Дніпропетровський гуманітарний університет

Кафедра загальної психології

Антропологія

Плани

семінарських практичних занять та самостійної роботи для студентів напряму підготовки “Психологія”

м. Дніпропетровськ

2011р.

Дніпропетровський гуманітарний університет

Кафедра загальної психології

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

Г.М. Богуславський

“_____”________________ 2011р.

ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Дисципліна: Антропологія

Напрям підготовки: 6.030102 “Психологія”

Освітньо-кваліфікаційний

рівень: бакалавр

Форма навчання: денна

м. Дніпропетровськ

2011р.

Плани Семінарських практичних занять та самостійної роботи з дисципліни: «Антропологія»

Укладач: кандидат медичних наук Журавкова Ольга Йосипівна, Дніпропетровський гуманітарний університет, 2011 р.

Рецензенти: Деркач Л.М. – доктор психологічних наук, завідувач кафедри загальної психології (Дніпропетровській гуманітарний університет)

Шевяков О.В. – кандидат психологічних наук, завідувач кафедри педагогічної психології (Дніпропетровській гуманітарний університет)

2011 р.

Методичні поради до практичних занять та самостійної роботи.

Практичні заняття у навчальному процесі сприяють поглибленому вивченню дисципліни, осягненню її методологічних засад. У ході навчального заняття не тільки перевіряється засвоєння знань, але й культивується творчий потенціал студентів, створюються передумови розвитку наукових здібностей на основі правильних суджень та висновків.

Практичні заняття є важливим чинником навчального процесу у формуванні навичок та вмінь з дисципліни «Антропологія». Основна мета занять - формування наукових знань з антропології, вмінь та навиків через розгляд людини в цілому комплексі його біологічних, соціальних, культурних зв’язків.

Основними завданнями практичних занять є засвоєння предметного поля антропології як наукового направлення та навчальної дисципліни в системі соціальних, гуманітарних наук та практики. Створити уявлення про морфологічну та соціальну еволюцію людини, вікову та конституціональну антропологію, еволюції людини (антропогенез).

Основою ефективного розгляду положень курсу «Антропологія» на практичних заняттях є вивчання лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної та наукової літератури.

Самостійну роботу варто починати осмисленням тексту лекцій (уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане); вивченням та конспектуванням в зошиті для практичних занять відповідного матеріалу підручника та інших джерел.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Необхідно залучати інші джерела, зокрема матеріали періодичних видань та мережі Інтернет.

При відповіді на занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:

• чітке формування теоретичного положення;

• обґрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;

• аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними прикладами;

• значення питань, які розглядаються для практичної діяльності

Встановлений рівень засвоєння матеріалу на практичних заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок поточного контролю.

Ключові аспекти програми вносяться до реєстру залікових питань.

Вимоги до знань та умінь студентів під час вивчення курсу « Антропологія» :

По закінченню вивчення курсу « Антропологія» студент повинен:

1. Мати цілісну систему антропологічних знань, орієнтованих на комплексне уявлення про людину крізь призму його соціальних, культурних, сімейних та інших зв'язків.

2. Знати загальні особливості еволюційного розвитку гомінід, причини і наслідки не тільки їх морфологічних перетворень, але й визначити соціальну зумовленість психічного відображення людини та її формування протягом антропогенезу.

Студент повинен вміти:

1. Володіти умінням антропологічної інтерпретації явищ і процесів, які вивчаються, з позиції виявлення і аналізу антропологічних універсалій.

2. Вміти конструювати інституціональні моделі соціальної поведінки людини, враховуючи його фізіологічні, етнічні, культурні особливості.

3. Вільно користуватися поняттям, які розкривають сутність антропогенезу; використовувати набуті знання з дисципліни для пояснення причин основних психічних розладів сучасних людей, в тому числі й функціональних патологій.