1. інтерцепція;

2. Ецезис;

3. транспірація;

4. Гіпергенез;

5. фотосинтез.

За величиною продуктивності піщані пляжі належать до геосистем:

1. високопродуктивних;

2. середньопродуктивних;

3. слабопродуктивних;

4. непродуктивних;

5. підвищеної продуктивності.

З ландшафтно-екологічної точки зору підвищити продуктивність агроценозів можна шляхом:

1. використання для побудови агрофітоценозів відповідних конкретним умовам екологічних груп рослин;

2. заміни одновидових посівів на дво- і багатовидові з диференційованими екологічними нішами;

3. використання агрохімікатів;

4. запровадження інтенсивних технологій вирощування рослинницької продукції;

5. збільшення вторинної продукції.

Вказати геосистеми, що належать до регіонального рівня розмірності:

1. географічна оболонка;

2. географічний пояс, континент, фізико-географічна країна;

3. фізико-географічна зона, фізико-географічна провінція;

4. геотоп;

5. екоїд.

Геотоп – це …:

1. об'єктивний природно однорідний підрозділ ландшафту, який сама природа наділила територіальною неподільністю;

2. сукупність взаємозв’язаних природних компонентів, які розвиваються як єдине ціле;

3. Оболонка в складі Землі, яка є приблизно симетричною відносно її центру і складається з речовини в одному і тому ж фізичному стані;

4. територіальна ділянка навколо рослини, що відрізняються від прилеглих за комплексом ознак практично всіх геокомпонентів;

5. гомогенні елементарні частини, з яких складається фітоценоз.

Вибрати рівні внутрішньотопічної диференціації:

1. геосистема, геотоп, екоїд;

2. фація, урочище, місцевість;

3. екоїд, клонова ділянка, поліекоїд, мікроценоз;

4. фітоценоз, зооценоз, мікроценоз;

5. фітомаса, зоомаса, педомаса, аеромаса.

Ландшафтна територіальна структура – це …:

1. сукупність всіх структур у вертикальному розрізі геосистеми;

2. сукупність ландшафтних територіальних одиниць, конфігураційно та ієрархічно впорядкованих просторовими відношеннями певного типу;

3. сукупність взаємозв’язаних природних компонентів, які розвиваються як єдине ціле;

4. набір геомас в межах конкретного ландшафту;

5. це закономірно побудовані системи взаємопов'язаних компонентів природи , які утворюють на поверхні Землі певні територіальні одиниці.

Біоцентрично-сітьова ландшафтна територіальна структура – це …:

1. об’єднання геотопів за спільністю походження (генезису) та еволюції;

2. зв'язок геотопів горизонтальними речовинно-енергетичними потоками;

3. об’єднання геотопів за гідрофункціонуванням та їх відношення до басейнів поверхневого стоку;

4. зв'язок між біоценозами ландшафту через трофічну марежу;

5. зв’язок між геотопами через біотичні міграції організмів та окремих популяцій.

За функцією у ландшафтній територіальній структурі межі між геосистемами бувають:

1. абіогенні, біогенні;

2. контактні, бар’єрні, мембранні;

3. літогенні, фітогенні, зоогенні;

4. топічні, хорологічні, регіональні;

5. мікроекотони, мезоекотони, макроекотони.

Регіональна ландшафтно-екологічна амплітуда геосистеми – це …:

1. діапазон чинника, в межах якого на всій планеті трапляється певний тип геосистеми;

2. набір чинників, які необхідні для існування геосистеми;

3. діапазон чинника, до якого пристосовані геосистеми в межах певного регіону;

4. діапазон впливу чинника, в якому може існувати певний вид;

5. набір чинників, які визначають існування геосистеми та ареал поширення на земній поверхні.

Геосистеми, що мають великі ландшафтно-екологічні ніші:

1. дуже вибагливі до умов зовнішнього середовища і загалом нестійкі при варіації цих умов;

2. можуть існувати в широкому діапазоні дії зовнішніх чинників;

3. потребують особливої уваги та природоохоронного статусу;

4. характеризуються періодичністю виникнення

5. часто є реліктовими або екзотичними для певного регіону, їх стійкість здебільшого невисока.

Об’єм ландшафтно-екологічних ніш необхідно враховувати:

1. при їх перекритті;

2. при визначенні природоохоронних пріоритетів;

3. при витісненні геосистем менш пристосованих до даних умов зовнішнього середовища більш пристосованими;

4. при визначенні лімітуючих чинників;

5. при дослідженні динаміки геосистем.

Зміна в часі значень окремих характеристик геосистеми, станів, набору та інтенсивності процесів, територіальних структур, яка не призводить до формування принципово нової геосистеми, називається:

1. еволюція геосистем;

2. емерджентність геосистем;

3. динаміка геосистем;

4. складність геосистем;

5. розвиток геосистем.

