Тема 19.

СТАНОВЛЕНИЯ I РОЗВИТОК СВ1ТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Логгчно неможливо, щоб одна крата була ефективншою за тшу у виробництвг всього.

Пол Хейне

Кожна крата в ктцевому тдсумку споживае бтьше, н1ж вона могла б виробити сама.

Пол Семюелсон

1. Суть I тенденци розвитку свтового господарства

Сучасний свгговий суспшьний розвиток характеризуемся посиленням зв'язюв i взаемод1ею м1ж крашами. Hi одна краша св1ту не може претендувати на повноцiнний розвиток, якщо не втягнута в орбпу св^огосподарських зв'язкiв. Мiжнародне спiвтовариство об'еднуе держави, якi мають свою нацюнальну i економiчну самобутнiсть. Отже, свтове господарство - це сукупшсть нащональних економiк, пов'язаних мiжнародним подiлом пращ, торговельно-виробничими, фшансовими та науково-технiчними зв'язками.

Видтяють три етапи розвитку свтового господарства:

I етап - кшець XIX - початок 20-х роюв XX ст.

II етап - друга третина 20-х роюв - кшець 80-х роюв XX ст.

III етап - кшець 80-х початок 90-х роюв XX ст. - до сьогодш. Характерними рисами сучасного свгтового господарства е зростання

iнтернацiоналiзацil економжи на основi поглиблення мiжнародного подшу пращ, створення багатогранно! системи мiжнародних економiчних вiдносин, формування мiжнацiональних механiзмiв регулювання економiчних взаемовщносин мiж кра!нами.

Економ1чн1 засади функцюнування свгтового господарства:

• мiжнародний подш працi;

• iнтернацiоналiзацiя економiки;

• мiжнародна конкуренцiя.

М1жнародний подт прац1 - це спецiалiзацiя окремих кра!н у межах свiтового господарства на виробнищш певно! продукцil та послуг вщповщно до lхнiх природноклiматичних, юторичних та економiчних умов, що обумовлюе i передбачае необхiднiсть обмiну результатами рiзноl дiяльностi на свiтовому ринку.

1снуе кiлька форм мiжнародного подiлу пращ: загальний, частковий та одиничний.

Загальний подт пращ - це подш пращ за сферами виробництва (добувна й обробна промисловiсть, сшьське господарство). Вш проявляеться у розподш кра!н на сировишп, аграрнi й iндустрiальнi.

Частковий подт прац1 - це спецiалiзацiя на певних галузях виробництва та видах вироблювано! продукцil. Такий подш пращ означае ширший розвиток мiжгалузевого обмшу готовою продукцiею.

Одиничний подт прац1 - це спецiалiзацiя краш на виготовленнi окремих агрегатiв, машин, деталей i вузлiв або на технолопчних стадiях процесу виробництва.

Спонукальним мотивом участ кра1н у м1жнародному подш пращ е прагнення якомога повшше використати його переваги для оргашзаци оптимального випуску продукцп, полшшення 11 якост та збшыпення обсяпв експортно! продукци для заруб1жних крапн

Сучасний етап розвитку мгжнародного подту пращ характеризуешься:

• розвитком спещал1заци та кооперування виробництва наукомютко! продукци, прогресивних технологш, що зумовлюе дешдустр1ал1защю промислово розвинутих кра!н (скорочення у гхшх структурах виробництва базових галузей);

• поглибленням спец1ал1зацИ у сфер1 науково-техшчних знань та шформацп;

• 1нтернацюнал1защею сфери послуг, тюним переплетшням продажу послуг з виробництвом та збутом товар1в, експортом кап1талу, обмшом 1нформац1ею;

• загостренням конкуренцИ на м1жнародних ринках, глобал1зац1ею 11 змюту, зростанням значення 1нтернац1ональних конкурентних переваг [10: 477].

М1жнародна спец1ал1зац1я i м1жнародна кооперац1я виробництва - це не тшьки форми мiжнародного подшу працi, а i його елементи, яю визначають його суть.

М1жнародна спец1ал1зац1я виробництва - це концентращя виробництва однорщно1 продукцil у межах однiеl краши або декiлькох кра1н з метою створення високопродуктивного виробництва, зниження собiвартостi продукцil та пiдвищення 11 якостг Особливо велике значення вона мае в галузi машинобудування.

М1жнародна кооперащя виробництва - форма подшу пращ, за яко1 праця на шдприемствах i в галузях рiзних кра1н поеднуеться у взаемодil в одному або в рiзних, пов'язаних мiж собою процесами виробництва.

1нтернац1онал1зац1я економжи - формування, розвиток та поглиблення економiчних взаемозв'язюв мiж кра1нами завдяки вщкритоеп нацiональних економiк.

