33

Ліцей інформаційних технологій

при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара

Курсова робота

Тема дитинства у світовій літературі

(за творами Чарльза Діккенса, Всеволода Нестайка, Владислава Крапівіна)

Виконала:

учениця 10-В класу

Сірко Катерина Борисівна

Робота допущена до захисту

_______________________

Керівник:

Шумік Тетяна Миколаївна

м. Дніпропетровськ

2012 р.

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Біографічні відомості авторів 4

1. Чарльз Діккенс 4

1.2. Всеволод Нестайко 6

1.3. Владислав Крапівін 8

1. Дослідження особливостей творчості Ч. Діккенса, В. Крапівіна та В. Нестайка 10

2. Порівняння проблематики творів 10

3. Взаємовідносини дорослих і дітей 14

2.3. Найбільш показові персонажі творів, що аналізуються 17

2.4. Індивідуальний стиль оповіді 26

Висновки 32

Список використаних джерел 34

Вступ

Тема дитинства в світовій літературі до нашого сьогодення актуальна, тому що саме в дитинстві закладаються моральні застави людини, її цінності і світосприйняття. Саме це і спонукає дорослих вже людей раз за разом поринати в дитячий світ, адже серед сірих буднів не вистачає саме яскравості дитинства. Читаючи дитячі книжки, люди поринають у світ пригод, яких вони чи то ще не встигли пережити, чи вже втратили таку нагоду. Людина наповнює цими враженнями своє життя.

Тема дитинства в сучасній літературі досліджується. Хороші твори є, були, і зараз іноді з’являються на творчому Олімпі. Але у стандартній шкільній програмі дитячої літератури напрочуд мало, навпаки, підлітки вивчають твори, багато з яких вони психологічно ще не здатні осягнути.

Проблема сучасного світу у тому, що маленьку людину зарано починають привчати до дорослого, серйозного й відповідального життя. Часто можемо спостерігати зайнятих своїми справами батьків. Батьки витрачають шалені гроші на дитсадки, найкращі школи, ліцеї та гімназії, різноманітні гуртки, але часу дитині не приділяють. Ось звідки незбагненний культурний занепад: адже дитина має необмежений доступ до різноманітних ЗМІ, а вони, на жаль, наповнені жорстокими фільмами, рекламою алкоголю й цигарок, фільмами для дорослих. І цього всього дитина навчається, всмоктує в себе… Звісно, це не правило, але, на жаль, поширений випадок.

Ось чому важливо звернути увагу суспільства на якісні дитячі твори, відвернути дітей від моніторів і дисплеїв і занурити у атмосферу справжнього, доброго дитинства, як його змальовують В. Крапівін і В. Нестайко, або ж навчити тому, що і в несправедливому до нас житті можна залишитись Людиною, як це показує Ч. Діккенс у своїх романах.

Мета роботи – дослідити тему дитинства в літературі на прикладі творчості Владислава Крапівіна, Чарльза Діккенса, Всеволода Нестайка, порівняти зміст і художність творів дитячої літератури, визначити особливості світогляду та індивідуального стилю письменників.

Основні завдання роботи передбачають: обрати твори для розгляду, проаналізувати їх проблематику, охарактеризувати індивідуальні особливості стилю, звернути увагу на вплив соціальних обставин, вплив історичного часу на формування особистості дитини, визначити взаємозв’язок світу дорослих і світу дітей, розкрити дитячий світ очима автора, порівняти авторське бачення дитинства .

Ця робота покликана показати цінність дитинства в літературі та в житті, важливість творів на цю тему для суспільства. Адже саме в цей період формується особистість, і література має значний вплив на неї. Тому важливо іноді повертатись у таємничий і світлий світ дитинства принаймні через книгу. Бо всі ж ми родом із дитинства.