Процес в геосистемі, що полягає в повторенні геосистемою станів близьких, але не ідентичних початковому, через деякі, не обов’язково близькі, проміжки часу, називається:

1. періодичним;

2. тренд;

3. ритмічним;

4. спонтанним;

5. циклічним.

Сезонна динаміка геосистем пов’язана з:

1. обертанням Землі на своїй осі;

2. нахилом земної осі й положенням Землі відносно Сонця;

3. тектонічним розвитком твердої поверхні Землі;

4. біоритмами;

5. сезонною ритмічністю, погодою та динамічною тенденцією зміни вертикальної структури геосистеми.

Виберіть правильне формулювання концепції ландшафтної сукцесії:

1. зміни геосистеми, що не мають строгої спрямованості, проявляються як коливання станів навколо деякого середньорічного;

2. багаторічна динаміка геосистеми здійснюється під впливом не одного якогось зовнішнього чинника, а зумовлена комплексом чинників різної природи;

3. для певних умов зовнішнього середовища існує такий варіант структури геосистеми, при якому вона максимально позбавлена впливу лімітуючих чинників;

4. зміна в часі значень окремих характеристик геосистеми, станів, набору та інтенсивності процесів, територіальних структур не призводить до формування принципово нової геосистеми;

5. циклічність процесів в геосистемі полягає в повторенні однакових значень характеристики через будь-який часовий інтервал.

Виберіть неіснуючий вид динаміки природних ландшафтів:

1. хорологічна;

2. циклічна;

3. змінна;

4. структурна;

5. часова.

Те, що формування нових геосистем при еволюції займає значний проміжок часу, говорить про:

1. прогресивність еволюції геосистем;

2. незворотність еволюції геосистем;

3. поступовість еволюції геосистем;

4. спадкоємність еволюції геосистем;

5. довготривалість еволюції геосистем.

Ріст неукріпленого яру вгору до вододілу є прикладом:

1. структурної динаміки ландшафту;

2. ерозійної динаміки ландшафту;

3. періодичної динаміки ландшафту;

4. хорологічної динаміки ландшафту;

5. хронологічної динаміки ландшафту.

Добова, місячно-добова і сезонна динаміка є різновидом такої динаміки ландшафтів:

1. періодична;

2. флуктарна;

3. циклічна;

4. спонтанна;

5. генезисна.

Бальне оцінювання природного потенціалу геосистем зводиться до:

1. оцінки характеристик геосистеми за шкалами, що переводять їх в числові значення сприятливості для виконання певної функції;

2. оцінки здатності геосистеми протистояти антропогенному впливу;

3. визначення вартості продукції, яку можна отримати за рахунок використання ресурсу геосистеми за певний проміжок часу;

4. використання натуральних показників потенціалу геосистем: бонітету грунту, рекреаційної ємності ландшафту, продуктивності лісу тощо;

5. опису у балах параметрів, що безпосередньо характеризують ступінь антропогенного навантаження.

Стійкість геосистеми – це:

1. здатність геосистеми повертатися до первинного стану після виходу з нього під впливом зовнішнього чинника;

2. процеси самоочищення геосистеми;

3. здатність геосистеми активно зберігати свою структуру і характер функціонування у просторі та часі за дії змінних умов зовнішнього середовища;

4. сукупність природних процесів знешкодження речовин, елементів і домішок, що потрапили у довкілля або живі організми;

5. здатність геосистеми до перетворення шкідливих сполук на нешкідливі.

За генетичною класифікацією всі ландшафтно-геохімічні бар’єри поділяються на:

1. радіальні, латеральні;

2. макро-, мезо-, мікробар’єри;

3. дифузійні, інфільтраційні;

4. односторонні, двосторонні;

5. природні, техногенні, техногенно-природні;

На кисневому ландшафтно-геохімічному бар’єрі:

1. осадження хімічних елементів відбувається в результаті зміни тиску і температури;

2. відбувається осадження хімічних елементів у відновних умовах за відсутності сірководню і кисню;

3. відбувається концентрація речовин за рахунок їх випаровування;

4. відбувається осадження хімічних елементів в умовах наявності вільного кисню з вод різного складу, що надходять до бар’єра;

5. відбувається осадження хімічних елементів в умовах з сірководнем.

Буферна місткість геосистеми – це:

1. її здатність протистояти забрудненню, що вимірюється за кількістю забруднювача, яку геосистема може поглинути без суттєвих негативних наслідків для себе;

2. кількісне вираження її резервного фонду;

3. її здатність зберігати кислотно-лужну реакцію середовища під впливом фіксованої найвищої кількості забруднювача;

4. сукупність механізмів геосистеми, що дозволяють знешкодити забруднення або вивести їх з кругообігу та з геосистеми взагалі;

5. її здатність відігравати роль буфера у міграційних потоках.