Форми iнтернацiоналiзацil економж:

• ттеграцшна - об'еднання ринюв, а згодом i виробництв окремих кра1н у зону вiльноl торгiвлi та пiдприемництва;

• транснацюнальна - взаемопереплетення економш рiзних кра1н у результат функцiонування транснацiонального капiталу.

М1жнародна економ1чна ттегращя (МЕ1) - процес зближення та взаемопроникнення нацюнальних господарств групи кра1н, спрямований на створення единого господарського мехашзму.

Форми мiжнародноl економiчноl iнтеграцil:

• торговельна ттегращя - створення зон вшьно1 торгiвлi кра1н-учасниць;

• валютно-фтансова ттегращя - зняття обмежень на перемiщення капiталiв всерединi угрупування, едина валютна пол^ика тощо;

• створення единого економ1чного простору - усунення нетарифних бар'ерiв у взаемнш торгiвлi.

Найбiльшi регюнальш iнтеграцiйнi угрупування:

• АПЕК - Азшсько-тихоокеанське економiчне об'еднання;

• СС - Свропейський союз;

• НАФТА - Швшчноамериканське регiональне об'еднання;

• АСЕАН - Пiвденноазiатське регюнальне управлiння;

• МЕРКОСУР - Латиноамериканське об'еднання. Суб'ектами свГтового господарства е:

• нацюнальш держави (нацiональнi господарства);

• мiжнароднi i транснацiональнi корпорацп, транснацiональнi банки;

• регiональнi об'еднання i союзи держав;

• мiжнароднi оргашзацн та iнститути.

Провiдну роль у сучасному свГтовому господарствi вадграють iнтернацiональнi промисловi та банкiвськi корпорацп.

М1жнародн1 корпорацИ (МНК) - концерн або союз концершв рiзних кра1н, якi домiнують в однiй або кшькох сферах свiтового господарства.

Транснацюнальт корпорацп (ТНК) - основш суб'екти свгтогосподарських зв'язкiв на сучасному еташ. ТНК - фiрми якi здшснюють основну частину сво1х операцiй за межами краши, в якiй вони зареестроваш, - найчастiше у декглькох кра1нах, де розмiщенi 1'хш вщдтлення, фиш, пiдприемства.

Транснацюнальт банки (ТНБ) - круши банки, якi виконують посередницьку роль у мiжнародному рус позичкового капiталу (спираючись на мережу закордонних шдприемств) i контролюють (за державно1 пiдтримки) валютнi й кредитш операцн на свiтовому ринку.

Сшд пiдкреслити, що однiею з найхарактершших особливостей сучасного свiтового розвитку е зростаюча взаемозалежшсть рiзних кра1н i господарських регiонiв. Тому мiжнароднi економiчнi вiдносини треба не тiльки вважати одшею з найважливiших сфер прояву зростаючо1 взаемозалежностi кра1н, а й розглядати як основу цього процесу.

Свгтове господарство як система мае свою структуру. Зауважимо, що тривалий час паралельно iснувало три точки зору (тдходи) на його структуру: формацйна (мiжсистемна) концепцiя; концепцiя „трьох свiтiв" i концепцiя „центру та перифер11".

Формацшний Ыдх1д полягае в тому, що св^ове господарство розглядаеться з точки зору суспiльно-економiчних формацш. Виходячи з цього, розрiзняли свгтову систему капiталiстичного господарства та свгтову систему соцiалiстичного господарства, а окремi нацiональнi економiки входили у вщповщну систему господарства.

Концепция „трьох св1т1в" розподшяла свiтову економiку на свгт капiталiзму, свiт соцiалiзму та свгт, що розвиваеться. Вщображенням тако1 точки зору е поширеш в останш десятирiччя статистичнi матерiали, де вЫ кра1ни подГляються на три назваш вище групи.

Останнiм часом найбшыпого поширення набула третя концепцГя, зпдно з якою свГтова економГка мае свш „центр" (найбГльш розвинутГ краши) та „рериферт" (краши, що вщстають вщ „центру" за рГвнем економГчного розвитку). Переваги такого пГдходу полягають у тому, що структура свгтового господарства розглядаеться титьки з точки зору критерив економГчного розвитку.

Систематизащя нащональних економш, видiлення типiв краш, 1х групування необхiдне для того, щоб:

• систематизувати краши вщповщно до особливостей та рiвня 1х розвитку;

• виявити !х характернi риси;

• визначити мiсце у системi свiтового господарства та мiжнародних економiчних вiдносин;

• визначити та передбачити iмовiрнi перспективи 1х розвитку.

Основн принципи систематизаци краш: 1) регюнальний; 2) регюнально-економiчний; 3) економiчний; 4) органiзацiйний; 5) соцiально-економiчний.

