Тисленко е.Є., психолог виховного відділу в/ч № а-0759 Умови та реальність адаптації юнаків до солдатських буднів

Адаптацією зветься процес активного пристосування індивіда до зміненого середовища.

Нас хвилює поведінкова адаптація, тобто які зміни поведінки вона викликає. Поведінкова адаптація в умовах військової служби - це процес соціального, психологічного, психофізіологічного і біологічного пристосування людини до умов військової служби.

В процесі діяльності військовослужбовець зазнає впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища:

- вплив на фізіологічні характеристики (холод, фізичні навантаження, побутовий дискомфорт, зміна раціону харчування);

- вплив на нервово-психічну діяльність (порушення ритмів сну і неспання, групова ізоляція, регламентація всіх видів діяльності, загрозливі для життя фактори - зброя, техніка);

- вплив на психо-соціальну сферу (входження в підрозділ, засвоєння групових норм поведінки, зміна стилю взаємовідносин).

Можна сказати, що увесь процес служби – це процес адаптації. Спочатку відбувається пристосування взагалі до умов військової служби, до товаришів по службі, командирів; потім, із прибуттям до свого підрозділу – пристосування до нового колективу, до військовослужбовців різних періодів служби; а далі – до змін командирів, товаришів по службі, нових завдань та ін.

В процесі адаптації спостерігається три етапи:

- початкова напруга ;

- гостра реакція входу до колективу;

- формування стану стійкої адаптації.

Всі ці етапи мають бути керованими.

Найбільшою неприємністю, яку відчуває солдат на початку військової служби, є втрата ним особистої свободи. Його примушують жити за розпорядком, складеним кимось іншим. Навіть його вечірній відпочинок, коли він вважає себе вільним, часто регулюється командирами. Він не вільний одягатися за своїм смаком чи йти, куди йому забажається. Йому можуть наказати робити те, що йому зовсім не подобається. Все його життя йде не так, як йому хотілося б. Його особистість поглинув колектив. Безумовно, безглуздо чекати від солдата, щоб усе це йому подобалося, і розраховувати на те, що він сприйматиме всі обмеження і змириться з ними.

В першу чергу ми переконуємо солдата в тому, що без необхідності його свобода не обмежується. Служба вимагає від нього суворої пунктуальності і він має право чекати у відповідь такої ж суворої пунктуальності. Наприклад, харчування для нього повинно бути забезпечено вчасно.

Більша частина призваного контингенту (до 88%) достатньо швидко і легко звикає до військової служби. А у військовослужбовців з нервово-психічною нестійкістю це, як правило, відбувається повільніше і складніше.

До факторів, які впливають на фізичний і психічний стан воїна, належать:

- інший ритм життя;

- регламентований статутом розпорядок дня;

- вимоги військової дисципліни;

- дотримання субординації, необхідність негайно підкорятися команді;

- значні фізичні та психічні навантаження;

- необхідність набуття спеціальних військових знань і навичок;

- освоєння нових обов'язків;

- зміна характеру і режиму харчування;

- певні побутові незручності;

- незвичні кліматичні або географічні умови.

Крім того, необхідно адаптуватися і до специфічних умов служби. Поведінка військовослужбовця визначається не його нахилами і бажаннями, а вимогами статутів і наказами командирів. Він. повинен звикнути до життя у військовому колективі, який має певні традиції і своєрідний психологічний клімат.

Аналіз показує, що у 12% молодих військовослужбовців процес адаптації протікає важко.

Такі особи висловлюють:

- скарги на швидку втому;

- головний біль;

- запаморочення голови;

- біль у м'язах спини, нижніх кінцівках;

- неприємні відчуття в області серця, серцебиття;

- віддишку при фізичних навантаженнях і емоційному напруженні;

- порушення сну, апетиту і тому подібне.

У них відмічаються:

- часті зміни настрою (при перевазі поганого настрою);

- дратівливість;

- надмірне хвилювання при зустрічі з командиром, при відповіді на заняттях.

Ця група військовослужбовців потребує підвищеної уваги командирів і офіцерів з виховної роботи і в більшості випадків - у проведенні медикаментозного лікування в умовах військової частини.

Фактори, які ускладнюють адаптацію:

- недостатня психологічна готовність до труднощів військової служби;

- слабка фізична підготовка;

- недостатній рівень інтелектуального розвитку;

- виховання у неблагополучних сім'ях;

- переживання розлуки з домом і сім'єю;

- порушення у зв'язку з призовом на військову службу особистих планів (вступ до учбового закладу, віддалення одруження, зрив можливості отримати квартиру, порушення комерційних планів і т.д.);

- призов на військову службу у віці, старшому від призовного.

Важче адаптуються одружені й ті, які мають дітей чи близьких і рідних, що знаходяться під їх опікою.

Великої уваги вимагають воїни молодого поповнення, особливо у перші 2 місяці служби у підрозділах. У цей час багато з них надмірно перевтомлюються на заняттях, важко переносять виконання розпорядку дня. Вони припускають вільності при спілкуванні з старшими, у них відсутня звичка питати дозволу на виконання тих чи інших дій. Ця поведінка також викликає у деяких старослужбовців негативне до них ставлення.

Проценко В. С., заст. директора

Кіровоградського обласного центру

соціальних служб для молоді, полковник УМВС у відставці