Самоочищення атмосфери відбувається:

1. завдяки діяльності рослин;

2. за законами механічної повітряної міграції через перенесення на інші території та осідання на поверхні;

3. завдяки процесам фізико-хімічної водної та біогенної міграції;

4. завдяки процесам включення речовин у біохімічні кругообіги за участі біоти і чинників неживої природи, що надійшли у водний об’єкт;

5. за законами біогенної міграції.

Виберіть фізичні механізми самоочищення природних вод:

1. сорбція, газообмін, осадження;

2. фотоліз, гідроліз;

3. електроліз, дисоціація;

4. трансформація речовин гідробіонтами;

5. сукупність процесів фізико-хімічної водної міграції.

За просторовим масштабом ландшафтно-екологічні прогнози поділяються на:

1. оперативні, короткострокові, середньострокові, довгострокові;

2. територіальні, хорологічні, структурні;

3. добові, сезонні, багаторічні;

4. субконтинентальні, регіональні, субрегіональні, локальні;

5. топічні, хоричні, регіональні.

Ландшафтно-екологічні прогнози розрізняються:

1. за просторовим і часовим масштабом прогнозування;

2. за локальним і глобальним масштабом прогнозування;

3. за значенням і функціями;

4. за цілеспрямованістю і значенням;

5. за генезисом і еволюцією.

Ділянка з природною рослинністю, яка виконує функцію збереження генофонду ландшафту, оптимізуючого впливу на прилеглі геотопи з культурною рослинністю або без неї, естетичної привабливості, називається:

1. біокоридор;

2. біоцентр;

3. біоплоща;

4. біозона;

5. біосектор.

Антропогенним ландшафтом називається такий ландшафт, в якому:

1. вплив людини внаслідок екстенсивного господарювання, порівняно невеликий;

2. відсутні природні компоненти;

3. під впливом людини докорінній зміні піддався хоча б один з компонентів, у т.ч. і рослинність;

4. зберігається однорідність геолого-геоморфологічних, гідрокліматичних, ґрунтових і біотичних умов;

5. людина як біологічний вид відіграє головну роль.

ВИБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

Виберіть підходи до оцінки природного потенціалу геосистеми:

1. оцінка в натуральних одиницях;

2. оцінка екологічної безпеки;

3. оцінка потенціалу в балах;

4. оцінка ступеня антропізації;

5. оцінка у грошових показниках.

До головних проблем ландшафтної екології належить:

1. ландшафтно-екологічне районування;

2. ландшафтно-екологічне прогнозування

3. визначення меж самоочищення й оновлення ландшафтів;

4. класифікація природних і техногенних чинників формування ландшафтів;

5. таксономія морфологічних одиниць ландшафту.

До головних проблем ландшафтної екології належить:

1. вивчення особливостей формування, будови, властивостей, розвитку і поширення географічних ландшафтів;

2. оцінка стійкості геосистем до антропогенних навантажень;

3. дослідження процесів міграції та обміну речовин у різних типах ландшафтів;

4. визначення меж самоочищення й оновлення ландшафтів;

5. ландшафтно-екологічне районування.

До методів дослідження ландшафтів належать:

1. дистанційні методи;

2. спіритичні методи;

3. комбіновані методи;

4. вербальні методи;

5. наземні методи.

Що є метою ландшафтно-екологічних досліджень:

1. екологічний аудит ландшафтів;

2. комплексна оцінка обсягів і типів антропогенних перетворень ландшафтів;

3. прогнозна оцінка динаміки техногенних процесів та антропогенних змін ландшафтів;

4. екологічне картування ландшафтів;

5. збереження заповідних територій.

Виберіть морфологічні одиниці ландшафту:

6. фація;

7. ландшафтний район,

8. вид ландшафту;

9. місцевість,

10. урочище

Виберіть індивідуальні (регіональні) класифікаційні одиниці ландшафту:

1. ландшафтний район,

2. ландшафтна область,

3. ландшафтна провінція,

4. ландшафтна зона,

5. ландшафтна країна.

Виберіть типологічні класифікаційні одиниці ландшафту:

1. вид ландшафту;

2. ландшафтний район;

3. клас ландшафту;

4. рід ландшафту;

5. тип ландшафту;

У межах яких фізико-географічних країн розташована Україна:

1. Кримські гори;

2. Полісся;

3. Українські Карпати;

4. Середньоєвропейська низовина;

5. Східноєвропейська рівнина.

Виберіть рівні просторової розмірності геосистем, які досліджує ландшафтна екологія:

6. топічний,

7. субглобальний

8. хоричний,

9. субтопічний,

10. регіональний.

Виберіть способи декомпозиції геосистем:

1. генетико-еволюційний;

2. просторово-об’ємний;

3. геокомпонентний;

4. циклічний;

5. геомасовий.

Виберіть джерела енергії в геосистемі:

1. енергія Сонця;

2. гідрогенез;

3. енергія тектонічних рухів;

4. теплова енергія з надр Землі;

5. біогенез.