Регюнальний принцип полягае у групуванш краш за 1х географiчним розташуванням: наприклад, краши Схщно1, Захщно1, Швденно1 та Швшчно1 Свропи; Швшчно1 та Латинсько1 Америки, Швденно1, Швденно-Схщно1, Схщно1 та Центрально: Ази; Близького та Середнього Сходу i т.д.

Рег1онально-економ1чний принцип передбачае видшення у межах регюну груп краш, що мають спшьт економiчнi iнтереси, однаковий рiвень розвитку, iншi економiчнi ознаки. Наприклад, краши Захщно1 Свропи - члени СС (ФРН, Францiя, Великобританiя, Дашя, Iрландiя, Бельгiя, Hiдерланди, Люксембург) та краши Швденно1 Свропи - члени СС (Ьшпя, Португалiя, Грецiя, 1спашя); новi iндустрiальнi краши Латинсько1 Америки (Бразилiя, Аргентина, Мексика) та Ази (Тайвань, Гонконг, Пiвденна Корея, Сшгапур, Та1ланд).

Економ1чний принцип. У цьому випадку краши групують за обраним економiчним крш^^ем.

Залежно вiд структури господарства кра1ни подiляють на аграрш, аграрно-промисловi, промислово-аграрнi, промислово розвинутi. Саме у такш послiдовностi iсторично розвиваються нащональш господарства, проходячи усi щ стадil - вiд переваги в економщ сiльського господарства до високого рiвня розвитку промисловостi та сфери послуг.

За ступенем розвитку ринку товаргв, послуг, кап1тал1в (класифтащя ООН) розргзняють:

• краши з розвинутою ринковою економжою (США i Канада; краши Швшчно1, Швденно1 та Захщно1 Свропи, крiм Кiпру та Мальти; Австралiя, Нова Зеландiя, Японiя, 1зра1ль, ПАР);

• кра1ни з ринковою економжою;

• кра1ни з переважно централiзованим плануванням (Болгарiя, Чехiя i Словаччина, Угорщина, Польща, Румунiя, Китай, Монготя, В'етнам, Пiвнiчна Корея, Куба, краши СНД). Економiчнi реформи, яю проходять у кра1нах Схiдноl Свропи, формування в них ринкових механiзмiв значною мiрою сприятиме включенню ще1 групи кра1н у свiтогосподарськi процеси.

За р1внем економ1чного розвитку (комплекс показнитв):

• розвину^ краши (iндустрiально розвину^ кра1ни Свропи, Японiя, Австралiя, Нова Зеландiя, США i Канада);

• новi iндустрiальнi кра1ни (Швденна Корея, Тайвань, Гонконг, Сiнгапур, Бразшия, Мексика, Аргентина та iн.). Це вщносно новий термiн, який вживаеться для позначення краш, що розвиваються, яю за останш 20 роюв усшшно провели iндустрiалiзацiю i увшшли до групи iндустрiальних кра1н. Основш !х ознаки: валовий нацiональний продукт на душу населення становить бшьш як 2 тис. доларГв; значний експорт промислово1 продукци, включаючи наукомГстку; висока концентращя кашталГв транснацюнальних корпорацш;

• кра1ни, що розвиваються, як в свою чергу подшяють на розвинут та найменш розвинутг Краши, що розвиваються, - це сукупшсть з приблизно 120 кра1н i територш, як характеризуються колошальним минулим, вщсталГстю господарського життя (розрив за ВНП на душу населення вщ шдустрГально розвинутих кра1н досягае 11-16 разГв), однобГчшстю розвитку (в основному аграрш), слабкими системами управлшня економжою.

Ознаки найменш розвинутих кран:

•рГчний прибуток на душу населення менш як 2 тис. доларГв та надзвичайно нерГвномГрний розподш прибутюв серед населення;

• питома вага промислово1 продукци в загальному обсязГ виробництва не перевищуе 10%;

• шисть Гз семи родин живуть за рахунок участ у сшьському господарствГ або прибутюв вщ нього;

• висок темпи приросту населення (2,5-4% на рш);

• надлишок трудових ресурСв (змушене використання десяти робггаишв там, де цю роботу можуть виконати п'ятеро;

• кшьюсть письменного населення не перевищуе 32% (для порГвняння, у крашах, що розвиваються, - 58%, у розвинутих - 98%);

• середня тривалють життя становить 46 роюв;

• поеднання кустарного виробництва та окремих шдприемств з найновшою технолопею;

• повна господарська освоешсть одних регюшв та неосвоешсть шших;

• непродуктивне сГльське господарство;

• ^{високий рГвень захворювань та смертности}

• полГтична нестабшьшсть.

Оргашзацшний принцип систематизацп кра1н полягае у тому, що краши групують за належшстю до найбшьш вагомих мГжнародних економГчних оргашзацш та шститутГв.

Соц1ально-економ1чний принцип систематизацп кра1н враховуе економГчш та сощальш аспекти 1х розвитку.

