2.3 Судові системи

Склалися дві судові системи, одна з яких іменується змагальної, а друга - слідчої. Характерною рисою змагальної є змагання сторін перед судом, коли сторони (адвокати) мають можливість контролювати хід процесу і є головними дійовими особами в цьому процесі.

У слідчій системі багато що визначається на стадії попереднього розслідування, і суддя по суті веде справу на основі документів. При цьому суддя сам досліджує факти, відбирає докази, прагне самостійно встановити істину по справі.

У змагальному судова система характерна для держав з правовою системою, заснованою на прецеденті, а слідча судова система використовується державами Романо-германської правової сім'ї, заснованої на нормативно-правових актах. В даний час відзначається зближення правових систем загального права і Романо-німецького права, взаємне використання різних елементів організації судової діяльності. Характерний приклад - поширення суду присяжних у державах романо-германської правової сім'ї. [14]

Організаційно-правові засади здійснення правосуддя і гарантії незалежності суду задані конституціями держав. Серед гарантій незалежності суду, як правило, виділяється недоторканність судді, довічний термін призначення чи обрання, ефективне виконання судових рішень. Основними формами перегляду судових рішень апеляція і касації [15].

Розділ 3. Здійснення правосуддя в Україні

За законодавством України, судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства [16], іншими словами, в механізмі української держави визнається рівність судової влади із законодавчою та виконавчою, проте суд не може привласнювати собі функції законодавчої або виконавчої влади. Це не виключає наявність в Україну судового прецеденту як джерела права, а значить і правотворчої функції суду (зокрема, Конституційного Суду).

У України Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції. Судова система України складають суди загальної юрисдикції і Конституційний Суд [17]. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

До ознак правосуддя, в процесі здійснення якого відбувається розгляд справи, можна віднести наступні:

1) Розгляд справи відбувається у формі судових засідань, у відкритій і усній формі.

2) Важливою рисою цих засідань є участь сторін. Сторони наділені рівними правами і обов'язками для захисту своїх власних інтересів. Судовий процес носить змагальний характер, що дозволяє суду всебічно і повно, об'єктивно розглянути справу.

3) Порядок розгляду справ, обговорення виникаючих питань, прийняття рішень, у тому числі завершальних слухання, відбувається в суворій відповідності з процесуальним законом. Невідповідність призводить до скасування винесеного рішення. [18]

4) В основі всіх судових рішень лежать докази. Докази полягають у використанні будь-яких законних засобів або методів, за допомогою яких одна зі сторін чітко встановлює існування своїх правомочностей або реальність своїх домагань.

5) Суди мають повноти юрисдикції тому сенсі, що ніякі інші органи влади не мають права ставити під сумнів обов'язковість виконання рішення судів.