Волога до геосистеми надходить:

1. за рахунок конденсації водяної пари;

2. з підземними водами;

3. за рахунок резервного фонду геосистеми;

4. за рахунок біотичної міграції;

5. з поверхневим стоком.

Речовини до геосистеми надходять:

1. з пилом;

2. з розсіяною радіацією;

3. за рахунок вивітрювання мінералів гірських порід;

4. за рахунок розчинення солей осадових порід;

5. з дощем.

До чинників міграції та обміну мінеральних речовин в геосистемі належать:

1. потоки води;

2. життєдіяльність рослин;

3. життєдіяльність консументів;

4. земне тяжіння;

5. потоки радіації.

До чинників міграції та обміну мінеральних речовин в геосистемі не належать:

1. життєдіяльність фітофагів;

2. життєдіяльність редуцентів;

3. життєдіяльність продуцентів;

4. водні потоки;

5. радіаційні потоки.

За елементами, які мають високий вміст у геосистемі та енергійно мігрують і накопичуються в ній, виділяють геосистеми:

1. оліготрофні,

2. кислі,

3. глікофітні,

4. кислі глейові,

5. кальцієві.

За багатством ґрунту елементами живлення виділяють геосистеми:

1. пертрофні;

2. евтрофні;

3. мезотрофні;

4. оліготрофні;

5. кальцій-натрієві.

За ступенем засоленості ґрунтів виділяють геосистеми:

6. глікофітні;

7. семігалофітні;

8. галофітні;

9. супергалофітні;

10. глікоморфні.

Типологія геосистем за речовинними потоками передбачає класифікацію геосистем за такими ознаками:

1. за типоморфними елементами;

2. за ступенем засоленості ґрунтів;

3. за надходженням сонячної енергії;

4. за ступенем забезпеченості рослинних угрупувань вологою;

5. за багатством ґрунту елементами живлення.

До продукційного процесу геосистеми належить:

1. утворення гумусу;

2. інтерцепція;

3. наростання рослинної маси;

4. нагромадження речовин на ландшафтно-геохімічних бар’єрах;

5. утворення вторинної продукції.

До продукційного процесу геосистеми належить:

1. продукування мікробної маси;

2. ріст рослин;

3. фотосинтез;

4. нагромадження речовин на ландшафтно-геохімічних бар’єрах;

5. транспірація.

Вказати геосистеми, що належать до субглобального рівня розмірності:

1. географічна оболонка;

2. географічний пояс,

3. континент,

4. фізико-географічна країна;

5. геотоп.

Вказати геосистеми, що належать до регіонального рівня розмірності:

1. географічний пояс;

2. континент;

3. фізико-географічна зона;

4. фізико-географічна провінція;

5. геотоп.

Виберіть типи ландшафтно-територіальних структур:

1. позиційно-динамічна ландшафтна територіальна структура

2. біоцентрично-сітьова ландшафтна територіальна структура

3. генетико-морфологічна ландшафтна територіальна структура

4. басейнова ландшафтна територіальна структура

5. генетико-еволюційна ландшафтна територіальна структура

Виберіть рівні внутрішньотопічної диференціації:

6. поліекоїд,

7. геотоп;

8. екоїд,

9. клонова ділянка,

10. мікроценоз.

Виберіть типи динамічних процесів в геосистемі:

1. періодичний процес;

2. тренд;

3. спонтанний процес;

4. ритмічний процес;

5. циклічний процес.

Виберіть генезисні види динаміки ландшафту:

1. спонтанна,

2. кліматогенна,

3. тектогенна,

4. геоморфологічна,

5. біогенна.

За загальним характером зміни структури геосистеми виділяють такі антропогенні впливи:

1. компенсаційні,

2. редукційні,

3. деструктивні,

4. доповнюючі;

5. довготривалі.

За тривалістю дії антропогенного чинника на геосистему виділяють антропогенні впливи:

1. добові;

2. сезонні;

3. довготривалі,

4. багаторічні,

5. короткочасні.

Оцінка екологічного ризику включає складові:

1. доповнюючі,

2. антропоцентричну,

3. природно-ландшафтну,

4. соціоекономічну,

5. естетичну.

Виберіть типи міграції хімічних елементів в геосистемі:

1. збалансований тип міграції;

2. переміщення елементів зі зміною форм їх існування;

3. зміна форми елементів без їх суттєвого переміщення;

4. переміщення елементів без зміни форм їх існування;

5. збереження форми елементів без їх суттєвого переміщення.

Залежно від орієнтації в просторі міграційних потоків розрізняють ландшафтно-геохімічні бар’єри:

1. односторонні,

2. латеральні,

3. радіальні;

4. дифузійні;

5. мікробар’єри.

