роті. Там цигарка сьогодні – приклад непристойної поведінки. У деяких містах Америки за паління в громадських місцях накладається штраф до 800 доларів. Збільшується кількість фірм і компаній, які беруть на роботу людей, що не витрачатимуть робочий час на перекури. Британська патентна служба видала реєстраційне свідоцтво на цікавий винахід. Винахідник – учитель з Тайваню – придумав попільничку. Вона має заглиблення для сірникової коробки. Таким чином, коли людина бере сірники, в середині попільничники вмикається вмонтований мікромагнітофон із записом кашлю прокуреної людини, а потім звучать слова: „Паління скорочує життя середньостатистичного курця майже на чверть віку. Куріння – головна причина ішемічної хвороби серця, раку легень, гортані, стравоходу, ротової порожнини, глотки та хронічного бронхіту”.

Загалом негативні наслідки куріння можна згрупувати так:

негайні короткострокові (виникають впродовж кількох хвилин, після першої затяжки):

• прискорення серцевих скорочень;

• підвищення кров’яного тиску;

• подразнення тканин гортані – кашель;

• надходження оксиду вуглецю (чадного газу) в кров;

• пряме та швидке попадання канцерогенів до легенів;

• подразнення очей димом;

відтерміновані довгострокові (формуються роками і виникають у найменш слушний момент):

• рак легенів, ротової порожнини, стравоходу, шлунку, гортані, підшлункової залози та жовчного міхура;

• захворювання серця (стенокардії, інфаркт);

• виразка шлунку та дванадцятипалої кишки;

• судинні захворювання (ендартеріїт, інсульт);

• хронічний бронхіт;

інші (найрізноманітніші):

• пошкодження слизової оболонки губ, язика, піднебіння, гортані і, таким чином, зміна відчуття смаку їжі;

• виникнення надсадного кашлю, неприємного запаху із рота і захворювання ротової порожнини;

• рання поява зморщок на обличчі;

• пожовтіння зубів;

• утруднення дихання та зниження фізичної витривалості.