2 Шлюбно-сімейна структура населення

Шлюбний стан і шлюбна структура. Під шлюбним станом (статусом) розуміють положення індивіда по відношенню до інституту шлюбу , визначене відповідно до звичаїв або правових норм тієї або іншої країни.

Згідно рекомендаціям Статистичної комісії ООН виділяються наступні основні категорії шлюбного стану, або шлюбного статусу:

• особи, що ніколи не перебували в шлюбі;

• що перебувають у шлюбі і живуть разом;

• овдовілі і такі, що не вступили в новий шлюб;

• розведені і такі, що не вступили в новий шлюб;

• що перебувають у шлюбі, але не живуть разом;

• випадки, які неможливо класифікувати.

Окрім названих основних шлюбних статусів в статистиці деяких країн виділяють інші. Зокрема, інколи виділяють тих, що перебувають в зареєстрованому і незареєстрованому шлюбі ( що не перебувають в шлюбі, але живуть разом).

Останнім часом інтерес до цих двох категорій посилюється у зв'язку з різким зростанням частки так званих позашлюбних народжень.

У деяких країнах відповідно до особливостей місцевого шлюбного законодавства і звичаїв, із ступенем поширеності тих або інших форм шлюбу виділяються і інші шлюбні статуси.

Одружуючись, розлучаючись або овдовівши, люди міняють свій шлюбний статус, переходячи з одного шлюбного стану в інше. На рівні всього населення ці випадки зміни шлюбного стану (а також випадки овдовіння) утворюють масовий процес переходів, які в своїй сукупності є відтворенням шлюбної структури.

Шлюбна структура - це розподіл населення по шлюбних станах (статусах). Шлюбна структура будується за даними переписів, тобто є моментною характеристикою. Звичайний розподіл за шлюбним станом комбінують з угрупуваннями за статтю і віком, отримуючи тим самим шлюбну структуру як всього населення, так і населення різної статі і віку.

Знання шлюбної структури населення необхідне для розуміння процесів формування і розпаду сімей, тенденцій зміни народжуваності, смертності, відтворення населення в цілому і дозволяє прогнозувати їх динаміку, можливі рівні і зміни в майбутньому.

Сімейна структура населення. Сімейна структура населення - це розподіл населення за значеннями характеристичних ознак, що виражають відношення індивіда до соціального інституту сім'ї або, кажучи простіше, за сімейними станами, статусами.

Згідно з визначенням А.І.Антонова, сім'я - це заснована на єдиній загальносімейній діяльності спільність людей, пов'язаних звязками шлюбності - батьківства - спорідненості, яка здійснює відтворення населення і спадкоємність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім'ї.

Із статистично-описової (“переписної”) точки зору сім'я є різновидом так званого домогосподарства, тобто групи осіб (однієї людини), що проживають в одному приміщенні (будинку, квартирі і тому подібне) і ведуть повністю або частково спільний бюджет і пов'язаних спільною діяльністю (господарсько-виробничою або споживчо-побутовою).

Домогосподарство є основною одиницею соціального і біологічного відтворення, пов'язаною з соціально-економічною макроструктурою, і визначається як особа або група осіб, що спільно проживають і ведуть господарство [1].

Домогосподарство - соціально-економічна ланка, яка складається з осіб, що живуть разом.... Згідно з визначенням, яке рекомендоване як міжнародний стандарт, домогосподарство складається з групи осіб, що розділяють спільне житло і основні засоби прожитку (living quarters and their principal meals) [1].

Розрізняють сімейні (якщо члени домогосподарства пов'язані стосунками шлюбу, батьківства або спорідненості), несімейні (у протилежному випадку) і змішані (об'єднуючі як пов'язаних, так і не зв'язаних сімейними стосунками людей) домогосподарства.

В статистиці сімейні домогосподарства називають сім'ями.

Демографію сім'я цікавить як передумова відтворення населення, як унікальний соціальний інститут, специфічною функцією якого є народження дітей, відтворення поколінь, населення в цілому.

Тому демографія зі всіх можливих сімейних структур населення виділяє і вивчає тільки ті, які прямо і безпосередньо пов'язані з відтворенням населення. Критерієм відбору таких структур виступає центральний, системоутворюючий атрибут сім'ї, а саме - спільність людей, пов'язаних в узами шлюбності – батьківства - спорідненості.

Важливим критерієм класифікації сімей є їх дітність. Мова йде про виділення демографічних типів сімей за дітністю як соціологічної характеристики певного типу репродуктивної поведінки.

Відповідно до цього критерію всі сім'ї діляться на три типи: малодітні, средньодітні і багатодітні сім'ї.

Малодітнї сім'ї - це ті, які мають одну-дві дитини.

Средньодітні сім'ї - це ті, в яких 3-4 дитини, що є цілком достатнім для так званого злегка розширеного відтворення, а також для виникнення внутрішньогрупової динаміки.

Багатодітні сім'ї - це ті, в яких 5 і більше дітей, тобто набагато більше, ніж це потрібно для заміщення поколінь.

Іншими словами, для забезпечення хоч би простого відтворення населення необхідно, щоб среднеьодітних і багатодітних сімей було не менше 51 % від всіх сімей. Для того, щоб забезпечити злегка розширене відтворення, частка сімей цих двох типів має бути не менше 60%, частка малодітних - 35%.

Наступною ознакою демографічної типології сімей є величина сім'ї, тобто число її членів. При цьому може бути підрахований і середній розмір сім'ї.

Сімейна структура, як і шлюбна, є моментним показником, що фіксується під час переписів або спеціальних обстежень населення. Тому скласти уявлення про сімейну структуру населення можна тільки на момент переписів або обстежень.

Практика демографічної статистики виділяє сім'ї за наступними ознаками:

• розмір сім'ї (число її членів);

• тип сім'ї (нуклеарна, складна, повна, неповна);

• число дітей в сім'ї (дітність).

Звертає на себе увагу зростання частки так званих неповних (материнських і батьківських) сімей, тобто сімейних груп з дітьми, але без шлюбу. При цьому різко знизилася частка групи неповних розширених сімей, що складаються з матерів (батьків) з дітьми і іншими родичами. Все це відображає наростання кризових явищ в житті сім'ї, погіршення положення так званих сімей одинаків (а це в основному материнські сім'ї), які у все більшій мірі позбавляються повсякденної підтримки батьків і інших родичів.

Крім того, статистика групує сім'ї за рядом недемографічних ознак. Ці ознаки - число працюючих членів сім'ї, число утриманців, національна приналежність (однонаціональні сім'ї, змішані сім'ї) і т.д.