- •Загальні теоретичні основи
- •Лабораторна робота № 1 Визначення коефіцієнта теплопровідності та термічних напружень матеріалів методом плити
- •Лабораторна робота №2 Визначення коефіцієнту вільної тепловіддачі від труби
- •Лабораторна робота № 3 Дослідження температур та радіаційних характеристик системи двох сірих поверхонь
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження теплопередачі та термічних напружень в рекуперативному теплообміннику
- •Лабораторна робота № 5 Дослідження температур та термічних напружень при нагріві циліндричних заготівок
- •Додаток в Фізичні властивості води на лінії насичення
- •Додаток г Корні рівняння та значення сталих для циліндра
- •Список літератури
- •51918, М. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 2
Лабораторна робота № 3 Дослідження температур та радіаційних характеристик системи двох сірих поверхонь
Мета роботи
Метою лабораторної роботи є дослідження характеристик системи, яка складається з двох сірих поверхонь, розділених діатермічним середовищем.
Теоретичні положення
В високотемпературних промислових печах раціональний теплообмін є основним способом передачі теплової енергії від первинного теплоносія (піч) до нагріваючого виробу. Тому значення закономірностей променевого теплообміну між випромінюючими поверхнями викликає серйозний практичний інтерес. Предметом дослідження в даній лабораторній роботі є система двох концентрично розташованих циліндричних поверхонь, одною із яких є внутрішня поверхня муфеля нагрівальної печі, а другої – бокова поверхня циліндричного стального зразка. Якщо знехтувати конвективною складовою, то величину наслідкового теплового потоку від поверхні муфеля до поверхні зразка можна визначити наступним способом
(3.1)
де σпр – приведений коефіцієнт випромінювання системи двох поверхонь, Вт/(м2∙К);
F1 – бокова внутрішня поверхня муфеля, м2;
Т1 – температура внутрішньої поверхні муфеля, К;
Т2 – температура зовнішньої поверхні зразка, К (рис 3.1);
Наслідковий потік тепла Q можна також визначити по формулі стаціонарної теплопроводності справедливої для плоскої стінки при регулярному режимі
(3.2)
де F2 – бокова поверхня стального зразка, м2;
λ – його коефіцієнт теплопровідності, ;
R2 – радіус зразка, (0,04 м);
∆Т – перепад температури по зрізу зразка ;
Т3 – температура центра зразка, К.
Прирівнюючи вирази (3.1) і (3.2) маємо
.
Враховуючи, що
де ℓ - довжина зразка, а R1 – внутрішній радіус муфеля (R1 = 0,057м) одержуємо
(3.3)
Визначивши значення σпр, можна найти приведену ступінь чорноти системи
(3.4)
де σо – стала Стефана-Больцмана або коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла
Для визначення ступеня чорноти поверхні муфеля при відомій ступені чорноти поверхні зразка використовуємо співвідношення [1] (3.5)
де кутові коефіцієнти
ε1 – ступінь чорноти внутрішньої поверхні муфеля (шукана величина);
ε2 – ступінь чорноти поверхні зразка (ε2 = 0,85)
Перетворюючи формулу (3.5), находимо
(3.6)
Формули (3.3), (3.4), (3.6) будуть використані в подальшому для визначення раціональних характеристик системи (приведеного коефіцієнту випромінювання, приведеної ступені чорноти, ступені чорноти поверхні муфеля).
Визначають термічні напруження на поверхні , Па, та в центрі , Па, зразка: ,
де , , .
Опис лабораторної установки
Лабораторна установка (рис. 3.1) включає в себе наступне:
1 – муфельна нагрівальна електрична піч опору; 2 – керамічний муфель (внутрішній радіус 0,057 м); 3 – стальний зразок (діаметр 0,040 м); 4 – нагрівник; 5 – термопара ХА (поверхня зразка); 6 – термопара ХА (центр зразка); 7 – перемикач термопар (положення 1 – термопара 5, положення 2 – термопара 6); 8 – термопара ПП (внутрішня поверхня муфеля); 9 – амперметр; 10 – вольтметр; 11 – мілівольтметр (градуіровка ХА); 12 – мілівольтметр (градуіровка ПП); 13 – вимикач; 14 – вимикач.
Порядок проведення роботи
Вимикачами 13 дати постачання на щит, а 14 – на піч. При досягненні температури внутрішньої поверхні муфеля Т1 = 600 оС виміряти температуру поверхні Т2 і центр зразка Т3. Дослід повторити при Т1 = 650, 700, 750, 800 оС.
Використовуючи формули (3.3), (3.4) і (3.6) розраховувати значення σпр, εпр, ε1, і .
10
1
2
3
4
5
6
7
8
9
11
12
13
14
І
ІІ
о 1 о
2 о
3 о
4 о
5 о
6
о 1
о
2
о
3
о
4
о 5
о
6
Рисунок 3.1 – Схема лабораторної установки
Експериментальні і розрахункові дані занести в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1. – Лабораторні дані
№ п/п
|
t1, оC |
t2, оC |
t3, оC |
∆t, оC |
σпр, Вт/(м2К4) |
εпр |
ε1 |
|
|
|
|
||||||||
1 … 5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зробити висновки про залежність радіаційних характеристик та термічних напружень від температури випромінювачів.
Вимоги до оформлення звіту
В змісті звіту повинні бути відображені:
мета роботи;
стосовні теоретичні положення;
опис лабораторного обладнання;
порядок проведення роботи;
необхідні розрахунки;
таблиця експериментальних і розрахункових даних;
графіки, які виконані на міліметровому папері.
Перелік контрольних запитань
Температурні напруження
Закон Стефана-Больцмана.
Закон Фур’є.
Ступінь чорноти. Приведена ступінь чорноти.
Коефіцієнт випромінювання.