Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсова робота_Сирко.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.08.2019
Размер:
245.76 Кб
Скачать

Висновки

Дитяча література охоплює різні теми і проблеми. Це залежить від того, якими є історичні обставини епохи, в якій живе автор, від його життєвого досвіду і переконань. Ч. Діккенс описує проблеми антигуманного ставлення до дитини в Англії ХІХ ст., В. Крапівін теж приділяє багато уваги проблемі несправедливості у ставленні до дітей. Вони описують схожі проблеми, хоча й є громадянами різних країн і зовсім різних епох. Це свідчить про те, що проблема беззахисності і безправності дитини актуальна у всі часи та у всіх країнах. Порівнюючи творчість В. Крапівіна та В. Нестайка, можна зробити висновок, що спільна доба, схожі умови розвитку у дитинстві, спільна Батьківщина зумовлюють схожість проблематики. Ця схожість проявляється у тому, що, через нестачу власного дитинства, обидва письменники прагнуть описати його світлим і щасливим; а різниця полягає у тому, що В. Нестайко, на відміну від В. Крапівіна, не розглядає глобальні проблеми суспільства. Також можемо зробити висновок, що всіх письменників цікавить проблема виховання, педагогічного підходу до дитини.

Погляд письменників на стосунки дітей і дорослих схожий. У всіх творах присутні негативні і позитивні дорослі персонажі. Позитивні персонажі легко знаходять з дітьми спільну мову, а негативні не розуміють дітей і шкодять їм. Але, якщо у творах В. Крапівіна та Ч. Діккенса належність дорослого до однієї чи іншої групи виявити досить легко, то у творах В. Нестайка такої однозначної спрямованості характеру не знаходимо. У його творах немає повністю негативних персонажів.

У творчості В. Крапівіна і Ч. Діккенса можна спостерігати певну стереотипність персонажів, особливо помітно це у творах В. Крапівіна. Існує навіть поняття «крапівінського хлопчика». Їх характери, внутрішній світ і навіть доля часто схожі. У В. Нестайка персонажі мають індивідуальні характери, вони є неповторними і дуже реалістичними. Отже, можемо зробити висновок, що Ч. Діккенс і В. Крапівін, визначивши певні цікаві для себе предмети зображення, продовжують змальовувати їх а подальших творах, тоді як В. Нестайко пише твори завжди з різними сюжетами.

У кожного з письменників є свій неповторний стиль. Для творів Ч. Діккенса характерна реалістичність, епічність, хронологічність, красномовність, іронія, часто гостра сатира. Твори В. Крапівіна також реалістичні, але менш художні. Автор надає перевагу коротким реченням і зрозумілій мові. Також його творам властиві ліричні відступи, прийом обрамлення, детальні описи предметів. Для творів В. Нестайка також характерний прийом обрамлення і наявність ліричних відступів, але його твори є гумористичними, а мова його персонажів більш жива. Всі автори у своїх творах змальовують реалії свого сьогодення, звертають увагу на актуальні проблеми.

Отже, твори дитячих письменників мають спільні й відмінні риси. Відмінність спричинена різними світоглядами письменників, епохами, до яких вони належать. Схожість творів можемо пояснити тим, що всі вони зображують загальнолюдські проблеми, пов’язані з дитинством, проблеми, які залишаються актуальними й досі.