Лікування та профілактика наркоманії

Діагноз наркоманія ставиться тоді, коли захворювання виникло від уживання засобів, які внесені до офіційного списку наркотичних речовин.

Ефект лікування наркоманів залежить від своєчасного їх виявлення. Лікування хворих полягає в проведенні ряду послідовних заходів, які здійснюються переважно в наркологічних стаціонарах протягом двох місяців. Перший етап полягає в повному припиненні надходження наркотиків до організму. При виборі методів позбавлення наркотиків ураховується фізичний стан хворого, вік, термін уживання наркотиків. Одномоментне позбавлення наркотиків може викликати тяжкі ускладнення.

Другий етап спрямований на ліквідацію наслідків зловживання наркотиками. При цьому в стаціонарах поряд із медикаментозним лікуванням проводиться загальнозміцнююче лікування та психотерапія.

Третій етап – амбулаторне лікування протягом 2–5 років (для профілактики рецидивів захворювання). Наркомани, що відмовляються від добровільного лікування, підлягають, як і хворі на алкоголізм, примусовому лікуванню.

Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІД (серед хворих на СНІД 70 % наркоманів). Це зумовлено фактором введення наркотиків шляхом ін’єкції. Відсутність грошей штовхає наркоманів на злочин. Тому на сьогодні необхідно забезпечити наркоманів одноразовими шприцами і збільшити ретельний контроль над наркоманією з боку всіх прошарків суспільства, особливо вчителів, медпрацівників, органів правопорядку, батьків.

Для боротьби з наркоманією в різних країнах застосовують різні методи та підходи. Принципи боротьби зазвичай різняться. Однак спільне те, що вони містять, – це санітарна освіта, переконання людей у небезпеці вживання наркотиків, обмеження їх доступності. У нашій країні майже немає розбіжностей зі загальноприйнятими принципами боротьби з наркоманією, що застосовується у більшості країн світу. Боротьба ця базується на пропаганді здорових моральних принципів, властивих духу нашого народу і релігії. За допомогою засобів масової інформації можна дізнатися про здоровий спосіб життя, про виховання гармонійної особистості.

Необхідно створювати здорове соціальне оточення, політичну стабільність, оздоровлення всіх сфер життя. Лікування наркоманії у більшості випадків має тимчасовий успіх. Одним із питань, що потребують вирішення, є швидкість припинення наркотизації. В Україні серед фахівців переважає така точка зору: найкраще – припинення наркоманії одразу. За кордоном широко використовується програма контрольованого зниження доз призначеного лікарем наркотику. Хворі переконані, що поступове зниження дози, призначеної лікарем, робить остаточну відмову від наркотиків більш легкою. Цей спосіб має свої переваги. У цьому випадку встановлюються стосунки між лікарем і хворим на основі більшої довіри, що сприяє підвищенню результатів лікування.

Боротьба з наркоманією ведеться, передусім, на законодавчому рівні: практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво і розповсюдження наркотичних речовин. Величезне значення має широка пропаганда здорового способу життя – без наркотиків. Але більшість дослідників схиляються до думки, що набагато краще забезпечити в суспільстві соціальні умови, що не сприяли б зловживанню наркотиками, особливо це стосується головної групи ризику – молоді.

Профілактика наркоманії взагалі – це складна система державних, суспільних, правових, психолого-педагогічних заходів. Треба зберігати і створювати умови, що сприяють здоров’ю людини, насамперед, це встановлення здорового способу життя. Соціально-медична профілактика повинна нейтралізувати негативні впливи на організм шкідливих звичок і застосувати виховні заходи. Тут має значення розповсюдження антинаркотичної інформації в сім’ях. Саме в сім’ї можна виявити, що хтось стає на небезпечну дорогу. Медична профілактика спрямована на попередження захворювання, переходу його у важку стадію, зниження рівня інвалідності та смертності.