10.5. Оцінювання ефективності організаційних систем

Оцінка ефективності організаційних систем проводиться з метою вибору найбільш раціонального варіанта структури або способу її вдосконалення. Ефективність організаційної струк­тури має оцінюватися на стадії проектування, при аналізі структур управління діючих організацій для планування і здійснення заходів щодо вдосконалення управління. Комплек­сний набір критеріїв ефективності системи управління фор­мується з урахуванням двох напрямів оцінювання її функціо­нування:

• за ступенем відповідності результатів, що досягаються,встановленим цілям організації;

• за ступенем відповідності процесу функціонування сис­теми об’єктивним вимогам до його змісту, організації та ре­зультатів.

Критерієм ефективності при порівнянні різних варіантів організаційної структури є можливість найповнішого і стійкі­шого досягнення кінцевої мети системи управління за менших витрат на її функціонування. Критерієм ефективності заходів щодо вдосконалення організаційної структури є можливість повнішого та стабільнішого досягнення встановленої мети або скорочення витрат на управління, ефект від реалізації яких повинен за нормативний термін перевищити виробничі ви­трати.

Принципове значення для оцінювання ефективності систе­ми управління має вибір бази для порівняння або визначення рівня ефективності, який береться за нормативний. У процесі оцінювання ефективності організаційної структури можуть бути використані такі групи показників:

• що характеризують ефективність системи управління,яка виражається через кінцеві результати діяльності організа­ ції та витрати на управління. Як ефект можуть розглядатися: обсяг продукції, що випускається, прибуток, собівартість, ка­пітальні вкладення, якість продукції;

• що характеризують зміст і організацію процесу управ­ління, зокрема безпосередні результати та витрати управлінсь­ кої праці. Як витрати на управління враховуються поточні витрати на утримання апарату управління, експлуатацію тех­ нічних засобів, підготовку і перепідготовку кадрів;

• що характеризують раціональність організаційної струк­тури і її техніко-організаційний рівень. Вони можуть викорис­ товуватися як нормативні при аналізі ефективності проектова­них варіантів організаційних структур. До них належать: ланковість системи управління, прийняті норми керованості, рі­вень централізації функцій управління.

У теорії організації розроблено кількісні методи вивчення залежності між кінцевим результатом, досягнутим організа­цією, і продуктивністю апарату управління, яка може визна­чатися як кількість виробленої організацією кінцевої про дукції, що припадає на одного працівника апарату управління. Для цього використовуються такі коефіцієнти.

1. Коефіцієнт ефективності організаційної структури уп­равління (К ): р

де Р_о — кінцевий результат (ефект), одержаний від функціону­вання організаційної структури управління; З_у — затрати на управління (фонд оплати праці, витрати на утримання при­міщень, придбання та ремонт оргтехніки, приймання та пере­дачу управлінської інформації). 2. Коефіцієнт ланковості (К_л):

К_я=^, (Ю.5)

.

де П_л — фактична кількість наявної організаційної структу­ри; Я — оптимальна кількість ланок організаційної струк тури.

3. Коефіцієнт територіальної концентрації (К_{т к}):

де П — кількість організацій певного типу в регіоні діяльності досліджуваної організації; П — площа регіону. 4. Коефіцієнт дублювання функцій (К ):

(10.7)

К

V — о.з

~

де К_{о з} — кількість робіт, закріплених за декількома підроз­ділами; К — нормативна кількість робіт.

5. Коефіцієнт надійності системи управління (К_аая)’-

— загальна

де К — кількість нереалізованих рішень; Я_заг кількість рішень, прийнятих у підрозділі. 6. Ступінь централізації функцій (К_ц):

(Ю.9)

К -—— ^ц~ Р

•* Л

де Р — кількість прийнятих рішень при виконанні цієї фун­кції на верхніх рівнях управління; Р_ф — загальна кількість прийнятих рішень на всіх рівнях управління.

7. Коефіцієнт ефективності використання інформації (К_е.):

(10.10)

де І_{е в} — кількість випадків ефективного використання доку­менту; / —інформація на вході.

Вся робота щодо проектування організаційних структур управління припускає ухвалення нестандартних організацій­них рішень з урахуванням зовнішнього і внутрішнього середо­вища.