- •1.Принципи бухг.Обліку та фін.Звітності.
- •2.Форми організації ведення бухг.Обліку в Україні
- •5. Сутність та призначення бух. Рахунків
- •6. Класифікація рах. Бо.
- •7. Узагальнення поточної обл.Інформ.:оборотні відомості
- •8. План рах. Б/о а, з, к і госп. Оп-й п-в і орг.-й в Укр.
- •12. Автоматизована форма обліку.
- •13. Облік осн. Операцій процесу постач.
- •14. Облік осн. Операцій процесу в-ва.
- •15. Облік осн. Операцій процесу реал-ї (збуту).
- •16. Способи виправлення помилок у бух. Записах.
- •17. Сутність, призначення та класифікація інвентаризації.
- •18. Методологічне управління бо в Укр.
- •19. Форми та види облікових регістрів
- •20. Загальні принципи оцінки активів.
16. Способи виправлення помилок у бух. Записах.
Для виявлення помилок в БО використовують різні способи. Найбільш розповсюдженим є перевірка записів пунктуванням. Перевірка може бути суцільною або вибірковою. Відповідно до положення про документування забезпечення записів в БО передбачено виправлення помилок такими способами: - Коректурний (неправильний текст закреслюється, над закресленим проставляється правильний запис і напис «Виправлено» і підпис особи, що веде регістр, дата) - Спосіб «червоного сторно». Поділяється на часткове сторно (виправлення помилок полягає в необхідності зменшення відображеної величини на суму помилки. Для цього складають бухгалтерську довідку, на підставі виправляється операція) і повне сторно ( застосовується для виправлення помилок в кореспонденції рахунків, коли певну операцію відображають на неналежних рахунках). - Спосіб додаткових записів (застосовується тоді, коли помилку допущено лише в сумі відоб. операції і для її виправлення необхідно скласти додаткове проведення на різницю між правильною і помилково проведеною величиною) Порядок виправлення помилок у документах чи регістрах, які створені машинним способом встановлюється вказівками з організації БО з використанням обчислювальної техніки.
17. Сутність, призначення та класифікація інвентаризації.
Інвентаризація використовується як засіб перевірки і контролю за збереженням власності і виявленням зловживань. Інвентаризація як складова частина методу бухгалтерського обліку є способом виявлення з наступним обліком ресурсів (активів підприємства) і джерел їх фінансування, для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Технічно інвентаризація здійснюється шляхом перевірки фактичної наявності господарських ресурсів і зіставлення їх з даними обліку. Це дає змогу виявити надлишки, нестачі, встановити причини і винних осіб у їх виникненні. Залежно від повноти охоплення перевіркою ресурсів розрізняють повну(суцільну) та часткову (вибіркову) інвентаризацію. За характером інвентаризації бувають планові та позапланові (раптові). Порядок і строки проведення інвентаризації регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків. Відповідальність за організацію інвентаризації несе власник (керівник) підприємства, який визначає кількість інвентаризацій, строки їх проведення, перелік господарських об’єктів, ресурсів і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної із них, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим: - при реорганізації підприємства і зміні форми власності; - перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1 жовтня; - при зміні матеріально відповідальних осіб; - при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псуванні цінностей; - на вимогу судово-слідчих органів; - у разі аварій, пожежі, стихійного лиха; - у разі переоцінки товарно-матеріальних цінностей; - при ліквідації підприємства. На кожному підприємстві для проведення інвентаризації створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія в такому складі: голова — керівник (заступник керівника) підприємства і члени комісії — головний бухгалтер, представники окремих структурних підрозділів, провідні фахівці тощо. Одержані дані заносять в інвентаризаційні описи, які складають у двох примірниках. Описи складають окремо по кожній матеріально відповідальній особі і за місцем зберігання цінностей.