Свгтове господарство як сукупшсть нацюнальних економж та гхшх господарських вщносин (тобто мГжнародних економГчних вщносин) склалося на початок ХХ ст. 1сторГя його становлення невщдшьна вщ Гсторп промислово1 революцп. Якщо до машинно1 стадн мГжнародний подГл пращ базувався на сво1й природшй основГ (вщмшносп у природноюпматичних умовах кра1н, географГчне положення, ресурси й енерпя), то, починаючи з машинное' стадн, центр ваги свгтогосподарських зв'язюв став перемщатися Гз сфери обГгу до сфери виробництва, i на перший план виходять процеси мГжнародно1 спещ'алГзацн та кооперування, структурний i технолопчний фактори. В результат ниш важко знайти велику галузь економжи, яка б не залежала вщ мГжнародних форм подшу пращ.

М1жнародн1 економ1чн1 в1дносини (МЕВ) - економГчш вщносини в системГ свГтового господарства.

Форми мГжнародних економГчних вщносин:

• св^ова торпвля;

• мiжнароднi валютно-фiнансовi вiдносини;

• мiжнародний рух капiталiв;

• мiграцiя робочо1 сили;

• науково-техшчне спiвробiтництво.

Мгжнародний рух капжал1в (МРК) - перемщення засобiв за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку.

Форми мгжнародного руху кап1тал1в:

• за суб'ектами, що вивозять каштал: приватний i державний;

• за об'ектами: грошовий i товарний;

• за строками: довгостроковий i короткостроковий;

• за способом отримання доходу на капiтал: позичковий каштал (позики, кредити; банювсью депозити, засоби на рахунках шших фiнансових шститу^в) та пiдприемницький капiтал (прямi швестицп; портфельнi швестици).

Формами мгжнародного науково-технгчного ствробШництва (МНТС) е:

• створення сшльних науково-дослiдних центрiв, бюро, лабораторш для використання новiтнiх оригiнальних щей у галузi науки, технiки, маркетингу, тощо;

• спшьт дослiдження свiтового досвщу в галузях оргашзаци виробництва i працi;

• консультацп та координащ'я дiй у галузi науково-техшчно1 пол^ики;

• органiзацiя пiдготовки квалiфiкованого персоналу дослщниюв.

Отже, свiтове господарство як економiчна категорiя виражае сукупнiсть виробничих вщносин, якi функцiонують на нацюнальному та мiжнародному рiвнях. У наш час шд впливом ряду об'ективних факторiв свiтове господарство стае дедалi цiлiснiшим.

Hайважливiшими факторами, що сприяють формуванню цшсного органiзму свiтового господарства, можна назвати: прискорений процес штеграци, тобто зближення економiчних структур краш. 1нтегращя повинна здiйснюватися на основi принципiв поваги державного суверенiтету, незалежноеп i забезпечення нацiональних iнтересiв, невтручання у внутршш справи кра1н, повно1 рiвноправностi та взаемно1 вигоди. Вона охоплюе багато форм у сферi виробництва (прямi зв'язки мiж шдприемствами, поглиблення процесiв спецiалiзацil i кооперування, створення мiжнародних господарських органiзацiй, сшльних шдприемств тощо), широкий спектр напрямiв спiльних наукових дослiджень i розробок ново1 технiки й технологil в сшьськогосподарськш, транспортнiй, зовнiшньоторговельнiй та природоохороннш сферах.

Сучасному етапу розвитку св^ового господарства характернi такi особливостi:

• змша структури свiтового господарства;

• посилення штеграцшних процесiв;

• ринкова ушфшащ'я економiчного розвитку кра1ни;

• зростаючий динамiзм змiни продуктивних сил та виробничих вщносин;

• посилення диференщ'аци краш, що розвиваються та змша 1х економiчноl полiтики.

Слiд також зауважити, що у свгтовому господарствi вiдбулися серйознi структуры зрушення. Зокрема:

• збшыпення обсяпв виробництва у матерiальнiй сферi (особливо в промисловосп) та питомо1 ваги щ'е1 сфери в усьому виробництвц

• зменшення питомо1 ваги сшьського господарства у свiтовому виробництвi;

• висок темпи зростання сфери послуг та чисельност зайнятих у сферi обслуговування (особливо у високорозвинутих крашах);

• стрiмкий технiчний прогрес транспортно1 системи свiту (особливо морського i повiтряного транспорту) та iнформацiйно-комукацiйноl системи;

• вщносне зниження частки звичайно1 комерцiйноl торгiвлi порiвняно з товарооборотом, що обслуговуе усталеш виробничi зв'язки;

• зростаюча тенденцiя до зниження аграрно-сировинно1 спрямованостi виробництва та експорту краш, що розвиваються;

• скорочення частки сировинних товарiв палива) та збiльшення товарообiгу машин i устаткування на свiтовому ринку.