Залежно від способу надходження хімічних елементів на ландшафтно-геохімічний бар’єр розрізняють такі їх види:

1. двосторонні;

2. інфільтраційні;

3. латеральні,

4. радіальні;

5. дифузійні.

Виберіть класи природних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

1. фізико-хімічні,

2. механічні,

3. біогеохімічні,

4. комплексні;

5. дифузійні.

Виберіть класи техногенних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

1. фізико-хімічні,

2. соціальні,

3. комплексні,

4. механічні,

5. біогеохімічні.

Виберіть підкласи соціальних ландшафтно-геохімічних бар’єрів:

1. фізико-хімічні,

2. побутові,

3. промислові,

4. будівельні,

5. змішані.

Виберіть хімічні механізми самоочищення природних вод:

1. фотоліз,

2. сорбція,

3. газообмін,

4. осадження;

5. гідроліз.

До методів ландшафтно-екологічного прогнозування належать:

1. метод логічних розумових висновків;

2. метод ландшафтно-екологічних аналогів;

3. прогнозування за матрицями Маркова;

4. прогнозування за схемами ландшафтної сукцесії;

5. прогнозування за схемою формування вертикальної структури геосистем.

Які завдання включає оптимальна організація ландшафту:

1. спланувати оптимальну біоцентрично-сітьову ландшафтно-територіальну структуру;

2. спрогнозувати зміни геосистем сукцесійного характеру;

3. виявити оптимальне відсоткове співвідношення природних та господарських угідь;

4. визначити мінімально необхідну площу окремого біоцентру;

5. визначити генетико-еволюційні зв’язки.

За якими ознаками класифікують антропогенні ландшафти:

1. за ступенем господарської цінності;

2. за цілеспрямованістю виникнення;

3. за глибиною дії;

4. за тривалістю існування;

5. за подібністю до природних ландшафтів.

За якими ознаками класифікують антропогенні ландшафти:

1. за тривалістю існування;

2. за подібністю до природних ландшафтів.

3. за змістом антропогенної діяльності;

4. за періодом виникнення;

5. за ступенем господарської цінності.

До типів агроландшафтів належать:

1. польовий;

2. садовий;

3. рисовий;

4. сільськогосподарський;

5. лучно-пасовищний.

Виберіть агроландшафти, що відповідають польовому типу:

1. яблуневий сад;

2. картопляне поле;

3. пасовище ВРХ;

4. посіви жита;

5. посів соняшника.

До сільськогосподарських неоландшафтів належать:

1. оазиси;

2. вторинні солончаки;

3. польдери;

4. рисові поля;

5. насадження чайного куща.

В основі виділення типів міського ландшафту лежать показники:

1. частка твердого покриття;

2. архітектура;

3. ступінь озеленення;

4. водний баланс;

5. багатоповерховість забудови.

Виберіть типи міського ландшафту:

1. заводський;

2. малоповерховий;

3. рекреаційний;

4. багатоповерховий;

5. садово-парковий.

До промислових ландшафтів належать типи:

1. териконовий;

2. заводський;

3. кар’єрно-відвальний;

4. звалища;

5. промисловий карст.

До типів місцевості кар’єрно-відвальних комплексів належать:

1. промисловий карст;

2. канали;

3. каменоломний бедленд;

4. оголений тип місцевості;

5. кар’єрно-відвальні пустища.

Які з вказаних водойм належать до штучних:

1. водосховища;

2. ставки;

3. канали;

4. озера;

5. озера в кар’єрно-відвальному типі місцевості.

Виберіть типи водосховищ:

1. з обслуговування водопостачання;

2. з перенесення водних мас упродовж цілого року;

3. створювані для руху води в напрямку схилу;

4. створювані для захисту від повені;

5. створювані для рибного господарства.

Виберіть типологічні ландшафтні одиниці на водосховищах:

1. мілководний тип ландшафту;

2. ставки схилового типу місцевості;

3. улоговинні типи;

4. глибоководний тип ландшафту;

5. плакорний тип місцевості.

Виберіть водні антропогенні ландшафти:

1. низинні болота;

2. водосховища,

3. ставки,

4. супутні водні комплекси;

5. озера.

Виберіть підкласи лісових антропогенних ландшафтів:

1. дендропарки;

2. лісокультурні;

3. лісові первинно-похідні натуралізовані;

4. ботанічні сади;

5. лісокультурні натуралізовані.

ЧИ ПРАВИЛЬНЕ ТВЕРДЖЕННЯ:

Факторіальна ландшафтна екологія вивчає енерго-, волого- і речовинообіг, продукційні процеси в геосистемі.

Так Ні

Геосистемою називають оболонку в складі Землі, яка є приблизно симетричною відносно її центру і складається з речовини в одному і тому ж фізичному стані.

Так Ні

Нерівномірний широтний розподіл променистої енергії Сонця визначає зональну диференціацію епігеосфери.