1. Біографічні відомості авторів

1. Чарльз Діккенс

Чарльз Діккенс народився 7 лютого 1812 року в передмісті Портсмута Лендпорті в незаможній родині. Ще з дитинства в нього виявилась чіпка фотографічна пам’ять, завдяки чому в його книгах багато детальних описів, що походять з його власних спогадів. Коли Чарльз був підлітком, його батько вліз у борги й був ув’язнений у борговій в’язниці Маршалсі в Саутварку. Незабаром до нього змушена була приєднатися вся родина, крім Чарльза. Сам Чарльз мусив працювати на фабриці вакси, де були жахливі умови праці і мізерна зарплатня. Також саме в цей період він багато дізнався про життя лондонських нетрів, в тому числі злочинного контингенту. Цей досвід був використаний в романі «Олівер Твіст». Родина Діккенса змогла розплатитись з боргами, отримавши спадок від родички, і Чарльз продовжив навчання у Веллінгтонській домашній академії, яка не була доброю школою. Діккенс згадував, що навчання було там абияке, дисципліна погана, час від часу назовні проривалася садистська грубість керівника школи, й, загалом, панувала атмосфера запущеності, що знайшло згодом своє відображення в описі школи містера Крікла в «Девіді Коперфільді».

Після школи з травня 1827 Діккенс почав працювати молодшим клерком в адвокатській конторі, потім, вивчивши систему скоропису Герні, він покинув роботу й став вільнонайманим репортером. За цей час він набрався досвіду, який згодом використав у романах «Ніколас Ніклбі», «Домбі й син», а особливо в романі «Холодний будинок». Яскраве зображення крутійства й бюрократизму правничої системи багато в чому прислужилося Діккенсу для пропаганди поглядів, пов’язаних, зокрема, з важкою ношею бідняка, якого обставини змусили вдатися до «послуг закону».

Своє перше кохання, Марію Біднелл, Діккенс зустрів у 1830. Вважається, що вона стала прообразом Дори з «Девіда Коперфілда». У 1836 Діккенс став редактором журналу «Бентліз Місселлені», в цей період написав «Пригоди Олівера Твіста» (1837-1839), «Ніколас Ніклбі» (1838-1839), «Крамницю старожитностей» та «Барнабі Радж», як частину «Годинника містера Гамфрі» (1840-1841). Усі ці твори спочатку виходили місячними випусками, а потім окремими книгами.

2 квітня 1836 Діккенс побрався з Кетрін Томсон Гогарт, у них народилося десять дітей. Сім’я Діккенсів мешкала разом із молодшим братом Чарльза, Фредеріком та 17-річною сестрою Кетрін, Мері. Діккенс дуже прив’язався до Мері. Вона померла на його руках від хвороби в 1837 році. Згодом вона стала прототипом багатьох персонажів його романів, а її смерть описана як смерть Нелл в «Крамниці старожитностей».

У 1842 Діккенс з дружиною здійснили першу подорож до США та Канади, загалом успішну, незважаючи на його підтримку відміни рабства. Мандрівка описана в «Американських очерках», а також у деяких епізодах «Мартіна Чаззлвіта». В «Очерки» Діккенс помістив нищівну критику рабства, наводячи очевидні свідчення жорстокості.

У листопаді 1851 Діккенс перебрався до Травісток-хауз, де написав «Холодний дім», виданий у 1852-1853. Незабаром були опубліковані дві книги, які можна вважати центральними в творчості Діккенса: «Повість двох міст» та «Великі сподівання».

9 листопада 1867 Діккенс відправився у другу мандрівку Америкою. Під час цієї мандрівки він не міг не помітити значних змін в Америці – в людях і в суспільстві. Востаннє він з’явився на банкеті, влаштованому на його честь Амерікен-прес, і пообіцяв більше не ганити Америку. 23 квітня він сів на корабель до Британії, уникнувши арешту майна за несплату податку від доходів, які принесло йому турне.

8 червня 1870 Діккенс переніс другий інсульт вдома після цілоденної роботи над «Едвіном Друдом». Наступного дня, 9 червня, письменник помер, не приходячи до тями. Незважаючи на його власне бажання бути похованим у Рочестерському соборі, Діккенса поховали в Кутку поетів Вестмінстерського абатства.