Так Ні

Спосіб декомпозиції геосистем, який пов'язаний з урахуванням просторової неоднорідності геосистеми у вертикальному напрямку, називається геогоризонтний.

Так Ні

Виявлення закономірностей формування поєднання геокомпонентів і оцінка ступеня генетичної залежності між їх елементами здійснюється завдяки генетико-еволюційному аналізу геосистем.

Так Ні

У геосистемах аридного режиму переважають висхідні потоки вологи з ґрунтових вод, капілярна кайма яких піднімається до поверхні ґрунту, і ґрунтові води випаровуються фізично.

Так Ні

Вплив лісу та лісонасаджень на водний режим геосистем характеризують: “Ліс сушить рівнини та зволожує гори”.

Так Ні

Утворена в геосистемі фітомаса є вторинною продукцією.

Так Ні

Екоїд – це територіальна ділянка навколо рослини, що відрізняються від прилеглих за комплексом ознак практично всіх геокомпонентів.

Так Ні

Глобальна ландшафтно-екологічна амплітуда геосистеми – це діапазон чинника, в межах якого на всій планеті трапляється певний тип геосистеми.

Так Ні

Частина сукупності чинників, у межах якої геосистема може існувати за будь-якої їх комбінації, називається ландшафтно-екологічна амплітуда.

Так Ні

Перекриття ландшафтно-екологічних ніш окремих геосистем свідчить про те, що вони потребують особливої уваги та природоохоронного статусу.

Так Ні

Відрізок року тривалістю не менше доби, специфіка якого зумовлена сезонною ритмічністю, погодою та динамічною тенденцією зміни вертикальної структури геосистеми, називається стекс.

Так Ні

Зміна положення берегової лінії морів, озер і річок є прикладом хорологічної динаміки ландшафтів.

Так Ні

Оцінка природного потенціалу геосистем у натуральних одиницях зводиться до визначення вартості продукції, яку можна отримати за рахунок використання ресурсу геосистеми за певний проміжок часу.

Так Ні

Ймовірність виникнення в геосистемах небажаних змін, особливо пов’язаних із загрозою для здоров’я людини, характеризується як екологічний ризик.

Так Ні

Стійкість геосистеми ділиться на пружність і відновлюваність.

Так Ні

Ділянки геосистеми, де відбувається різке зменшення інтенсивності міграції хімічних елементів і їх концентрація, називаються ландшафтно-екологічною нішею.

Так Ні

Природна геохімічна аномалія виникає, коли природний ландшафтно-геохімічний бар’єр втрачає свої функції.

Так Ні

На сірководневому ландшафтно-геохімічному бар’єрі відбувається осадження хімічних елементів у відновних умовах за відсутності сірководню і кисню;

Так Ні

На термодинамічному ландшафтно-геохімічному бар’єрі осадження хімічних елементів відбувається в результаті зміни тиску і температури.

Так Ні

Сукупність механізмів геосистеми, що дозволяють знешкодити забруднення або вивести їх з кругообігу та з геосистеми взагалі, називається емерджентність.

Так Ні

За часовим масштабом виділяють оперативні, короткострокові, середньострокові та довгострокові прогнози геосистем.

Так Ні

Дії, спрямовані на переведення геосистем у стани, в яких вони здатні максимально ефективно виконувати задані функції, не зазнаючи при цьому небажаних змін протягом невизначено довгого часу, називаються оптимізація геосистем.

Так Ні

Організація території, за якої максимально повно реалізуються природні потенціали геосистем, забезпечується їх стійкість і естетична привабливість, називається максимальна ландшафтно-екологічна організація території.

Так Ні

Видовжений ареал, представлений геотопами з природною рослинністю, вздовж якого відбуваються біотичні міграції між окремими біоцентрами, називається біокоридор.

Так Ні

Заново створені людиною ландшафтні комплекси, такі, яких раніше не існувало в природі, за глибиною дії людини належать до антропогенних неоландшафтів.

Так Ні

Солончак на околиці зрошуваного поля за цілеспрямованістю виникнення належить до регульованих антропогенних ландшафтів.

Так Ні

Довговічні саморегульовані антропогенні ландшафти можуть існувати порівняно довго (десятиліття і більше), але час від часу потребують охоронних заходів.

Так Ні

Антропогенний ландшафт, виникнення якого пов’язане з використанням і трансформацією земель для забезпечення комунікації між людьми, називається селітебний.

Так Ні

Белігеративний ландшафт виникає в місцях бойових дій.

Так Ні

Високопродуктивні агроландшафти, створені людиною на низинних узбережжях, що захищені від вторгнення моря дамбами, називаються польдерами.

Так Ні

Естетично взаємозв’язана, гармонійна система природних ландшафтів і створених людиною будівельних, дорожних і садово-паркових об’єктів, називається архітектурний ландшафт.

Так Ні

Провальні ями, колодязі і вирви, що виникають в місцях підземних розробок вапняку, доломіту і гіпсу, утворюють тип промислового ландшафту, що називається каменоломний бедленд.

Так Ні

Для того, щоб ставок і водосховище могли існувати довго, потрібно періодично їх очищувати.

Так Ні

Періодичне очищування ставків і залишення їх під паром – це процес еволюції ставків.

Так Ні

Похідні ліси, що виникають на місці вирубок або гару антропогенного походження, належать до лісових первинно-похідних натуралізованих ландшафтів.

Так Ні

Згідно ландшафтного підходу природна система є моноцентричним утворенням.

Так Ні

Емерджентність – це притаманність системі таких властивостей, якостей та функцій, яких не має жоден з її елементів, і які не можуть виникнути при їх механічній суміші, а тільки за умови їх взаємодії.

Так Ні

Спосіб декомпозиції геосистем, який полягає у виділенні в геосистемі компонентів природи, що є представниками окремих геосфер, називається речовинно-фазовим.

Так Ні

Стадія “нуль-момент” в загальній схемі формування вертикальної структури геосистеми означає момент виникнення фітоценозу геосистеми.

Так Ні

Потоки енергії, що міститься у відмерлих частинах рослин, екскрементах консументів та їх трупах, називають детритним циклом геосистеми.

Так Ні

У геосистемах з від’ємно-декомпенсованим водним балансом прихідні статті водного балансу переважають над витратними, рівень ґрунтових вод піднімається.

Так Ні

Хімічні елементи, які мають високий вміст у геосистемі, енергійно мігрують і нагромаджуються в ній, називаються морфотропні.

Так Ні

Для пертрофних геосистем характерна більша за оптимум забезпеченість ґрунту елементами живлення, однак за якої ще не пригнічується ріст рослин.

Так Ні

При класифікації геосистем за величиною продуктивності до уваги беруть чисту первинну продукцію.

Так Ні

Стекси при випаданні снігу називаються плювіальні.

Так Ні

Прогресивність еволюції геосистем свідчить про спрямованість еволюційних змін на формування нових геосистем, а не на повторення тих, що вже були.

Так Ні

Припливи в морях є прикладом місячно-добової динаміки ландшафтів.

Так Ні

Стійкість геосистеми – це здатність геосистеми виконувати певну функцію, зберігаючи при цьому свою структуру та природні особливості.

Так Ні

Природним потенціалом ландшафту називається його здатність протистояти антропогенно-техногенному впливу та зберігати нормальне функціонування.

Так Ні

Самоочищення рослинного шару відбувається за законами біогенної міграції.

Так Ні

Метод ландшафтно-екологічних аналогів є методом ландшафтно-екологічного прогнозування.

Так Ні

Процесна ландшафтна екологія вивчає енерго-, волого- і речовинообіг, продукційні процеси в геосистемі.

Так Ні

ВСТАВИТИ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВО:

“Природна система” згідно екологічного підходу – це моноцентричне утворення.

Географічна оболонка називається епігеосферою.

Просторовий масштаб 10⁰-10² м² притаманний геосистемам субтопічного рівня.

Спосіб декомпозиції геосистем, який полягає у виділенні в геосистемі однорідних за фазовим станом і фізико-хімічними властивостями тіл, називається геомасовий.

Комплексне утворення, в яке входять всі компоненти, що містяться в певному шарі геосистеми, називається геогоризонт.

Приживання на раніше не заселеній ділянці лишайників, мохів, а згодом і вищих рослин, характеризує процес в геосистемі, що називається ецезис.

Геосистеми екваторіальної зони за кількістю енергії, яку отримують, належать до мегатермних.

Коли низхідні потоки вологи в геосистемі переважають над висхідними, і вода, що просочується крізь ґрунт, сягає рівня ґрунтових вод, то така геосистема має промивний тип водного режиму.

Коли в геосистемі атмосферна вода сягає рівня ґрунтових вод лише в окремі багатоводні роки, то така геосистема має періодично промивний тип водного режиму.

Для геосистеми боліт характерний водозастійний тип водного режиму.

Речовини, що знаходяться у нерухомих формах, а також легкодоступні речовини, накопичені в геосистемі в надмірних кількостях, через що вся їх маса не може бути охоплена кругообігом, становлять резервний фонд геосистеми.

Клонова ділянка – це ділянка одновидових заростей, виникнення якої пов’язане з вегетативним розмноженням рослин.

Поліекоїд – це територіальний елемент геотопу, який утворюються в разі тісних зв’язків між окремими особинами рослин, тобто при перекритті їх екоїдів.

Чинник, значення якого для даної геосистеми знаходиться біля крайніх значень її регіональної ландшафтно-екологічної амплітуди, називається лімітуючий чинник.

Процес в геосистемі, що полягає у зміні характеристики у бік зростання або зменшення її значень з часом, називається тренд.

Довготривала послідовність змін станів геосистеми, орієнтована на досягнення деякого оптимального для даних умов стану, називається сукцесія.

Клімаксова геосистема досягла свого вищого ступеня розвитку, перебуває в стані рівноваги, найбільшою мірою відповідає даним умовам.

Руйнування структури геосистеми при гірничовидобувному виробництві характеризує деструктивний вид антропогенного впливу.

Здатність геосистеми протистояти зовнішнім діям, зберігаючи структуру і характерні риси функціонування, називається пружність.

Здатність геосистеми повертатися до первинного стану після виходу з нього під впливом зовнішнього чинника називається відновлюваність.

Ландшафтно-геохімічні бар’єри, що утворюються за вертикального напрямку міграційних потоків, називаються радіальні.

Ландшафтно-геохімічні бар’єри, що утворюються за горизонтального напрямку міграційних потоків, називаються латеральні.

На лужному ландшафтно-геохімічному бар’єрі відбувається осадження хімічних елементів за підвищення значення рН.

На сорбційному ландшафтно-геохімічному бар’єрі певні речовини бар’єру витягують з вод, що надходять, окремі хімічні елементи.

На кислому ландшафтно-геохімічному бар’єрі відбувається осадження хімічних елементів за зменшення значень рН.

На випарному ландшафтно-геохімічному бар’єрі відбувається концентрація речовин за рахунок їх випаровування.

Наукові дослідження геосистем з метою визначення ймовірностей змін їх станів, можливостей виконання різних функцій у майбутніх умовах зовнішнього середовища, називаються ландшафтно-екологічне прогнозування.

Як називаються стани геосистеми, знаходячись у яких вона виконує господарську функцію з дещо меншою ефективністю, ніж максимально можлива, проте її стійкість при цьому забезпечується на бажаному рівні?

оптимальні

За глибиною дії ландшафти, в яких прямого перетворювального впливу людини зазнали окремі компоненти, найчастіше рослинність, належать до змінених антропогенних ландшафтів.

Посіви сільськогосподарських культур, плодові сади за тривалістю існування належать до короткочасних регульованих ландшафтних комплексів.

Агроландшафт – це антропогенний ландшафт, який виникає в процесі використання земель у сільському господарстві.

У зонах відпочинку або в зонах активного туризму утворюється антропогенний ландшафт, що називається рекреаційний.

Садовий тип агроландшафту має багато спільних ознак з лісокультурними комплексами.

Антропогенні ландшафти населених місць з їх будівлями, вулицями, дорогами, садами і парками називаються селітебні.

Тип місцевості, утвореної високими, могутніми, переважно конусоподібної форми відвалами, що виникають за підземного видобутку корисних копалин, називається териконовий.

За нижню межу мілководного типу ландшафту на водосховищах приймають глибину 5 м за нормального підпірного рівня.

Глибоководний тип ландшафту охоплює акваторії водосховищ з глибинами більш як 5 м за нормального підпірного рівня.

Тип ландшафту «низинне болото» може бути утворений внаслідок замулювання і заростання ставків.

Водоймища, які не створюються спеціально, а виникають попутно, інколи несподівано для самої людини, у зв’язку з різними видами господарської діяльності, називаються антропогенними озерами.

До якого підкласу лісових антропогенних ландшафтів належать штучні лісові насадження:

лісокультурні.

Великий аеродром на околиці великого міста належить до лінійно-дорожніх антропогенних ландшафтів.

“Природна система” – це сукупність компонентів природи, зв’язки між якими обумовлюють прояв таких їх якостей, які були б неможливими без взаємодії цих компонентів.

Динамічна ландшафтна екологія вивчає зміну в часі значень окремих характеристик геосистем.

Зональність і азональність є найбільш загальними закономірностями територіальної диференціації епігеосфери.

Різноманітна будова і рельєф твердої поверхні літосфери, що обумовлені тектонічним розвитком Землі, визначають азональну диференціацію епігеосфери.

Взаємообумовлена єдність частин геосистеми, що породжує її нову якість, характеризує таку властивість геосистеми, як цілісність.

Здатність геосистеми протистояти зовнішнім впливам свідчить про її стійкість.

Наявність зв’язків геосистеми з елементами, що не належать до їх структури, свідчить про відкритість геосистеми.

Ландшафтно-екологічне дослідження – це комплекс робіт, спрямованих на визначення екологічного стану ландшафтів, чинників і процесів його динамічних змін.

Фація, урочище, місцевість – це морфологічні одиниці ландшафту.

Схема формування вертикальної структури геосистеми включає дві стадії розвитку.

З моменту виникнення фітоценозу геосистема вступає у біотичну стадію розвитку.

Кругообіг води в геосистемі, коли відбувається прогресуюча гідроморфізація або ксероморфізація, є незбалансованим.

Часткове перехоплення дощових вод фітогеогоризонтами називається інтерцепція.

31